Та статевої недоторканності особи

Злочини проти статевої свободи

ТЕМА 5.

1. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

2. Кримінально-правова характеристика зґвалтування.

3. Кримінально-правова характеристика статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.

1. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи поєднані в розділ IV Особливої частини КК. В порівнянні з раніше чинним кримінальним законодавством новий КК розширив межі кримінальної відповідальності за ці злочини, встановивши, що потерпілим від зґвалтування, насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом і примушування до вступу в статевий зв'язок може бути не тільки особа жіночої, але й чоловічої статі.

Об'єктами злочинів цієї групи є статева свобода і статева недоторканність особи, а також нормальний фізичний і етичний розвиток дітей і підлітків. Додатковим об'єктом може виступати здоров'я потерпілого.

Об'єктивна сторона злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи характеризується протиправними активними діями винного. Переважна більшість злочинів даної групи - це злочини з формальним складом, тобто вони є закінченими з моменту здійснення дій. Кваліфіковані види зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК), насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ч. 3 ст. 153 КК) передбачають настання особливо тяжких наслідків, а кваліфікований вид статевих зносин з особою, що не досягла статевої зрілості (ч. 2 ст. 155) - наслідків у вигляді безплідності або інших тяжких наслідків.

Суб'єктивна сторона всіх злочинів даної групи характеризується виною у формі прямого наміру. Мотиви їх здійснення на кваліфікацію не впливають. Відношення до наслідків, передбачених у вказаних кваліфікованих складах злочинів, може бути як умисним, так і необережним.

Суб'єкти злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи відрізняються за віком або за наявністю інших ознак, що дозволяють віднести їх до спеціальних.

Злочини, передбачені розділом IV Особливої частини КК, залежно від особливостей безпосереднього об'єкту можна поділити на наступні види:

1. Злочини, що посягають на статеву свободу і статеву недоторканність особи:

- зґвалтування (ст. 152 КК);

- насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК);

- примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 КК);

2. Злочини, що посягають на нормальний фізичний і етичний розвиток дітей і підлітків:

- статеві зносини з особою, що не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК);

- розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК).

2. Кримінально-правова характеристика зґвалтування. Об'єкт злочину - статева свобода чи статева недоторканність особи. Додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх. Потерпілим може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі. Під статевими зносинами у ст. 152 слід розуміти природний (гетеро-сексуальний) статевий акт.

З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із: 1) застосуванням фізичного насильства; 2) погрозою його застосування (воля потерпілої особи придушується) або 3) використанням безпорадного стану потерпілої особи (її воля ігнорується). Погроза як спосіб зґвалтування - це залякування потерпілої особи застосуванням фізичного насильства за допомогою висловлювань, жестів, інших дій (наприклад, демонстрація зброї).

Суб'єкт злочину - осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що вчиняє природний статевий акт із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, і бажає це зробити. Мотиви не впливають на кваліфікацію.

Кваліфікуючими ознаками зґвалтування є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, яка вчинила один із злочинів, передбачених ст.ст. 153-155 КК (ч. 2 ст. 152 КК). Особливо кваліфікуючими ознаками є:

1) вчинення його групою осіб; 2) зґвалтування неповнолітньої особи (ч. З ст. 152); 3) спричинення особливо тяжких наслідків; 4) зґвалтування малолітньої особи (ч. 4 ст. 152 КК).

3. Кримінально-правова характеристика статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості. Об'єкт злочину - нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Додатковим факультативним об'єктом може виступати здоров'я особи. Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості. Статева зрілість полягає у завершенні формування організму чоловіка чи жінки, коли статеве життя, а для жінок, крім того, запліднення, вагітність, пологи та годування дитини є фізіологічно нормальною функцією і не завдає шкоди подальшому розвиткові організму.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості. Злочин вважається закінченим з моменту початку статевого акту.

Суб'єкт - особа чоловічої або жіночої статі, якій виповнилось 16 років (завжди протилежної статі потерпілої особи).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психічне ставлення до стану статевої зрілості потерпілої особи може бути і необережним - коли винний знав або допускав, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, або коли він міг і повинен був це передбачити. Це питання вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обізнаності винного про вік потерпілої особи, її зовнішнього вигляду і поведінки, інших факторів.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 155 КК) є: 1) вчинення його батьком, матір'ю або особою, що їх замінює; 2) спричинення безплідності чи інших тяжких наслідків (смерть, тяжкі тілесні ушкодження, самогубство потерпілої особи, тяжка хвороба тощо).

Література до теми

1. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк.- К.: Атака, 2004.- С. 135-135.

2. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. - 2-е вид., пере раб. і допов. - К.: Юрінком Інкрет, 2004. - С. 72.

3. Лівацька Л. Об’єкт насильницьких злочинів щодо неповнолітніх // Підприємство, господарство і право. - 2003. - № 9. - С. 121.

4. Маляренко В. Т., Мачужак Я. В. Про статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітніх і неповнолітніх // Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995 - 1997). - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 20-42.

5. Сльота О. Загальна характеристика жертви розбіщення неповнолітніх // Підприємство, господарство і право. - 2003. - № 8. - С. 95.

Дата добавления: 2014-01-07