Групування факторів зростання продуктивності праці

Розрахунок можливого зростання продуктивності праці

N

Пр_тр = Σ Ті х Qi / Чпвп,

і=1

де Ті – питома трудомісткість і-го виду продукції;

Qі – обсяг виробництва і-го виду продукції у натуральному виразі;

і = 1, 2,3….. n - число видів прдукції.

Трудовий метод забезпечує високу точність у розрахунках продуктивності, якщо мають місце обгрунтовані норми ерудових витрат по видах продукції еа еільки для окремих категорій працівників. Тобто можливість використання методу пов”язана із станом нормування праці.

Вартісний метод вимірювання продуктивності праці пов”язаний з використанням оптових цін для того, щоб можна було зіставляти виробництво продукції різного призначен-ня. Метод доступний на всіх рівнях підприємства, а також на галузевому рівні в цілому.

Формула для визначення продуктивності праці за вартісним методом:

Пр_варт = Σ Qі х Ці / Чссч,

де Ц і - оптова ціна і-го вида продукції,грн.

Чссч- середньоспискова чисельність працівників промислово-виробничого персоналу,люд

Вартісні – найуніверсальніші показники, вони застосовуються для визначення рівня та динаміки продуктивності праці.

Трудомісткість продукції.

При плануванні продуктивності праці розрізнюють технологічну(виробничу), повну та загальну трудомісткість.

ТЕХНОЛОГІЧНА (ВИРОБНИЧА) ТРУДОМІСТКІСТЬ виражає витрати праці основних робітників(відрядників, почасовиків),які зайняті виготовленням даног продукту.

ПОВНА(ЦЕХОВА, ВИРОБНИЧА) ТРУДОМІСТКІСТЬ –витрати праці основних та допоміжних робітників, інженерно-технічних робітників та службовців цеху,виробництва.

ЗАГАЛЬНА(ЗАГАЛЬНОЗАВОДСЬКА) ТРУДОМІСТКІСТЬ-витрати праці всього промислово-виробничого персоналу підприємства.

Таким чином, поазник трудомісткості продукції встановлює прямий зв”язок поміж обсягом виробництва та трудовими витратами,внаслідок чого можлива зміна асортименту продукції або організаційної структури підприємства не перекручує продуктивності праці.

ГОДИННА продуктивність праці характеризує кількість продукції,яку вироблено робітником за 1 годину робочого часута надає найбільш повне уявлення про ефективність використання

МАТЕРІАЛЬНО - ТЕХНІЧНІ - залежать від рівня удосконалення засобів праці:

· технічний рівень виробництва;

· зміна технічних характеристик виробів і конструкцій;

· впровадження інновацій;

· підвищення якості продукції;

· перехід на нові види сировини, матеріалів;

· виготовлення нової продукції.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ залежать від рівня удосконалення робочої сили:

• поліпшення умов праці;
• підвищення частки кваліфікованих працівників в
  загальній кількості промислово-виробничого персоналу підприємства;
• поліпшення використання робочого часу працівників;
• підвищення норм і зон обслуговування;
• скорочення браку.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ залежать від удосконалення поєднання засобів праці і робочої сили:

• удосконалення організації виробництва;
• удосконалення організації' праці промислово-виробничого персоналу;
• удосконалення процессу управління виробництвом (структури керівного апарату).

Підвищити продуктивність праці можна двома способами:

2) нарощування обсягу виробництва;

3) скорочення чисельності працюючих.

Обидва способи дозволяють зменшити витрати на виробництво – зростання обсягу виробництва при незмінній чисельності дає економію умовно-постійних витрат у с/в продукції, а зменшення чисельності при сталих обсягах виробництва дає економію зарплати і відрахувань від неї.

Зростання продуктивності праці при заданих обсягах виробництва має наслідком економію чисельності промислово-виробничого персоналу.

Відтак, при заданій кількості вивільнених внаслідок різних причин працівників (Еч_пвп ), стає можливим розрахувати рівень зростання продуктивності праці (І_ПТ) за формулою:

І пт = (Еч_пвп / (Ч_пвп - Еч_пвп )) х 100 %, %

Результат, отриманий за цією формулою, вказує на напрямок скорочення штату підприємства.

