І. Розгляд структури потенціалу самореалізації особистості

Термінологія, яку потрібно засвоїти на сьогоднішньому занятті (слайд № 3).

Лекція 3

«Психологічні складові потенціалу самореалізації особистості». (слайд №1) (2 год)

Мета лекційного заняття -формування розгорнутого сучасного уявлення про потенціал самореалізації студентів ВНЗ; навичок самостійного використання студентами типології потенціалу самореалізації на стадіях професійного становлення та вдосконалення особистісних якостей; умінь самостійного аналізу проблем, що виникають вході самореалізації; навичок використання психологічних складових для пояснення та розуміння потенціалу самореалізації.

План (слайд №2)

1. Структура психологічних складових самоактуалізації та потенціалу самореалізації особистості.

2. Типологія потенціалу самореалізації особистості.

3. Відмінності потенціалу самореалізації особистості (вікові, гендерні, професійні, пізнавальні)

Запропонована література(слайд №3)

1. Потенціал самореалізації

2. Модальність активності

3. Спрямованість особистості

4. Соціальне включення

5. Пасивний саморозвиток

6. Активний саморозвиток

7. Екзистенційна самореалізація

8. Соціальна самореалізація

Дослідженням самоактуалізації особистості займалось багато авторів

Давайте ми їх згадаємо… Яким чином дослідники пояснювали самоактуалізацію:

На сучасному етапі розвитку українського суспільства відбувається трансформація значущих для людини цінностей, мотивів, професійних позицій та переконань як можливий шлях конструктивної активізації потенціалу самореалізації особистості

Професійне становлення молоді вимагає від кожного студента вміння актуалізувати здібності та реалізувати себе як особистість у різних сферах життєдіяльності. У зв’язку з цим зростають вимоги до психологічної науки, яка покликана допомогти кожній особистості ефективно визначати життєві орієнтири, реалізувати свій особистісний потенціал, долати труднощі особистісного становлення.

Об’єкт дослідження – потенціал самореалізації особистості

Предмет дослідження –психологічні складові потенціалу самореалізації особистості

Мета дослідження – теоретично та емпіричнообґрунтувати структуру потенціалу самореалізації особистості

З метою реалізації мети дослідження, забезпечення вірогідності його результатів використано комплекс методів:

теоретичні (узагальнення та систематизація наукових джерел з проблеми дослідження);

емпіричні (спостереження, бесіда, контент-аналіз, діагностичні методики: «Самоактуалізаційний тест» Е. Шострома, «Мотиваційні здібності: свідомі мотиви» Ю. Куля, «Тест гумористичних фраз» О. Г. Шмельова, 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла, «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана, «Вихід з важких життєвих ситуацій» Р. С. Нємова)

математичної статистики (частотний, факторний, кластерний, дисперсійний, дискримінантний аналізи; критерій Фішера, критерій Колмогорова-Смирнова). Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми SPSS 13.0 for Windows.

Теоретико-методологічна база дослідження дала змогу сформулювати визначення поняття потенціалу самореалізації особистості (слайд № 4). як динамічного інтегративного утворення, що визначає ресурсні можливості розвитку людини та її здатності до оволодіння й продуктивного здійснення різних видів діяльності.

Зокрема, на основі на основі теоретико-методологічного дослідження зазначеної проблеми виділено такі складові потенціалу самореалізації особистості: (слайд № 5).

Модальність активності, спрямованість особистості, та соціальне включення

Дата добавления: 2014-01-07