Амінокислоти їх характеристика, властивості

Амінокислоти — це органічні сполуки, до складу яких входять дві функціональні групи: карбоксильна—СООН і аміногрупа—NН₂.

Назви амінокислот за замісниковою номенклатурою будують з назви кислоти з префіксом аміно-; положення аміногрупи зазначають цифрою звичайно прийнятим способом. Приклади:

Для амінокислот широко поширені раціональні назви. При побудові таких назв вуглецеві атоми молекулярного ланцюга позначають грецькими літерами(), починаючи з атома вуглецю, сполученого з СООН-групою. Побудову таких назв можна спостерігати з таких прикладів:

Є амінокислоти, що містять дві або кілька аміногруп і карбоксильних груп, наприклад:

Властивості. Амінокислоти являють собою кристалічні речовини. Більшість амінокислот добре розчинні у воді.

Особливості хімічних властивостей цих сполук обумовлені одночасною наявністю в молекулах двох функціональних груп.

1. Утворення внутрішніх солей. Карбоксильна група, що входить до складу амінокислот, має кислотні властивості (може відщеплювати протон), аміногрупа — основні властивості (може приєднувати протон). За рахунок взаємодії цих двох груп амінокислоти можуть утворювати внутрішні солі, наприклад:

Ця властивість амінокислот пояснює причину відсутності кислої або лужної реакції розчинів цих сполук.

2. Утворення солей з лугами або кислотами. Амінокислотам властива амфотерність; вони можуть реагувати як з лугами, так і з неорганічними кислотами, утворюючи солі.

Наприклад, амінооцтова. кислота дає з лугами сіль, типову для кислот (заміна водню в гідроксильній групі на катіони металу), а в реакції з кислотою утворюється алкіламонійна сіль, характерна для амінів:

3. Утворення складних ефірів. Зі спиртами амінокислоти, як усі карбонові кислоти, утворюють складні ефіри, наприклад:

4. Декарбоксилування. Під час нагрівання амінокислот відбувається втрата ними карбоксильної групи і утворюються аміни:

5. Алкілування амінокислот. Як. і амін, амінокислоти можуть взаємодіяти з галагенопохідним вуглеводнів з поступовим заміщенням атомів водню в NН₂-групі на алкільний радикал:

6. Утворення пептидів. - амінокислоти можуть сполучатися одна з одною в результаті взаємодії карбоксильної групи і аміногрупи окремих молекул, наприклад:

Сполука, яка утворюється, називається пептидом. Розрізняють дипептиди (молекула складається з двох залишків амінокислот), трипептиди (з трьох залишків амінокислот) і т. д., поліпептиди. Групу —СО—NН— називають пептидною.

Література

Основна література.

113. Глінка М.Г., Загальнахімія. – К.: Вища школа, 1982. – 607 с.

114. Рейтер Л.Т., Степаненко О.М., Басов В.П., Теоретичнірозділизагальноїхімії. Київ.: „Каравела”, 2003. – 342 с.

115. Сегеда А.С. Аналітичнахімія. Якісний і кількіснийаналіз. К.: ЦУЛ, 2003. –311с.

116. Логинов Н.Я. Аналитическая химия. /Логинов Н.Я., Воскресенський А.Г., Солодкин, И.С./ – М.: “Просвещение”, 1975. – 477с.

Додатковалітература.

117. Басов В.П., Родіонов В. М. „Хімія”. Київ.: „Каравела”, 2004. – 318 с.

118. Омелян В.І, Шешеня С.К. Навчальний комплекс з дисциплінихімія і методидослідженнясировини та матеріалів. Частина I. загальніосновианалітичноїхімії. Для віртуально-тренінговоїтехнологіїсамостійноїроботистудентівспеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційнадіяльність”, 7.00503.02 “Товарознавство та експертиза в митнійсправі”. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – 179.

119. Омелян В.І. Опорний конспект лекцій з дисциплінихімія і методидослідженнясировини та матеріалів. Частина I. Загальніосновианалітичноїхімії для студентівспеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”,7.0503.02 “Товарознавство та експертиза в митнійсправі” та МІПК. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 60.

120. Омелян В.І., Зайцева І.В. Хімія і методидослідженнясировини та матеріалів: Методичнірекомендації. Частина 1. Методичнірекомендації до самостійноїроботистудентівспеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”,7.0503.02 “Товарознавство та експертиза в митнійсправі”. –Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 23 с.

Дата добавления: 2014-01-07