Загальні відомості про порошкові дроти

ПОРОШКОВІ ДРОТИ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ Й НАПЛАВЛЕННЯ

ЛЕКЦІЯ 11

Мета лекції – вивчення загальних відомостей про порошковий дріт, класифікацію, сортамент і склад.

ПОРОШКОВІ ДРОТИ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ Й НАПЛАВЛЕННЯ

ЛЕКЦІЯ 11

Зберігання електродів

Електроди зберігають у сухих опалювальних приміщеннях при температурі не нижче +15°С. Умови зберігання повинні охороняти їх від забруднення, зволоження й механічних ушкоджень. Відносна вологість у приміщенні не повинна перевищувати 60%. Одержання необхідної відносної вологості можна забезпечити застосуванням кондиціонерів. Висота штабеля електродів при зберіганні повинна забезпечувати цілісність нижніх рядів електродів. Складські приміщення повинні бути обладнані транспортними-підйомно-транспортними засобами, що забезпечують легке пересування вантажів.

Зберігання електродів обов'язково роблять роздільно по партіях, марках, діаметрах. На електроди встановлений гарантійний строк зберігання, тобто час, протягом якого підприємство-виготовлювач несе юридичну відповідальність за якість продукції: Максимальний гарантійний строк зберігання електродів, установлена ГОСТ 9466-75, становить 6 міс.

Часто гарантійний строк зберігання плутають зі строком придатності. При дотриманні належної якості впакування й умов зберігання строк технічної придатності електродів не обмежений. Уважають, що їх можна застосовувати для зварювання досить відповідальних конструкцій навіть через 10-15 років після виготовлення. Однак у цьому випадку необхідно попереднє проведення контрольних випробувань електродів.

План лекції:

1. Порошковий дріт для зварювання і наплавки. Загальні відомості про порошковий дріт, класифікація, сортамент і технічні вимоги.

2. Характеристика промислових марок зварювального і наплавочного порошкового дроту.

3. Схема розрахунку складу порошкового дроту.

Рекомендована література

1. Сварочные материалы для дуговой сварки т. 1. Под редакцией Потапова Н.Н. – М: Машиностроение. 1989.- 544 с.

2. Акулов А.И., Бельчук Г.А., Дем’янцевич В.П. Технология и оборудование сварки плавлением. М: Машиностроение 1977. – 432 с.

3. Лебедев Б.Д. Сварочная порошковая проволока. Издательство харьковского университета. Харьков. 1973. – 94 с.

4. Порошковые проволоки для электродуговой сварки. Каталог-справочник. Под редакцией Походни И.К. Киев. Наукова думка. 1980. – 180 с.

5. Походня И.К., Ступель А.М., Шлепаков В.Н. Сварка порошковой проволокой. Киев. Наукова думка. – 1972.- 223 с.

6. Походня И.К., Альтер В.Ф., Шлепаков В.Н. и др. Производство порошковой проволоки. Киев. “Вища школа “. 1980. – 231 с.

Порошковий дріт — це безперервний електрод, що складається з металевої оболонки й порошкового сердечника. Металева оболонка через поверхню, який підводить зварювальний струм, утримує порошковий сердечник і дає можливість здійснювати безперервний процес плавлення при малому вильоті (відстань від місця підведення струму до зварювальної дуги) електрода, запобігаючи тим самим передчасне термічне розкладання компонентів сердечника. Сердечник складається із суміші порошків мінералів, руд, хімічних речовин, феросплавів і інших металевих порошків, ущільнених при обтисненні дроту в процесі виготовлення. Сердечник порошкового дроту служить для виконання фізико-металургійних і технологічних функцій стабілізації дугового розряду, захисту розплавленого металу від повітря, розкислення й легування металу шва, регулювання процесу переносу електродного металу у зварювальну ванну, формування шва й ін.

Специфічність цього електродного матеріалу дозволяє застосовувати більші щільності зварювального струму, чим досягається висока продуктивність плавлення. Використання як компоненти сердечника порошків матеріалів без їхньої обробки й сполучних дає можливість широкої варіації составів і створення таких композицій електродного матеріалу, які надзвичайно важко виконати іншими технічними засобами.

