Автомобільне паливо

Тема 18: Зберігання пального і мастильних матеріалів.

Лекція 23

Короткі відомості про інші методи осадження

З деяких інших методів осадження відносне поширення має меркурометрія – титрування деяких аніонів, зокрема хлорид-іонів у природній і технічній воді. У порівнянні з аргенто- і роданідометрією метод не потрибує витрати цінних препаратів срібла; крім того, визначення виконується у кислому середовищі прямим титруванням, а не методом залишків.

Сумарна реакція титрування може бути описана рівнянням:

Hg²⁺ + 2 Cl^- = HgCl₂

Після досягнення точки еквівалентності деяку кількість надлишкових іонів Hg²⁺ можно виявити за допомогою індикатора дифенімсарбазону, наприклад, одніею з розгалуджень фторометрії, є визначення фтору у вигляді нерозчиних сполук. Як для вагового, так і обємного методів визначення фтору велике значення має осадження подвійної солі PbFCL. Ця сполука утворюється у вигляді осаду, що добре фільтрується, при обробці розчинних фторидів надлишок насиченого розчину хлориду свинцю. Осад PbFCL промивають і зважують або аналізують обємним методом, наприклад шляхом титрування розчином нітрату срібла іонів хлориду, зязаних в осад PbFCL.

Навчальні питання:

1.Автомобільне паливо.

2. Рідина для гідравлічних систем.

3. Гальмові рідини.

4. Пускові рідини.

Бензин — є паливом для двигунів з примусовим запалюванням. Бензинявляє собою легкозаймисту пальну рідину. При оцінці антидетонаційного палива застосовується умовний показник — октанове число. При визначенні октанового числа палива порівнюють згоряння бензину зі згорянням еталонного палива і підбирають таку суміш еталонного палива, що згоряє в двигуні спеціальної стандартної установки при стандартних умовах роботи з однаковою силою детонації порівняно з досліджуваним паливом.

Октановим числом називається відсотковий вміст ізооктану в суміші, яка за своїми антидетонаційними властивостями аналогічна випробовуваному паливу з гептаном.

Визначають октанове число двома методами:

• Моторним
• і дослідницьким, що відрізняються режимом роботи установок.

За моторним методом воно більш жорстке. Тому для того самого бензину октанове число, визначене моторним методом, буде завжди менше октанового числа, визначеного дослідницьким методом. Наприклад, для бензину АИ-93 октанове число за моторним методом дорівнює 85, а за дослідницьким — 93,

Якщо немає бензину необхідної марки (октанового числа), його можна замінити більш високооктановим бензином. При заміні бензинів необхідно звертати увагу на утримання тетраетилсвинцю (ТЕС), що викликає прогорання випускних клапанів. Прогорання відбувається під час заміни неетилованого бензину етилованим або бензину з малим утриманням етилової рідини бензином із великим утриманням ТЕС — внаслідок підвищення температури газів, що відпрацювали, за рахунок свинцевих з'єднань. Цього не спостерігається при заміні бензинів етилованих неетилованими або високоетилованих — малоетилованими (або неетилованими).

За відсутності бензину необхідної марки його заміняють сумішшю бензинів з більш високим октановим числом, але нижчим, ніж потрібно для цього двигуна. Бензини взаєморозчинні в будь-яких співвідношеннях і при збереженні не розшаровуються. Орієнтовний розрахунок октанового числа суміші бензинів можна зробити за правилом «хреста». Наприклад, при відсутності бензину А-76 можна змішувати бензини АИ-93 і А-72. За «хрестом» визначаємо різницю октанових чисел (визначених за одним методом іспиту, у цьому випадку — за дослідницьким): між 72 і 76 різниця становить

4 одиниці, між 85 і 76 — 9. Для приготування суміші бензинів з октановим числом 76 варто змішати 9 обсягів бензину А-72 і 4 обсяги бензину АИ-93

(табл. 1).

Таблиця 1.

Значення октанових чисел бензинів

Країна	Марка або назва	Значення октанових чисел за методом визначення
Моторний	Дослідницький
			і
Україна	А-76
А-92
АИ-93
АИ-95
А-95
Польща	Еtilina 86
Вопа 91	82,5
Еtilina 94
Еuгоsuper 95
Еtilina 98
Німеччина	Normal (N)	82,5
Suрег(S)
Suрег рlus (SР)
Чехія	ВА-80	—
ВА-90	—
ВА-96	—
Угорщина	АВ-86
АВ-92
АВ-98
Австрія	Normal	82,5
Suрег
Verbleit
Франція	De L’esseense	82...92
Du Supercarburant sans plomb	85...95	97...99
Du Supercarburant	86...95
Великобританія	Regular
Premium
Югославія	МВ 86
МВ 98
Болгарія	A-86Obiknowien	—
A-93 Normalien	—
A-96 Suрег	—
Румунія	Regular	—
Premium II	—
Premium I	—	96...98

Марки бензину, що використовуються в Україні і за кордоном.

В Україні використовуються бензини марок А-76, АИ-93, АИ-95, А-92, А-96, що випускаються відповідно до стандартів. У маркуванні бензину А-76 значення окта-

нового числа визначено моторним методом, у всіх інших марках — дослід-

ницьким, хоча в двох останніх марках відсутня буква «И» (дослідницький метод) у маркуванні бензину.

У більшості країн світу бензини випускаються двох видів: звичайні (вони

можуть називатися нормальними, регулярними) з октановим числом 80...92

за дослідницьким методом, преміальні (можуть називатися «супер») з окта-

новим числом за дослідницьким методом 93...98 (< 100).

