Соціально-психологічні особливості діяльності юриста

Дієвість правових норм знижується в тому разі, коли людина потрапляє в малу групу антисоціальної спрямованості, члени якої не визнають норм права і порушують їх у своїй життєдіяльності. Досить важливу роль у механізмі антигромадської поведінки правопорушників відіграє конкретна життєва ситуація. Вона являє собою сукупність обставин життя особи, які сприяють виникненню в неї за певних умов рішучості вчинити суспільно небезпечне діяння. Володіючи невеликою протяжністю у часі й просторі, конкретні життєві ситуації характеризуються також різним ступенем їх психологічної напруженості, взаємозв'язком із соціальним середовищем і впливом на особистість правопорушника. На відміну від мотиву — внутрішнього спонукання, конкретна ситуація в усвідомленні особи виступає як привід, який потребує прийняття певного рішення.

Конформність полягає не просто в тому, що індивід діє так само, як всі, але в тім, що він піддається впливові загальної дії, тобто він поводиться не так, як це було б, коли він був наодинці. Конформність констатується там і тоді, де і коли фіксується ная-вність конфлікту між думкою індивіда і думкою групи та подо-лання цього конфлікту на користь групи. Можна виділити декілька факторів, що складають специфіку конформізму.

По-перше, конформістська поведінка є реакцією на тиск групи. Але цей тиск не виражено у формі конкретної вимоги. Поведінка людини є добровільною. Навпаки, наявність вираженої вимоги здатна спонукати людину до нонконформістської реакції.

По-друге, конформізм веде до нівелювання, гомогенізації членів групи. Тиск групи робить усіх рівними і безособленими. Навпаки, підпорядкування вимозі, коли один наказує, а інший підпорядковується, говорить про нерівність, диференційовану структуру групи.

По-третє, конформістська поведінка не дає індивідові можливості перекласти відповідальність за свої дії на інших, бо він не може визнати того факту, що він пішов на поводу у групи. Навпаки, у випадку підпорядкування конкретній особі, особливо, коли це мае негативні наслідки, людина, як і у випадку підпо-рядкування, схильна перекласти відповідальність на інших.

Людина може підпорядковуватися групі або для того, щоб бути прийнятою, а не відкинутою нею, або тому, що вона прагне отримати деяку інформацію. М. Дойч і X. Джерард назвали ці причини відповідно нормативным і інформаційним впливом. «Нормативний вплив» --механізм того, як людина змушена підлаштовуватися під суспільні або групові соціальні норми, щоб суспільство її не відкинуло.

У всіх суспільствах існують норми, яка поведінка буде доречною для членів даного суспільства. Деякі з цих норм визначаються всіма членами суспільства (правові закони), інші варіюються від групи до групи (наприклад, неписані правила, що диктують членам групи, який одяг потрібно носити). В неформальних об'єднаннях, наприклад, існують норми і правила, які діють тільки в цих об'єднаннях.

Для того щоб стимулювати нормативну поведінку і знижувати імовірність появи ненормативності як масового явища, в кожній групі створюється і діє система санкцій. Санкції - це механізм, завдяки якому група "повертає" свого члена на шлях дотримання норм. Санкції можуть бути двох типів: заохочувальні і каральні, позитивні і негативні. Система санкцій призначена не для того, щоб компенсувати недотримування норм, а для того, щоб забезпечити дотримування норм.

Нормативний вплив зумовлено сукупністю зовнішніх факторів, а інформаційний - внутрішніми факторами. Серед зовнішніх факторів найбільш дієвими є санкції (фізичне покарання, несхвалення, антипатія тощо), які застосовує група по відношенню до «відступників».

Інформаційний вплив зумовлено тим, що людина, розширюючи знания про себе і світ, прагнучи зрозуміти, якої позиції потрібно дотримуватися в тих чи інших соціальних питаниях, спирається на інформацію, що надається їй оточенням, групою. Отже, в разі інформаційного впливу здійснюється підпорядкування людини групі не тому, що вона боїться осудження з боку інших, а тому, що без орієнтації на думку інших людина не знає, як правильно поводитись..

Ще один внутрішній фактор конформізму, який також пов'язано з самосвідомістю, виявили соціальні психологи Домі-нік Абрамс і Майкл Хогг (1990). На їх думку, конформістську по-ведінку можна пояснити також дією процесу самокатегоризації. Сутність цього процесу полягає в тім, що ми підсвідомо визначаємо себе членами якихось груп. Визначивши себе членом певної соціальної групи, люди, з одного боку, закладають цю ідентифікацію в схему своєї самосвідомості, а з другого, починають приводите себе у відповідність до групи. Належність до групи вимагає від людини дотримання її норм і правил, тобто стереотипної групової поведінки.

