Міжнародний робочий спортивний рух (МРСР)

Перші кроки по дорозі від інстинктивного інтересу до культури, до організованого робочого спортивного руху зроблено Швейцарії у першій половині ХІХ століття. Пізніше кількість трудящих, які займаються фізичною культурою збільшувалася. Проте основи робочого спортивного руху було закладено не так на Європейському континенті, а у США, де вже з 1848 р. стали створюватися міжнародні і регіональні робочі секції, об'єднання і федерації за видами спорту. Згодом естафету у США підхопили робочі Німеччини. Напередодні першої Світової війни робочий спортивний рух країн Західної Європи досяг свого апогею, що дозволило 1913р. сформувати 1 міжнародну спортивну організацію робочих – соціалістичний спортивний інтернаціонал (ССІ). Він проголосив «теорію нейтралітету» - відмови від політичних змагань робітників із спортивних спілок. На жаль, у роки війни ця організація, яка встигла зміцніти, розпалася. Під впливом подій 1917р. почалася 2-га хвиля відродження робочих спортивних організацій. Особливо інтенсивно це відбувалося у Німеччини. До 1920р. МРСР налічував близько мільйона чоловік у багатьох куточках світу.

У цьому ж рокі у швейцарському місті Люцерні зібралися представ­ники спортивних робочих організацій Англії, Бельгії, Німеччини, Чехосло­ваччини, Фінляндії, Німеччині і Швейцарії. За їхнього рішення створили Люцернський спортивний інтернаціонал (ЛСІ). Відносно нового громадсь­кого середовища, яким була радянська Росія, ЛСІ був настроєний вороже. Ця обставина призвела до розколу серед робочого спортивного руху - 1919–1923рр. організації Болгарії, Норвегії, Іспанії, Італії, Франції, Чехословач­чини підтримали Радянську Росію. У 1921р. скликано III Конгрес Комінтерну і I Міжнародний конгрес робочих спортивних організацій Росії, Італії, Німеччини, Голландії, Чехословаччини, Франції, скандинавських країн у Москві сформований Червоний спортивний інтернаціонал (ЧСІ). Єдність ЛСІ і ЧСІ виявлялося лише у бойкотуванні «буржуазних» Олімпіад. Тому проводили свої самостійні робочі спортивні Олімпіади: I у Франкфурті-на-Майні (1925), ІІ Відні (1931), III в Антверпені (1937). Міжнародні робочі організації розпалися напередодні II Світової війни.

Нині керівним органом МРСР є Міжнародний робочий спортивний комітет (МРСК), створений 1946р. У 1993р. в МРСК вступали країн Балтії, Мексики, Іспанії, Болгарії, Словаччини.

Міжнародний студентський спортивний рух.

1923-го р. спортивний відділ Міжнародної конфедерації студентів орга-нізував у Парижі Міжнародний спортивний конгрес університетів, завдяки якому з 1924р. почали проводитися чемпіонати світу серед студентів з окремих видів спорту. Вони регулярно проводилися до II Світовий війни. I студентський чемпіонат пройшов у Варшаві з легкої атлетики (1924), II – у Римі (1927), де до легкої атлетики додалися футбол, теніс, плавання, фехтування, III – у Парижі (1928), IV – у Будапешті (1935), V – у Парижі (1937), VI – в Монако і Відні. Крім літніх чемпіонатів світу проводилися зимові студентські чемпіонати. До війни їх було шість. Основоположником зародження міжнародного студентського спорту вважається ЖанПтижан, керівник французької студентської молоді.

З 1947р. проведення Всесвітніх студентських ігор відновилося під егідою Міжнародної спілки студентів (МСС). У 1949р. в Міжнародному спортивному студентському русі з'явиться ще одна нова структура – Міжна­род­на федерація університетського спорту (МФУС). З 1959р. НАТО і ЄС поєдналися і стали проводити Універсіади. Перша пройшла на рік об'єднання. У конкурсній програмі Універсіад, за станом, включаються 9 обов'язкових видів спорту – легка атлетика, гімнастика, плавання, фехту­вання, волейбол, теніс, баскетбол, водне поло, боротьба. Право на 10 вид надається організатору. З 1935р. контроль за проведенням міжнародних спортивних студентських заходів взяв на себе Міжнародний олімпійський комітет. Крім Універсіад, МФУС проводить Світові фестивалі молоді та студентів, названі Міжнародними дружніми спортивними іграми молоді.

Дата добавления: 2014-01-07