Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ІІ етап – ХVІ-ХVІІІ ст




І етап – ХІV-ХVІ ст.

 

Характеристика даного етапу:

Протест народних мас проти соціального і національного гноблення, який виражається в розповсюдженні єресей.

Єретики виступали проти церковної ієрархії, монархів, критикували з раціоналістичних позицій деякі православні догмати, церковні обряди, розвивали ідеї про свободу, волю, умовою реалізації яких вважали розповсюдження освіти.

Релігіозні єресі в Україні були тісно пов’язані з релігіозними єресями в Росії (Ф.Косий, Ф.Куруцин), Білорусії (С.Будний, Л.Критковський).

В боротьбі проти єресі православна церква звернулася до розробки технологічних вчень і використання для їхнього обґрунтування схоластичної філософії.

Розвитку схоластики протидіяли гуманістичні ідеї, що одержали розповсюдження в Україні в ХVІ столітті.

Ранні українські гуманісти (Дрогобич, Ориховський, Русін) стверджували самоцінність людської особистості, орієнтували філософію на пізнання природи і людини, пропагували пантеїстичний світогляд.

Гуманісти не поривали з християнством, яке вони поєднували з античним вченням.

 

 

Характеристика даного етапу:

Антифеодальна, національно-визвольна боротьба проти соціального, національного і релігійного гноблення українського народу польськими магнатами, насильницького насадження в Україні Брестської Унії 1656 р. і католіцизму, возз’єднання з Росією.

Релігійна полеміка Г.Смотрицького, Х.Філалета, І.Вітенського, С.Зізанія, З.Копистенського та ін. значною мірою вплинула на об’єднання сил українського народу проти соціального і національного гноблення, за возз’єднання з Росією. Їх твори були спрямовані проти Брестської Унії, католицької церкви, верхівки православного духовенства, що зрадила свій народ у боротьбі проти польських і українських феодалів.

Переклади Біблії на слов’янські мови.

Демократична інтерпретація її текстів, звернення до ідей рівності й братерства, ідеалізація відносин у ранньохристиянській общині об’єднували письменників-полемістів і діячів братських шкіл із західноєвропейськими реформаторами, сприяючи формуванню ідеології Реформації.

 

 

 

Луцька школа Львівська школа Київська школа

Із даними школами, з Острозьким культурно-освітнім центром, заснованим українським магнатом князем Костянтином Острозьким в 1576 р., була пов’язана діяльність українських полемістів.

Острозький культурно-освітній центр – перша спроба створення вищого навчального закладу в Україні. В 1636 році він припиняє існування.

Основні вчення:

Гуманістичні вчення про людину, її місце в світі (К.Ставковецький, К.Сакович, М.Смотрицький, Р.Євлевіч).

 

 

Відкрита за ініціативою Петра Могили. В 1701 р. перейменована в академію.

Її роль у розвитку філософської думки:

1. Переосмислення схоластичних концепцій:

- схоластику використовують для раціонально-логічного обґрунтування православного віровчення;

- піддають суворій критиці ряд її напрямків, наприклад, томізм.

2. Перехід від схоластики до філософських концепцій нового часу, пов’язаних із пантеїзмом, деїзмом, своєрідним сполученням принципів механізму і стихійної діалектики.

3. Вивчення:

- слов’янської, латинської, грецької, польської мов;

- арифметики, геометрії, музики і граматики;

- у старших класах - філософії.

4. Розповсюдження наукових знань, культурних традицій.

5. Центр розвитку філософії в Україні: тут філософію вперше почали викладати окремо від теології; серед вихованців і слухачів – провідні філософи – Ф. Прокопович, Г.С. Сковорода та ін.

 

 

Видатний вітчизняний мисли-тель, творчість якого є досягненням культури українського і російського народів. Про офіційний характер вітчизняної суспільної думки свідчить його теорія просвіт-ницького абсолютизму     Представник науково-просвіт- ницького напряму

Значення теорії просвітницького абсолютизму:

- дана теорія – опора на досягнення західноєвропейської суспільної думки;

- вивчення про природне право виконувало ідеологічні функції захисту сильної централізованої російської держави, на чолі якої повинен стояти освічений монарх;

- рушійною силою в розвитку суспільства є боротьба освіти з неосвіченістю;

- державна влада має божественний вплив і стоїть вище батьківської.

Три форми державного правління:

1. Демократія – суспільство править в інтересах усіх громадян із їх допомогою.

2. Аристократія – “кілька вибраних мужів правлять вітчизною”.

3. Монархія – вся держава в руках однієї людини, монарха.

Розглядає філософські питання з позиції деїзму (лат. deus - бог), - вчення, яке визнає існування Бога в якості безособистісної першопричини світу, що розвивається потім за своїми власними законами.

Давав високу оцінку відкриттям Г.-В.-Ф.Гегеля, М.Коперника, спробував знайти компромісне розв’язання проблеми взаємовідношення знання і віри.

У його працях порушуються морально-етичні проблеми (розглядаючи боротьбу добра і зла, він порівнює добро з багатством, зло з бідністю).

Велике значення приділяє праці, яка сприяє виникненню в душах людей благородних почуттів. Ідеалом для Ф.Прокоповича є добра людина. Він різко засуджує лицемірство: “блажен алчущий и жаждущий, но алчущий и жаждущий правды”.

 

Представник етико-гуманістичного напряму освіти. Видатний український мислитель, основоположник класичної української філософії, демократ, прибічник об’єктивного ідеалізму. Відомий етичним вченням. Критикує соціальну нерівність, багатство, моральний розпад, пануючих верств сучасного йому суспільства. Розробляє концепцію “спорідненої праці”, пов’язує щастя з працею, яка відповідає покликанню і самоудосконаленню. Людське щастя - в центрі уваги Г. Сковороди. Його він розглядає в зв’язку зі “спорідненою”, творчою працею, тобто працею, яка відповідає природним нахилам людини.

Створює концепцію трьох світів:

1. Макрокосму (нескінченного світу, який складається з множини світів).

2. Мікрокосму (людина).

3. Символічного світу (образи Біблії).

Ці “три мира” на думку Г.Сковороди, складаються із двох “натур” – видимої і невидимої.

Видима натура – тлінна оболонка, тінь вічного древа життя, тобто духу - невидимої натури.

Визнаючи традиції раціоналізму і просвітительства щодо пізнання світу, звеличує могутність розуму, спрямованого на пізнання таємниць природи.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 450; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.