Схвильованість і страх, радість і тривога, напруже­ність і розслабленість, злість і розгубленість — всі ці види ста­нів можуть багато чого сказати спостережливому юристові

У сприйнятті й оцінці особистості проявляються такі соціально-психологічні феномени, як експектації, ідентифікація і емпатія.

Експектації (від англ. ехресіаііоп — очікування) — це система очі­кувань, вимог щодо норм поведінки і виконання індивідом соціаль­них ролей. Юристові іноді правильно здається, що ця людина збирається щось зробити, відбувається нібито очікування його поведінки.

Ідентифікація (від лат. ійепіфсаге — ототожнювати) у соціальній психології означає стати на місце іншої людини, подивитися на світ її очима, оцінити ту чи іншу ситуацію його можливостями, його ро­зумом.

Емпатія (від грецьк. етраікеіа — співпереживання) — це розумін­ня іншої людини через емоційне проникнення в її внутрішній світ, в її почуття і думки; це співпереживання, співчуття.

Усі люди мають свої індиві­дуально-психологічні особливості. Можуть бути такі типи серед співрозмовників:

- "черепахи" — їхній душевний світ захований під "панциром" особистості; важко здогадатися, про що вони думають;

- "дикобрази" — постійно когось підозрюють, завжди чимось не- задоволені й стривожені;

- "леви" — люди справи, їхній внутрішній світ схований за метою дій. Вони завжди відчувають свою перевагу над ін­шими і пишаються цим;

- " хамелеони" — люди, які вміють "тримати ніс за вітром;

- "безколірні" — категорія людей (їх ще називають "сірі"), які розчиняються в натовпі, не залишаючи в пам'яті іншої людини.

Тема 3 – 4. Психологічні основи процесуальної діяльності

1. Психологічні основи процесуальної діяльності.

2.Психологічні основи доказування, планування та організації

процесуальної діяльності.

3. Види слідчої (судової) діяльності (пізнавальної,

конструктивної, комунікативної та посвідчувальної).

4. Психологічні аспекти цивільного процесу. Психологія міжособистісної взаємодії у цивільному процесі

5.Психологія діяльності судді у цивільному судочинстві.

Проблема справедливості судових рішень.

1.Психологічні основи процесуальної діяльності.

При вивченні психологічних характеристик процесуальної діяль­ності необхідно враховувати її специфіку, зумовлену пізнавальними цілями. Процесуальна діяльність має особливості, що вирізняють її з-поміж видів діяльності, де пізнавальної мети немає або вона подана в згорнутому вигляді, підпорядкованому іншим цілям. Діяльність слідчого і судді, пов' язана з розслідуванням злочину і розглядом кримінальних, цивільних та інших справ, підпорядкована встановленню об'єктивної істини, пізнанню конкретного.

Пізнавальний характер правозастосовної діяльності в психологіч­ному аспекті є надзвичайно складним. Це пояснюється головним чином тим, що ця діяльність вимагає не тільки вирішення розумових завдань різного плану і складності, а й такої її організації, яка спрямована на практичну реалізацію розв' язуваних завдань. Тому тут діяльність є ро­зумовою, має на меті побудову криміналістичних версій, причому складання слідчим планів проведення окремих процесуальних дій по­єднується з практичною організацією роботи з реалізації уявних схем і рішень. З погляду психологічних станів особи, яка виконує ці завдан­ня, процесуальна діяльність є різноплановою і пов'язана з необхідністю переведення зусиль і налаштованості на її виконання.

До психологічних характеристик процесуальної діяльності нале­жать й інші традиційні характеристики: докладна правова регламентація, тактичний простір, наявність владних повноважень, дефіцит часу, комунікабельність, різноманіття розумових завдань, на­явність негативних емоцій.

Правоварегламентація означає чітке регулювання процесуальної діяльності, піднесене до норми закону, а відтак, обов'язковість вико­нання. Право­ва регламентація обмежує волю судово-слідчих працівників, підпо­рядковуючи їхню діяльність чітко встановленому нормами закону порядку. Це, однак, не означає, що вони не вільні у своїх волевиявлен­нях, а також в обранні засобів реалізації своєї діяльності, її найбільш раціональній і ефективній організації.

Психологічною характеристикою судово-слідчої діяльності є на­явність владних повноважень. Наділення владою і можливість розпо­ряджатися нею відрізняють службові функції слідчого і судді від функ­цій осіб, які здійснюють свою діяльність в інших галузях. Психологічне ставлення особи до свого владного повноваження може бути різним. Розумне використання повноваження передбачає винесення обґрунтованого та обміркованого рішення щодо кожного факту його застосування. На практиці іноді спостерігаються дві нега­тивні, протилежні за змістом тенденції. Одна з них полягає в надмір­ному розпорядженні своїми владними повноваженнями, що спричиняє зловживання службовим становищем. Друга тенденція в розпорядженні владними повноваженнями полягає в нерішучості стосовно їхнього застосування, викликаної сумнівами з приводу до­цільності і почуттям страху щодо можливої відпо­відальності.

Дата добавления: 2014-01-07