Конформізм з нормативних причин виникає в ситуаціях, коли ми робимо те, що роблять інші люди, не тому, що використовують їх як джерело інформації, а тому, що не хочуть привернути непотрібної уваги до себе, бути знехтуваними. Отже, нормативный соціальний вплив виявляється тоді, коли вплив інших людей спонукає індивіда до конформізму, тому що він хоче бути ними визнаним.

Конформна поведінка зумовлюється не тільки особливостями групи, але й особливостями самої людини - члена групи. В природі людини закладено прагнення бути «своїм» у значних для неї трупах. Отже, член групи змінює свою позицію не тому, що в процесі обговорення пізнає щось нове для себе, а просто тому, що прагне зберегти свое становище, свої позиції в групі.

Значущою соціально-психологічною умовою дієвості правових норм є соціальна орієнтація особистості як система ціннісного ставлення до об'єктів соціальної дійсності. У зв'язку з цим слід відзначити, що правопорушникам притаманна нестійка система ціннісних орієнтацій, яка відзначається гіпертрофованим характером основних її елементів, серед яких головне місце займає егоцентризм, що оснований на уявленнях особистості про себе як про найважливішу соціальну цінність. Завищена оцінка значущості своєї особистості нерідко супроводжується негативним ставленням до суспільного порядку, норм моралі та права.

Друга група психологічних умов ефективності правових норм — мікросоціальні умови — виконує функцію соціально-психологічного забезпечення правореалізації. Мікросоціальні умови пов'язані з найближчим оточенням людини, із тими, з ким вона безпосередньо контактує (формальні малі групи — сім'я, навчальний клас, робоча бригада, співробітники відділу фірми і т. д., неформальні малі групи — коло друзів, компанія відпочивальників у санаторії тощо). Якщо норми права визнаються цією соціальною групою, то її члени свідомо дотримуються правових приписів, а якщо вони не схвалюються і спокуса їх порушити - загроза покарання змушує людей цього не робити.

Третя група умов ефективності правових норм відноситься до індивідуально-психологічних особливостей індивіда, який ухвалює рішення про правильність поведінки. Річ у тім, що вибір варіанта поведінки залежить не лише від сили впливу зовнішніх обставин (макросоціальні умови), а й від особистості, зокрема від її інтелектуальних, особливостей, психічного стану, тощо, які є як наслідком середовища і виховання, так і особисто вроджених якостей.

У повсякденному житті існує багато ситуацій, в яких люди покладаються на інших, намагаючись визначити, що відбувається. Інформаційні соціальні впливи є частиною нашої життєдіяльності. Особливо дієвими ці впливи виявляються в періоди соціальних криз, коли людина зустрічається з ситуацією, яка її лякає і до якої вона погано підготовлена. Людина може не розуміти, що насправді відбувається, або не знає, що їй слід робити. Коли ситуація стає кризовою, у людини немає часу зупинитись і подумати, яким чином потрібно якнайкраще діяти, бо потрібно діяти якнайшвидше.

Фактори, які негативно впливають на ефек­тивність правових норм, — це основні напрями в діяльності держав­них органів, законодавчої і виконавчої влади з вирішення поставле­них перед суспільством завдань для закріплення правопорядку.

Фактори, які негативно впливають на дієвість правових норм

Групи умов дієвості правових норм	Основні фактори
І. Макросоціальні умови	1.Війна законів, викликана кризовими явищами в політичній, економічній і правовій сферах 2. Важке матеріальне становище більшості населення країни, його різке розшарування на багатих і бідних 3. Корумпованість окремих гілок влади та правової системи
ІІ. Мікросоціальні умови	1. Наявність у суспільстві соціальних груп зі специфічною субкультурою: •групи організованої злочинності •владно-кланові угруповання •молодіжне і підліткове середовище •групи, основними потребами яких є вживання алкоголю і наркотиків 2.Прагнення окремих антисоціальних впливових групп до влади
ІІІ. Особистісні умови	1.Неповага окремих громадян до основних морально- правових норм 2.Правовий нігілізм (заперечення загальноприйнятих цінностей)

Дата добавления: 2014-01-07