Варто знати, що бензин з хорошими властивостями можна дуже швидко зіпсувати. На термін збереження бензину впливає ряд чинників: температура, розмір поверхні зіткнення з повітрям, каталітична дія деяких металів (зокрема, міді, свинцю і їхніх сплавів), наявність води і старих продуктів окислювання, світла й ін. Зберігати бензин у домашніх умовах не можна.

Для точного урахування одержання і витрати палива необхідно знати його густину. Густина залежить від температури: чим нижче температура, тим більше густина. Наприклад, 1 літр бензину при температурі -20 °С важить 770 грамів, а при температурі +20 °С — 738 грамів, тобто 1 літр бензину став «легше» на 32 грами, а 100 літрів стануть «легше» на 3 кг 200 гр.

Дизельне паливо. Дизельне паливо — це гасово-газойлеві фракції, менш пожежобезпечні порівняно з бензином. Проте є недолік: більш обмежена сировинна база порівняно із сировинною базою для одержання бензинів.

Основною відмінністю дизелів від двигунів із примусовою системою запалювання є сумішоутворення і запалювання. Внутрішнє сумішоутворення, високий ступінь стиску дозволяють відмовитися від примусового запалювання і підвищити термічний коефіцієнт корисної дії.

Маркування дизельного палива проводиться за низькотемпературними властивостями (температурі помутніння і температурі застигання). В Україні

використовується літнє (Л) і зимове (3) дизельне паливо, є ще арктичне (А) дизельне паливо, випуск якого був передбачений для температури навколишнього середовища -50 °С і нижче. Літнє паливо використовується при температурах навколишнього повітря 0 "С і вище, а зимове — при температурах -20 °С і нижче.

Вимоги до самозапалювання дизельного палива для автомобілів у різноманітних країнах практично ті самі: цетанове число має бути не менше 45 для різноманітних марок, як зимового, так і літнього застосування.

Не можна використовувати паливо, котре містить воду, тому що її наявність призводить до порушень у роботі двигуна, збільшенню корозії. Вода в дизельному паливі може служити причиною зупинки двигуна навіть після його пуску. Просочуючи паливні фільтри, вона не пропускає паливо, що в остаточному підсумку веде до сильного зносу двигуна і паливної системи.

Рідке автомобільне пальне зберігають у спеціальних підземних складах. Таке збе­рігання пального менш небезпечне, займає меншу площу, не потребує для зливання його спеціальних насосних установок, за­безпечує мінімальні втрати від випарову­вання і т. ін. Пальне зберігається в резер­вуарах або цистернах різної місткості. їх заглиблюють настільки, щоб найвищий рівень пального в них був не менш ніж на 0,2 м нижче від прилеглої території.

Під час зберігання рідкого автомобіль­ного пального треба передбачати заходи, які створюють цілковиту безпеку. Особ­ливо посилюють вимоги щодо зберігання бензину. Вже при температурі вище від 0 °С повітря може бути насичене парою бензину в такій концентрації, що можли­вий вибух. Тому склади пального облад­нують засобами пожежогасіння, розміщу­ють їх на ізольованій огородженій тери­торії і забезпечують обладнанням для за­правляння пальним. Основними місцями зберігання і роздачі автомобільного паль­ного є автозаправні станції (АЗС) і за­правні пункти (ЗП).

Мастильні матеріали зберігають у спе­ціальних сховищах, де рідкі масла трима­ють у цистернах, а консистентні мастильні матеріали — у металевих бочках із криш­ками. Склади мастильних матеріалів роз­міщують у підвальних приміщеннях під постами ТО автомобілів. У таких складах можуть зберігатись у спеціальних посу­динах гас, промивна рідина та інші мате­ріали.

Запас палива З_п на всі види робіт (лі­нійні, внутрішньогаражні і технічні потре­би) визначають за формулою

З_П = 1,01 å Lдоб × (H_П × D^П_З ×V /100

Де

å Lдоб — сумарний добовий пробіг автомобілів однієї моделі, км;

H_П — нор­ма витрати пального, л/100км;

D^П_З —три­валість зберігання пального, дн.;

V — коефіцієнт змінення норми витрати паль­ного.

Запас мастильних матеріалів З_М визначають залежно від витрати палива:

З_П = å Lдоб × H_м × D^м_З / (100 × 100)

Де

Н_м — норма витрати мастильних ма­теріалів на 100 л пального (табл. 1), л;

D^м_З— тривалість зберігання мастильних матеріалів (для масел двигунів), дн.

Таблиця 1

Тип оливи	Норма витрати мастильного матервалу для автомобіля з двигуном,л
Карбюраторним	Дизельним
Моторне	2.4	3.2
Трансмісійне	0.3	0.4
Спеціальне	0.1	0.1
Пластичний (консистентний) мастильний матеріал *	0.2	0.3
* норма витрати наведена в кг

Кількість колонок для заправки ав­томобілів за формулою:

N_к = (A_x t_зап /60Т_зап) +1,

де

А_х — кількість ходових автомобілів;

t_зап— тривалість заправлення одного ав­томобіля, хв;

Т_зап — загальний час на за­правляння всіх автомобілів ВАТ АТП, год;

1 — резервна колонка.

Час заправки одного автомо­біля

t_{зап =} t_{п.з. +}t _в.з,

де

t_п.з—підготовчо-заключний час (1,5... 2 хв);

t _в.з— час власне заправки одного автомобіля.

t _в.з =V_пW_к

де:

V_п — місткість паливного бака, л;

W_к— продуктивність колонки, л/хв.

Кількість складського устаткування ви­значають за запасом матеріалу кожного виду.

Дата добавления: 2014-01-07