Поняття аудиторського ризику

Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику

Поняття помилки та шахрайства

Поняття суттєвості

ПЛАН

1. Поняття аудиторського ризику

Аудиторський ризик - це ризик того, що аудитор висловить не­відповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені.

На різних етапах становлення аудиту поняття аудиторського ризи­ку було різним. У процесі розвитку аудиторської діяльності відбулася пе­реорієнтація аудиту із попередження і виявлення помилок, зловживань і шахрайства на підтвердження правильності і об'єктивності фінансової звітності (див. рис. 3.1).

Підходи до вибору форм аудиторських перевірок

Системний

Підтверджуючий

Ризиково – орієнтований

Рис..1. Підходи щодо вибору форми аудиторської перевірки виходячи з оцінювання ризиків

Таким чином, склалися і існують 3 підходи при наданні аудитор­ських послуг:

1) підтверджувальний аудит;

Основна мета - попередження і виявлення помилок, зловживань, шахрай­ства. Це, як правило, суцільна перевірка всіх первинних документів, яка зводиться до дублювання процедур бухгалтерського обліку. Основні недоліки:

- трудомісткість і, як наслідок, висока вартість послуг;

- він може застосовуватися на невеликих підприємствах з однотипними господарськими операціями та вузьким профілем підприємницької діяль­ності.

2) системний аудит;

Основна мета - підтвердження повноти і достовірності фінансової звітно­сті. Досліджується система внутрішнього контролю, а також система бух­галтерського обліку, аналізується правильність відображення господарсь­ких операцій на рахунках бухгалтерського обліку (оцінюється якість об­робки інформації за наслідками господарських операцій, а не якість самої інформації). При цьому збільшується ризик того, що на рівні первинних документів є помилка.

3^) ризиково-орієнтований аудит; Основна мета - підтвердження повноти і достовірності фінансової звітнос­ті. Але не досліджується ефективність системи внутрішнього контролю в цілому (припускається те, що вона в цілому функціонує з високим рівнем надійності).При цьому підході досліджують найбільш ризиковані позиції в системі контролю підприємства, які пов'язані з особливостями діяльності і можуть мати наслідком виникнення суттєвих помилок. Тобто визначають­ся зони ризику. Наприклад, протягом звітного року підприємство придбало акції іншого підприємства, яке отримало статус дочірнього, і реалізувало йому за пільговими цінами власну продукцію. Отже, відповідна група опе­рацій може бути оцінена у балансі та звіті про фінансові результати без урахування особливостей, які пов'язані з проведенням переоцінки інвести­цій за методом участі у капіталі та спеціальних правил оцінки доходу. За­стосування ризиково-орієнтованого підходу можливе лише стосовно під­приємств, що довгий час знаходяться в полі зору аудиторської фірми.

Переваги:

- скорочення часу перевірки;

- дослідження найбільш суттєвих господарських операцій та ситуацій. Але це найбільш ризикований підхід.

- Поняття аудиторського ризику є похідним від загального поняття ризику. Ризик це - вірогідність настання небажаної події. Вірогідність, у свою чергу, оцінюється або коефіцієнтом (від 0,0 до 1,0) або процентом (від 0,0 до 100%). У тому випадку, коли вірогідність дорівнює 0,0 - це означає, що подія - неможлива, а коли вірогідність має значення 1,0 (100%), то подія визначається як достовірна.

- Загальна оцінка аудиторського ризику формує основу для забезпе­чення якості роботи аудитора (аудиторської фірми). Кожний практи­куючий аудитор повинен прагнути у своїй роботі досягнення такої якості, яка б могла забезпечити мінімальний рівень аудиторського ризику. Але зрозуміло, що аудиторський ризик не може оцінюватися за крайнім зна­ченнями вірогідності. Той факт, що аудитор може надавати лише обгрун­тований рівень впевненості, свідчить, що аудиторський ризик ніколи не може дорівнювати нулю. З іншого боку, якщо вірогідність висловлення невідповідного судження аудитором буде дорівнювати 1,0, то це означа­тиме повну недовіру до роботи такого незалежного фахівця з боку корис­тувача.

- Практика організації роботи аудиторських фірм базується на тому, що закладається певний рівень значення аудиторського ризику. Тради­ційно його значення може знаходитися в межах 2-5%. Якщо для своєї професійної діяльності аудитор приймає значення аудиторського ризику на рівні 3%, то це означає, що 3 висновки зі 100 зроблених будуть містити невідповідну аудиторську думку стосовно фінансових звітів, які містять суттєві викривлення.

- Сьогодні має широке розповсюдження практика страхування про­фесійного (аудиторського) ризику. Це дозволяє підвищити ступінь довіри суспільства до надійності результатів роботи аудиторів та аудиторських фірм.

Дата добавления: 2014-01-07