Сутність, значення та тенденції розвитку міжнародної торгівлі

План

Тема 2.1. Світовий ринок товарів і послуг

ФОРМИ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

1. Сутність,значення та тенденції розвитку міжнародної торгівлі

2. Основні теорії міжнародної торгівлі

3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі

4. Особливості міжнародної торгівлі послугами

5. Регулювання міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці ХХ століття провідну роль в системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве. Про це свідчить постійне кількісне та якісне зростання її обсягів.

У першій половині XX ст. 2/3 світового товарообігу доводилося на продовольство, сировину й паливо. До кінця XX ст. на них доводилося 1/4 товарообігу. Частка торгівлі продукцією обробної промисловості виросла з 1/3 до 3/4. Більше 1/3 всієї світової продукції в середині 90-х рр. становила торгівля машинами й устаткуванням.

Ріст торгівлі машинами й устаткуванням обумовив ріст обміну науково-технічними, виробничими, комерційними, фінансово-кредитними послугами. Виникли нові послуги - лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги. У цілому темпи росту торгівлі послугами в три рази перевищують темпи росту торгівлі товарами.

Значні зміни відбулися й у географічній структурі торгівлі. Основними центрами міжнародної торгівлі продовжують залишатися США, Західна Європа і Японія. Разом з тим у післявоєнний період істотно скоротилася питома вага США у світовому експорті. Так, у другій половині 40-х рр. на частку США доводилося 32% світового експорту, в 1960 р. – 17,1%, у середині 90-х рр. – 12,5%. Західна Європа в середині 90-х рр. свою частку збільшила з 23 до 44%. Японія – з 0,5 до 9,5%.

Змінилася питома вага в міжнародній торгівлі й країн, що розвиваються. В 1950 р. їхня частка становила 33,2%, у середині 90-х гт. вона скоротилася до 25%. Разом з тим на НІС (Південна Корея, Тайвань, Сінгапур) доводилося 10,5% світового експорту промислової продукції.

Стабільному збільшенню світової торгівлі сприяв ряд факторів:

· розвиток міжнародного подолу праці, інтернаціоналізація виробництва;

· НТР, що сприяла відновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, прискоренню реконструкції старих;

· активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку;

· регулювання міжнародної торгівлі в межах Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ГАТТ);

· лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що передбачає скасування кількісних обмежень імпорту й істотне зниження мит;

· створення вільних економічних зон;

· розвиток торгово-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування загальних ринків, зон вільної торгівлі;

· одержання політичної незалежності колишніми колоніальними країнами; виділення серед них «нових індустріальних країн», економічна модель яких орієнтується на зовнішній ринок.

Обсяг міжнародної торгівлі постійно росте. При чому торгівля товарами росте з більшою швидкістю, чим виробництво. НТП привів до істотних зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі: збільшилася частина готових виробів і скоротилася питома вага продовольства й сировини, крім палива.

Прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов'язаний насамперед з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70%.

Високі темпи розвитку міжнародної торгівлі свідчать також про поглиблення поділу праці, спеціалізації і кооперування виробництва.

Вона включає практично всі види міжнародного співробітництва, у тому числі: спільну виробничу діяльність різних суб'єктів, міжнародний трансферт технологій.

Дата добавления: 2014-01-07