Динаміка продуктивності праці визначається шляхом співставлення рівнів продуктивності праці за різні періоди. При їі оцінці обчислюють такі показники:

1) Індекс зростання продуктивності праці (І_пт) визначається як відношення значення продуктивності праці планового періоду (ПТ_план) до значення продуктивності праці базового періоду (ПТ_баз) за формулою:

І_пт = ПТ_план / ПТ_баз, частка одиниці

2) Відсоток зростання продуктивності праці (і_пт) показує, як змінилась продуктивність праці в порівнянні з базовим періодом, або, іншими словами, скільки відсотків складає сьогоднішня продуктивність праці.

Він визначається за формулою:

і_{пт =} (ПТ_план / ПТ_баз ) х 100 %, %

3) Абсолютний приріст продуктивності праці (ΔПТ) розраховується як різниця
між плановим (ПТ_план) та базовим (ПТ_баз) показниками продуктивності праці
за формулою

ΔПТ = ПТ_ПЛАН - ПТ_БАЗ,

грн /людину (грн /годину), шт. /людину (шт. /годину),

4) Темп приросту продуктивності праці ΔІ_пт показує, на скільки відсотків зросла (зменшилась) продуктивність праці в плановому періоді порівняно з базовим періодом, і визначається за формулою:

ΔІ_пт = (ПТ_план / ПТ_баз ) х 100 % - 100%

Отже, розробка дієвої політики щодо підвищення продуктивності праці повинна починатися з планомірного виявлення всіх наявних у підприємства можливостей та резервів.

Основними напрямами в цій галузі є організація розробки і здійснення планів щодо підвищення продуктивності праці на кожному робочому місці, а також активна участь в плануванні організаційно-технічних заходів і контроль за їх виконанням До опрацювання таких заходів слід залучати широкі маси промислово-виробничого персоналу: працівників, інженерно-технічних робітників, службовців, керівників тощо їх участь сприяє виявленню внутрішньовиробничих резервів підвищення продуктивності праці. Але все ж найважливішим резервом підвищення продуктивності праці є її наукова організація.

ПРИКЛАД. На хімічному підприємстві, яке займається виготовленням лакофарбової продукції, валова продукція за звітний рік (ВП^зв) склала 21584 тис. грн, а в базовому періоді ВП^б вона дорівнювала 20698 тис грн. Чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпвп^ЗВ) в звітному періоді склала 2800 осіб, а в базовому періоді (Ч_пвп^Б) - 2650 осіб. Необхідно визначити структурні зрушення в продуктивності праці і вплив кожного із зазначених факторів.

РІШЕННЯ. Продуктивність праці на підприємстві зазначеної галузі промисловості можна визначити за формулою ПТ = ВП / Чпвп.

В звітному періоді вона становила 21584 тис грн х 1000 / 2800 осіб = 7708,57 грн на працівника, а в базовому 20698 тис грн х х1000/2650 осіб = 7810,57 грн на працівника. Отже, в звітному періоді структурні зрушення призвели до зменшення продуктивності праці ( Δ ПТ).

Вплив підвищення чисельності працівників на зміну продуктивність праці можна визначити за формулою: Δ ПТ_Чпеп = ВП^В / Чпвп^ЗВ - ВП^б / Чпвп^б, тобто за рахунок збільшення чисельності персоналу підприємства продуктивність знизилась на 418,42 грн з людини ((20698 тис грн х 1000 / 2800 осіб) / (20698 тис грн х 100012650 осіб)).

Вплив зростання обсягів валової продукції на зміну продуктивності праці можна визначити за формулою: Δ ПТ_ВП = Δ ВП / ч_пвп^зв, тобто за рахунок зростання валової продукції продуктивність праці зросла на 316,42 грн з людини ((21584 тис грн -20698 тис грн) х 1000/2800 осіб). Отже, підвищення чисельності працюючих на підприємстві, тобто виконання соціальних програм щодо забезпечення зайнятості не завжди позитивно позначається на показниках ефективності. В нашому прикладі такий крок призвів до падіння продуктивності праці. Таким чином, зростання чисельності працюючих на підприємстві відбувалося значно більшими темпами, аніж зростання обсягів виробленої ними продукції у вартісних одиницях вимірювання абсолютний приріст продуктивності

Дата добавления: 2014-01-07