Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 9. Психологія ХІХ ст. Становлення наукової психології




1. Розвиток психологічних досліджень наприкінці 19 – початку 20 ст.

2. Психологія як наука про безпосередній досвід В. Вундта.

3. Становлення експериментальної психології.

 

1. Розвиток психологічних досліджень наприкінці 19 – початку 20 ст.

В 19 ст. психологія як наука успішно розвивалась у більшості країн Західної Європи: Англії, Франції, Німеччині. Проте, дослідна (експериментальна) психологія зародилася саме у Німеччині. Причинами цього були:

- скурпульозний німецький характер, який підходив для кропіткої роботи з описами і класифікацією даних;

- саме у Німеччині біологію прийняли як науку швидше, ніж у Англії та Франції. Там науками вважалися лише фізика і хімія, а в Німеччині – фонетика, лінгвістика, історія, археологія, логіка і навіть літературна критика;

- французькі та англійські вчені консервативно вважали неправомірним втручання в людський мозок і його вивчення, а німці взялися за цю справу;

- під кінець 19 ст. в Німеччині було досить багато університетів з високооплачуваним професорсько-викладацьким складом і новітньою матеріально-технічною базою (практично у кожній територіальному регіоні - герцогстві). В Англії - були лише Оксфорд та Кембрідж, в яких до того ж наука стояла на місці, оскільки не схвалювались нові течії.

«Весь світ заздрив німецькій університетській системі з її давніми традиціями, академічною свободою, вибором напрямків досліджень».

Розвиваючись як природознавча наука, психологія зазнала значного впливу фізіології. Увагу до фізіологічних знань привернули абсолютно випадкові речі, які помічені були у наукових дослідженнях, далеких від психології (у спостереженнях за небесними тілами у двох астрономів помічені були значні похибки у записах вимірів. Як пізніше зясувалося, ці похибки були зумовлені індивідуальними відмінностями у самих дослідників [так званий «фактор спостерігача»]: особисті характеристики і сприйняття впливають на результати дослідження).

Таким чином науковий інтерес зосередився навколо фізіологічних досліджень, які в кінці 19 ст. сприяли розширенню експериментальних дослідів.

Одним з найвидатніших представників експериментальної науки був професор анатомії та фізіології Берлінського ун-ту Йоганес Мюллер (1801-1858). Одна з відомих його праць – «Руководство по физиологии человека». Його внеском у розвиток психології є сформульований принцип «специфічної енергії органів чуттів».

Сутність цього принципу полягає у тому, що збудження певного нерва викликає характерне відчуття, тому що в кожному рецепторному відділі НС закладена власна «специфічна енергія».

Ця ідея дала поштовх для всебічного вивчення функцій нервової системи.

 

2. Вільгельм Вундт: "батько" експериментальної психології.

Вихідцем з Німеччини був і Вільгельм Вундт (1832-1920) - психолог, фізіолог, філософ, якого пізніше назвуть «батьком еспериментальної психології».

В дитинстві Вільгельм відчував самотність, вчився не дуже добре, стосунки з батьками були амбівалентними – батько хоч і був пастором, проте дуже жорстким у ставленні до сина. Вільгельм ріс мрійником, часто час, відведений для навчальних занять, він віддавав мріям та роздумам.

Після закінчення медичного факультету, займався лікарською практикою, цікавився фізикою, хімією, згодом віддав перевагу фізіології, був учнем Йоганеса Мюллера, захистив дисертацію в Гейдельберзі, де посів посаду викладача фізіології як асистент Германа фон Гельмгольца. Став професором філософії в Лейпцігу, читаючи лекцій з фізіологічної психології. Вундт створив тут першу в світі лабораторію експериментальної психології (1879), яка згодом була перетворена в інститут.

Біограф Вундта так описує його робочий день. Вранці Вільгельм Вундт працював над статтею або книгою, читав студентські роботи чи редагував свій журнал «Психологічні вчення». Опівдні він вирушав в університет, відвідував свою лабораторію, де, однак, затримувався недовго. Як свідчать сучасники Вундта, незважаючи на свою непохитну віру в експериментальні дослідження, Вундт не створений був для роботи в лабораторії. В другій половині дня він прогулювався, подумки готуючись до наступної лекції, яка розпочинась в 4 години дня. Лектором Вундт був надзвичайним: коли він читав лекції у Лейпцігському ун-ті, в аудиторії збиралось до 600 слухачів-студентів, сиділи навіть на підвіконні…

Займаючись фізіологією, Вундт прийшов до розробки психології як самостійної науки, незалежної від фізіології і філософії. Він висунув ідею створення експериментальної психології (на той час носила назву «фізіологічна психологія»), план якої був висловлений в його "Лекціях про душу людини і тварин". Цей план включав два напрямки досліджень: а) аналіз індивідуальної свідомості за допомогою експериментального контрольованого спостереження суб'єкта за власними відчуттями, уявленнями; б) вивчення "психології народів", тобто психологічних аспектів культури мови, міфів, вдач.

Найбільшою працею була книга «Основи фізіологічної психології», яка багато разів перевидавалась і для багатьох науковців була енциклопедією і свідченням прогресу нової науки. Саме в цій книзі Вундт заклав основи психології як самостійної науки з власним предметом та методами дослідження.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1411; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.