Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність процесу тіпання луб’яних волокон




Лекція №7,8

 

Основною задачею процесу тіпання є видалення з волокна костриці та інших неволокнистих домішок при мінімальному його пошкодженні. Крім того, при тіпанні порушуються залишки зв'язку між волокном і деревиною, а також досягається паралелізація волокон.

Принципова особливість процесу тіпання - багаторазовий вигин матеріалу на робочих кромках при великих швидкостях руху кромок відносно пасма. Якщо в м'яльних машинах швидкість протягання стебла по кромці рифлі дорівнює 0,1 - 0,15 м/с, то в тіпальних машинах швидкість руху оброблюваного пасма щодо кромки майже в 100 разів більше (6 - 15 м/с).

Необхідність високих швидкостей при тіпанні пояснюється тим, що видалення костриці без використовування динамічних дій неможливе.

Процес тіпання складається з наступних операцій:

- робоча дія (дія робочого органу на оброблюваний матеріал для видалення костриці та паралелізації останнього);

- утримування матеріалу в певному положенні щодо робочих органів;

- переміщення матеріалу, що забезпечує його обробку по всій довжині (обох кінців пасма).

Залежно від ступеня механізації перерахованих операцій розрізняють тіпання ручне, напівмеханічне і механічне.

Ручне тіпання (і нанесення ударів по жмені сирцю, і утримування жмені, і її перевертання) здійснюється за допомогою дерев'яних знарядь - тіпалок. Вихід довгого волокна при ручній обробці вище, ніж при заводській. Проте, будучи більш м'яким, це волокно поступається заводському в міцності. В даний час ручне тіпання майже не застосовується.

Напівмеханічне тіпання може здійснюватися на тіпальних колесах і на тіпальних верстатах. В першому випадку механізована лише операція нанесення робочих дій, в другому - і операція утримування сирцю.

Робочими органами тіпальних верстатів є тіпальні барабани з укріпленими на них бильними планками. Оброблювана жменя сирцю затискається в спеціальній колодці. Оскільки верстати ці частіше за все застосовують при проведенні наукових досліджень, їх конструкцією, як правило, передбачена можливість широкої зміни різних параметрів процесу, що визначають його технологічний ефект. Деяке поширення верстати набули при обробці кенафу.

Механічне тіпання (механізовано всі три вказані вище операції) - основне при обробці всіх видів луб’яних волокон; здійснюється на спеціальних тіпальних машинах. Для всіх цих машин характерний незмінний принцип роботи: робочі дії на матеріал за допомогою тіпальних (бильних) барабанів, утримування і переміщення матеріалу затискним транспортуючим механізмом (його скорочено називають транспортером). Останній забезпечує, крім того, безперервну подачу в машину потоку сирцю і виведення волокна з машини.

Тіпальні машини, що використовуються в нашій країні - а їх близько 20 марок - можна за характером обробки матеріалу розділити на дві групи: машини двосторонньої і односторонньої дії.

В машинах двосторонньої дії тіпальні барабани, які обробляють прикореневу або верхню частину матеріалу, розташовані паралельно, і матеріал одержує дії по черзі з правою і лівою сторін (рис. 7.1, а). В машинах односторонньої дії всі барабани встановлені послідовно, і тому права і ліва сторони матеріалу обробляються відособлено.

 

Рис. 7.1. Схема тіпального верстата КТІ:

1- тіпальні барабани;

2 - бильні планки;

3 - спеціальна затискна колодка.

 

Досвід і теоретичні дослідження показали, що принцип двосторонньої обробки більш доцільний.

Ту частину простору усередині тіпальної машини, в якій можливе зіткнення робочих кромок з оброблюваним матеріалом, називають сферою тіпання; поперечний перетин сфери тіпання на будь-якій її ділянці носить назву поля тіпання.

В машинах двосторонньої дії сфера тіпання утворюється перетином поверхонь, описуваних робочими кромками при обертанні тіпальних барабанів, а поле тіпання - перетином кіл, діаметр яких рівний робочому діаметру барабанів, а поле тіпання – перетином кіл, діаметр яких рівний робочому діаметру барабанів (рис. 7.2, а).

Рис. 7.2. Поле тіпання машини двосторонньої (а)

і односторонньої (б) дії

 

Розміри поля тіпання в цьому випадку визначають подібно розмірам поля м’яття:

Ширина (глибина) поля тіпання:

 

Н = Dб – S,

 

Висота поля тіпання:

 

В= √ D2б − S2.

Таким чином, розміри поля тіпання в машинах двосторонньої дії залежать тільки від діаметра барабанів Dб і їх міжосьової відстані S.

Глибина поля тіпання визначає величину кута вигину пасма на кромці (кут обхвату) і одночасно інтенсивність і тривалість кожної дії; від висоти ж поля тіпання залежить здатність машини обробляти сировину тієї або іншої довжини.

В машинах односторонньої дії розміри поля тіпання мають дещо умовний характер і непостійні навіть для однієї і тієї ж машини. За висоту В поля тіпання (рис. 7.2, б) тут приймають довжину звисаючого кінця жмені, починаючи від крапки А початкового удару, а за глибину Н - подвоєну висоту сегменту DE.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 275; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.