Методика визначення зростання продуктивності праці за рахунок впливу певних факторів

Резерви зростання продуктивності праці

Підвищити продуктивність праці можливо також за рахунок резервів (невикористаних можливостей).

Під резервами зростання продуктивності праці розуміють об'єктивну можливість збільшення обсягів продукції, що виготовлена на одиницю часу при певних затрат живої праці, або зменшення витрат часу, необхідних для виготовлення одиниці продукції на одному підприємстві в порівнянні з максимально можливими.

Основними резервами зростання продуктивності праці є:

1. Зниження трудомісткості продукції (робіт). Досягається за рахунок удосконалення конструкції виробів, удосконалення технологічного процесу, а також поліпшення організації виробництва.

2. Поліпшення використання фонду робочого часу. Може бути досягнуто за рахунок зменшення та ліквідацію цілозмінних та цілодобових простоїв, а також скорочення часу на усунення браку.

3. Удосконалення структури промислово-виробничого персоналу.

Підвищити продуктивність праці можна двома способами:

4) нарощування обсягу виробництва;

5) скорочення чисельності працюючих.

Обидва способи дозволяють зменшити витрати на виробництво – зростання обсягу виробництва при незмінній чисельності дає економію умовно-постійних витрат у с/в продукції, а зменшення чисельності при сталих обсягах виробництва дає економію зарплати і відрахувань від неї.

У практиці управління підприємством завжди є актуальною необхідність кількісного визначення впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці. Визначення зростання продуктивності праці проводиться методом розрахунку відносної економії трудових ресурсів відносно кожного фактора.

Розрахунки проводяться в такому порядку:

1. Визначається розрахункова чисельність промислово-виробничого персоналу для забезпечення планового (розрахункового) обсягу виробництва за умов збереження базового рівня виробітку продукції на одного працівника.

Названа чисельність розраховується за формулою:

де ВПрозр — випуск продукції у розрахунковому періоді;

ПРбаз — рівень продуктивності праці у базовому періоді.

2. Визначається економія чисельності відносно впливу певного фактору, а саме:

а) економія чисельності за рахунок підвищення технічного рівня виробництва

де t — змінювання трудомісткості виробів;

Теф — ефективний річний фонд часу роботи одного робітника;

Кв.н. — коефіцієнт виконання норм виробітку.

б) економія робочої сили (чисельності) за рахунок факторів удосконалення управління та організації виробництва. Розраховується за формулою:

де t— змінювання трудомісткості робіт, %;

ПВорбаз — питома вага основних робочих у базовому періоді в чисельності персоналу;

Чрозр — розрахункова чисельність промислово-виробничого персоналу.

в) економія чисельності за рахунок збільшення реального фонду робочого часу. Визначається за формулою:

ЕчЗ = ((Тб/Тф) - 1) х ПВорбаз х Чрозр,

де Тб, Тф — число днів, відпрацьованих одним робочим у базисному та розрахунковому періоді.

г) економія чисельності за рахунок впливу структурних змін.
Визначається за формулою:

Еч4 = Чпвпбаз х К ((Сф/Сб) - 1) х ПВорбаз,

де Чпвпбаз — чисельність промислово-виробничого персоналу у базовому періоді;

Сф, Сб — трудомісткість на одну грн. випущеної продукції(нормо-години) у розрахунковому та базовому періоді.

3. На підставі сумарної економії чисельності розраховується загальне зростання продуктивності праці, а саме:

де Езаг. — загальна (сумарна) економія чисельності за рахунок впливу всіх наявних факторів.

Для визначення особливості впливу на зростання продуктивності праці різних факторів технічного та організаційного характеру, можна також застосовувати конкретні показники приросту індексів продуктивності праці:

· (І год) — приріст індексу годинного виробітку;

· (Ід) — приріст індексу денного виробітку;

· (Ім.р.) — приріст індексу місячного або річного виробітку.

Реально треба скласти, а потім реалізувати систему технічних заходів, що сприяють зростанню Ігод, систему організаційно-економічних заходів, спрямованих на усунення витрат часу протягом робочого дня і на зростання Ід; організаційно-економічних заходів, які впливають на використання часу протягом місяця або року і зростання І м.р.

Тоді кожний з індексів може бути розрахований за такими формулами:

Ігод = (tб/tп-1)*100%,

де tб, tп — трудомісткість виготовлення виробу в базовому і поточному роках;

де Гп, Гб — відповідно кількість відпрацьованих годин в день у поточному та базовому роках.

де Дп, Дб — відповідно кількість відпрацьованих днів у поточному та базовому роках.

Контрольні запитання

1. Які зовнішні чинники впливу на рівень продуктивності праці?

2. Які внутрішні чинники впливу на рівень продуктивності праці?

3. Які матеріально-технічні фактори впливають на продуктивність праці?

4. Які організаційні фактори впливають на продуктивність праці?

5. Які економічні фактори впливають на продуктивність праці?

6. Які соціальні фактори впливають на продуктивність праці?

7. Які існують резерви зростання продуктивності праці?

8. У чому сутність методики визначення зростання продуктивності праці за рахунок впливу певних факторів?

9. Які існують конкретні показники приросту індексів продуктивності праці?

10. Яка динаміка конкретних показників індексів продуктивності праці є позитивною?

Дата добавления: 2014-01-07