Складові самореалізації особистості за Л.А. Коростильовою

У вузькому розумінні прийняття рішення - це процес, який починається з констатації виникнення проблеми та завершується вибором дії, що спрямована на її усунення.

Антиципáція (лат. antocipatio — заздалегідь складене поняття) — 1) Передбачення, здогад. 2) Передчасна дія, передчасне настання якого-небудь явища. 3) Уявлення, що склалося заздалегідь; упередження.

Відео Сектрет за складовою «Хочу»

Перший фактор «модальність активності» (слайд № 10).

(12 % сумарної дисперсії) містить сім індикаторів «Самоактуалізаційного тесту» Е. Шострома: сензитивність до себ е визначає, в якому ступені людина віддає собі звітність в своїх потребах і відчуттях, наскільки добре відчуває і рефлексує їх (0,86), контактність характеризує здібність людини до швидкого встановлення глибоких і тісних эмоційно-насичених контактів з людьми або, використовуючи ту, що стала звичною у вітчизняній соціальній психології термінологію, до субъект-субъектного спілкування (0,76), спонтанність (0,72), прийняття агресії - здатність індивіда приймати своє роздратування, гнів і агресивність як природний прояв людської природи. (0,71), самоповага (0,66), самоприйняття (0,59), гнучкість поведінки діагностує ступінь, гнучкості суб'єкта в реалізації своїх цінностей в поведінці, взаємодії з навколишніми людьми, здатність швидко і адекватно реагувати на ситуацію, що змінюється (0,59), ці шкали розкривають процесуальність самореалізації особистості у поєднанні зовнішньої соціальної та внутрішньої рефлексивної активності.

Другий фактор «соціальне включення» (слайд № 11).

(10,6 % сумарної дисперсії) охоплює дев’ять характеристик: стратегічність досягнення мети - шкала вимірює тенденцію справлятися з завданнями, використовую­чи об'єктивно-аналітичні стратегії, які є особливо ефективними під час розв'язання складних задач. Такі люди ніколи не випускають із поля зору намічені цілі й послідовно, наполегливо йдуть до досягнення мети. (0,71), домінування мотиву досягнення - шкала вказує, з якою інтенсив­ністю респондент оцінює свою потребу в реалізації складних цілей, бажання учитися, самоудосконалюватися, підвищувати власну компетентність, оволодівати новими знаннями, уміннями, навичками (0,69), I – «емоційна чутливість» (0,68), сенситивне спілкування – досл. тяжіють до тенден­ції швидко збирати коментарі та сигнали інших людей, з'ясовувати суперечності та проблеми у стосунках (0,62 ), Q1– «радикалізм» (0,60), альтруїстична влада - шкала описує готовність індивіда допомагати іншим і таким чином впливати на "Я" оточуючих. (0,57), Q3 – «високий самоконтроль» (0,57), інтегративне спілкування пояснюється тим, наскільки особистість використовує свій життєвий досвід у спілкуванні з інши­ми й відповідно поводить себе осмислено, обережно, інтегративно. (0,56), MD – «адекватність самооцінки» (0,54), що характеризують сутність соціальних взаємин, комунікативних зв’язків та особистісних рис, які спрямовані на адаптацію особистості до умов соціального оточення.

Третій фактор «спрямованість особистості» (слайд № 12). (10,3 % сумарної дисперсії) містить пять індикаторів: сімейні негаразди (0,65), соціальні проблеми (0,64), G " висока норма­тивность поведінки" (0,59), O – «впевненість у собі» (-0,56), H – «сміливість» (-0,72), що визначають особливості соціальної спрямованості особистості.

Дата добавления: 2014-01-07