Властивості амінів

Насичені аміни. За звичайних умов метиламін CH₃NH₂, диметиламін (СН₃)₂NН, триметиламін (СН₃)₃N та етиламін С₂Н₅NН₂— гази з запахом, який нагадує запах аміаку. Ці аміни добре розчиняються у воді. Складніші аміни — рідини, вищі аміни— тверді речовини.

Для амінів характерні реакції приєднання, в результаті яких утворюються алкіламонійні солі. Наприклад, аміни приєднують галогеноводні:

Третинні аміни приєднують галагенопохідну вуглеводню з утворенням тетраалкїламонійних солей, наприклад:

Алкіламонійні солі розчинні у воді і в деяких органічних розчинниках. При цьому вони дисоціюють на іони:

В результаті водні і неводні розчини цих солей проводять електричний струм.

Хімічний зв'язок у алкіламонійних сполуках ковалентний, утворений за донорно-акцепторним механізмом (як і в іоні амонію):

Як і аміак, у водних розчинах аміни виявляють властивості основ. У їх розчинах з'являються гідроксид-іони за рахунок утворення алкіламонійних основ:

Лужну реакцію розчинів амінів можна виявити за до­помогою індикаторів.

Аміни горять на повітрі з виділенням СО₂, азоту і води, наприклад:

Первинні, вторинні і третинні аміни можна розрізнити, використовуючи азотисту кислоту НNО₂. Під час взаємодії цієї кислоти з первинними амінами утворюється спирт і виділяється азот:

Вторинні аміни дають з азотистою кислотою нітрозо-сполуки, які мають характерний запах:

Третинні аміни не реагують з азотистою кислотою.

Дата добавления: 2014-01-07