Стимулювання збуту. Рекламна діяльність доповнюється іншими засобами, які входять у комплекс маркетингу, сюди насамперед відносяться стимулювання збуту

Рекламна діяльність доповнюється іншими засобами, які входять у комплекс маркетингу, сюди насамперед відносяться стимулювання збуту.

Стимулювання збуту – використання різноманітних засобів стимульованого впливу, покликаних підсилювати відповідну реакцію ринку у вигляді збільшення обсягу продажів.

До них належать:

- стимулювання споживачів;

- стимулювання сфери торгівлі;

- стимулювання власного торговельного персоналу.

До засобів стимулювання збуту вдаються майже всі ринкові суб'єкти: фірми-виробники, роздрібна й оптова торгівля, дилери, дистриб'ютори.

Зростанню діяльності із стимулювання збуту, особливо на споживчих ринках сприяють наступні фактори.

1. Керівництво фірм більш охоче сприймає стимулювання як найважливіший засіб збільшення збуту.

2. Все більше торговельних співробітників уміють використовувати засоби стимулювання збуту.

3. На ринку посилюється конкурентний тиск, що об'єктивно вимагає зростання збуту через стимулювання.

4. Все більше число конкурентів починає інтенсивно займатися стимулюванням, конкуренція все більшою мірою торкається цього виду діяльності.

5. Потрібно все більше уступок з боку виробників, а це стимулює збут і підтримує розмір прибутку.

6. Ефективність реклами в часі знижується за рахунок рекламної тісноти, тому на перші позиції висуваються методи стимулювання.

Стимулювання збуту виявляється більш ефектним, якщо воно діє разом з рекламою. Маркетингові дослідження показують, що таке продумане поєднання може дозволити збільшити обсяг продажів до 25% і більше.

Якщо фірма вирішила почати ефективне стимулювання збуту, вона повинна зробити наступне:

1. Визначити завдання стимулювання.

2. Відібрати необхідні засоби стимулювання.

3. Розробити відповідну програму.

4. Організувати її реалізацію.

5. Провести оцінку результативності (контроль).

Розглянемо ці етапи докладніше.

1. Визначення завдань стимулювання.

Завдання стимулювання випливають із завдань маркетингу товару. Конкретизація їх залежить від типу цільового ринку й характеристик споживача:

1. Заохочення до більш інтенсивного використання товару.

2. Заохочення покупок у більших розфасовках.

3. Мотивація покупців до випробування товару фірми.

4. Вплив на покупця з метою перехопити його в конкурентів.

5. Підтримка більш високого рівня запасів у посередників.

6. Підрив конкурентних дій інших фірм.

7. Проникнення зі своїм товаром в нові роздрібні точки.

2. Вибір засобу стимулювання

Вирішення завдань стимулювання досягається за допомогою безлічі засобів, які можна об'єднати в такі п'ять груп:

Перша група (зразки, купони, упакування за пільговою ціною, премії, залікові талони).

Поширення зразків – це пропозиція товару споживачеві безкоштовно або на пробу. Зразки можуть розноситися по будинках, розсилатися поштою, оголошуватися в магазинах або додаватися до будь-якого іншого товару. Поширення зразків – найефективніший і самий дорогий спосіб подання товару.

Купони-Сертифікати, що дають споживачеві право на застережну економію при покупці конкретного товару. Вони також розсилаються поштою, додаються до інших товарів, включаються в рекламу, оголошення, можуть виявитися ефективними засобами для стимулювання збуту навіть зрілого товару або для заохочення покупки новинки.

Упакування за пільговою ціною:

1. Упакування за зниженою ціною (дві пачки товару продають за ціною однієї).

2. Упакування комплект, коли продається набір з двох і більше товарів, супутні товари продаються за пільговою ціною.

Премія – товар, що пропонується за досить низькою ціною або безкоштовно як заохочення за покупку іншого товару.

Залікові талони – специфічний вид премії, які одержують споживачі при здійсненні покупки і які вони потім можуть обміняти на товар у спеціальних обмінних пунктах. Ці засоби стимулювання спеціально доцільно застосовувати тільки при роботі з новинками, оскільки постійне використання різко знижує прибутковість продажів.

Друга група (експозиції з демонстраціями товару в місцях продажу). Ці заходи влаштовують як самі фірми, так і різні торговці. Разом це дає збільшення обсягу продажів до 10%.

Третя група (стимулювання сфери торгівлі). Щоб забезпечити собі співробітництво з боку оптових і роздрібних торговців, фірми використовують декількох специфічних прийомів:

1. Фірма може запропонувати знижку для оптовиків з кожної одиниці товару, що буде куплений у певний проміжок часу.

2. Фірма може відпустити оптовику частину товару безкоштовно за те, що оптовик включає товар у свій асортимент.

3. Фірма - виробник, щоб стимулювати оптовиків, часто бере на себе витрати по їхній рекламі.

4. Фірма - виробник часто пропонує посередникам премію-штовхача.

5. Фірма - виробник часто пропонує посередникам сувеніри й фірмові подарунки.

Четверта група (професійні зустрічі й спеціальні виставки). При цьому методі стимулювання підвищується професійний рівень торговельного персоналу, розширюється клієнтура, помітно поліпшується інтенсивність продажів.

П'ята група (конкурси, лотереї, ігри зі споживачами). Вони привертають увагу великої кількості споживачів, і посилають їхній азартний інтерес, роблять активними споживачами фірми.

3. Розробка програми. Що стосується комплексної програми стимулювання, то щодо неї повинні прийматися наступні рішення:

1) Визначається, скільки інтенсивних стимулювань буде вживатися.

2) Визначається число учасників програми стимулювання.

3) Установлюються рекламні можливості по ходу стимулювання.

4) Визначається термін дії програми стимулювання.

5) Визначаються засоби для проведення цієї програми.

4. Організація реалізації програми.

Кошторис заходів щодо стимулювання збуту розробляють такими способами:

• Вибирають конкретні заходи стимулювання і визначають фінансові витрати на них.

• Визначають розмір асигнувань у вигляді % від загального бюджету по маркетингу. На кожний захід щодо стимулювання збуту фірма розробляє окремий план. Цей план охоплює:

- підготовчий період;

- період активних дій;

- відстеження після дії програми.

5. Оцінка результатів стимулювання.

На жаль, оцінці результатів стимулювання приділяють мало уваги. Це відбувається тому, що поки ще немає точних методик для розрахунків, найчастіше використовується метод порівняння показників збуту до, у ході й після проведення програми стимулювання. Основним оцінним критерієм вважається частка ринку. (Наприклад, фірма має 6%-ву ринкову частку, з початку програми стимулювання вона зросла до 10%, після закінчення стабілізувалася на 7%. Висновок -стимулювання дало стійкий ефект в 1% приросту частки ринку).

Дата добавления: 2014-01-07