Порошковий дріт, як і інші електродні матеріали, повинна задовольняти цілому ряду технічних вимог, що визначають можливість і доцільність її промислового застосування. До їхнього числа ставляться вимоги металургійного характеру, наприклад, одержання металу шва необхідного состава й властивостей, запобігання дефектів металургійного походження у вигляді пор і тріщин.

Оболонкою для переважної більшості порошкових дротів, виготовлених у промисловому масштабі, є холоднокатана стрічка з низьковуглецевої сталі. Вона використається при виготовленні дротів для зварювання й наплавлення сталей, різних сплавів і чавуну. Використання легованих сталевих стрічок економічно не виправдано. При виготовленні порошкових дротів для зварювання й наплавлення кольорових металів використається стрічка з відповідного металу. Дріт, виготовлений із трубної заготівлі, зветься безшовної.

Компоненти сердечника по своєму основному функціональному призначенню підрозділяють на газоутворюючі, шлакоутворюючі, що легують і стабілізують матеріали, розкислювачі й спеціальні добавки. Цей розподіл є умовним, оскільки багато матеріалів виконують у процесі зварювання кілька функцій.

Газоутворюючі матеріали Газоутворюючими матеріалами служать органічні речовини (крохмаль, целюлоза), карбонати, переважно щелочноземельных і лужних металів (мармур, магнезит, кальцинована сода), фториды з низькою температурою дисоціації (гексафторсиликат натрію, фторцирконат калію). Матеріали мінерального походження є одночасно й шлакоутворюючими матеріалами.

Шлакоутворюючі матеріали служать для утворення зварювальних шлаків, функції якого крім звичайних металургійних носять також технологічний характер, тому що шлаки бере участь у формуванні звареного шва. У якості шлакоутворюючих використають прості або комплексні солі металів (оксиди, фториды, карбонати) і їхнього сполучення у вигляді мінералів і руд (рутил, глинозем, кремнезем, алюмосилікати типу польового шпату, флюорит, мармур, магнезит і ін.); фториды й оксиди лужних металів виконують роль плавнів:

У якості розкислювачів використають метали, що володіють високою спорідненістю до кисню й феросплавів, що вводять у сердечник у вигляді, і металевих порошків (феромарганець, феросиліцій, феротитан, алюмомагний і ін.).

Легуючі матеріали входять до складу сердечника для додання металу необхідних властивостей. Легуючі функції виконують раскислители, а також інші феросплави й метали (ферохром, молібден, нікель, феровольфрам і ін.).

Стабілізуючі матеріали служать для підтримки стабільного дугового розряду (горіння дуги) у широкому діапазоні режимів зварювання або наплавлення. Використовувані для цієї мети солі елементів з низьким потенціалом іонізації звичайно не вводять самостійно, а вибирають газоутворюючі або шлакоутворюючі матеріали з відносно високим змістом цих елементів (польовий шпат, силікат-брила, нефелин і ін.).

Спеціальні добавки мають непряме значення в металургійному процесі одержання звареного шва або наплавлення. Як спеціальні добавки використають інгібітори корозії, що виконують роль захисного засобу від іржавіння металевих складові дроти. Залізний порошок, що є обов'язковим компонентом більшості порошкових дротів бере участь в утворенні звареного шва, підвищуючи продуктивність процесу.

Порошковий дріт, що поставляє в бухтах, витрачають із розмоточних пристроїв зварювальних апаратів у вигляді, фігурок. Дріт, що поставляє у формованих мотках або намотану на каркаси, витрачають із рознімних котушок. Останній вид поставки призначений для автоматичних способів зварювання. Оскільки порошковий дріт важко піддається перемотуванню, очищенню й при зволоженні втрачає свої властивості, зберігають і транспортують її в герметичному впакуванні.

Номенклатура порошкових дротів, що випускають промисловістю для зварювання й наплавлення, досить широка. Основний обсяг виробництва становлять дроти загального призначення для зварювання. Розвивається виробництво дроту для спеціалізованих цілей зварювання й наплавлення. Невеликий обсяг дроту випускають для зварювання чавуну й нержавіючої сталі, підводного зварювання й зварювання кольорових металів.

Дата добавления: 2014-01-07