Пропаганда

Пропаганда – припускає використання неплатного місця або часу у всіх коштах поширення, інформаційних доступних для читання, перегляду або прослуховування для існуючих або потенційних клієнтів фірми. Пропаганда є складовою частиною в діяльність фірми з організації суспільної думки.

У цій сфері фірмою вирішуються такі завдання:

1) забезпечення доброзичливої популярності;

2) формування іміджу фірми, що зберігає високу цивільну відповідальність;

3) протидія несприятливим слухам і діям.

Ці завдання вирішують через наступні засоби:

1. Встановлення і підтримка зв'язків з пресою, щоб розміщувати інформацію для привертання уваги до фірми і її діяльності.

2. Товарна пропаганда – діяльність фірми для популяризації конкретних товарів.

3. Загальнофірмова комунікація – діяльність, спрямована на забезпечення більш глибокого розуміння громадськістю специфіки діяльності, цілей і завдань фірми.

4. Лобізм-Робота із законодавцями й урядовими чиновниками з метою недопущення впровадження будь-якого законодавства або регулювання на шкоду фірми, або, навпаки, проштовхування законів, які сприятимуть розвитку фірми.

5. Консультування – видача рекомендацій з питань суспільної значущості положення й виду фірми.

Фірми не люблять цей вид стимулювання, багато керівників помилково вважають, що пропаганда малоефективна. Результати маркетингових досліджень показують зворотне. Чітко побудована пропагандистська кампанія набагато переконливіше й ефективніше рекламних кампаній і при цьому значно дешевше.

Тема 8: ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГУ

8.1. Аналіз ринкових можливостей

Жодне підприємство не може випускати ті самі товари протягом тривалого часу. Крім того фірми не можуть поводитися на ринку без змін. Ринкова кон'юнктура, що змінюється, вимагає нових товарів і адекватного поводження. У певній ситуації фірмі може здатися, що ринкові можливості для неї вже вичерпані, але це не фактичний стан справ, а невміння працювати в маркетинговому середовищі.

Основні напрямки в розширенні ринкових можливостей фірми:

1. Більш глибоке проникнення на вже існуючий ринок, за рахунок:

• деякого зниження прейскурантних цін;

• підвищення агресивності реклами й витрат на неї;

• відпрацювання більш ефективної рекламного обігу;

• збільшення кількості торговельних точок або площ (споживач повинен частіше зіштовхуватися з товаром фірми).

2. Розширення меж ринку:

• знаходження нових ринків (демографічних ринків, ринків організацій і ін.);

• пошук нових географічних ринків.

3. Розробка й удосконалення товару:

• нова розфасовка;

• впровадження нових марок товарів на старих ринках.

4. Диверсифікація – проникнення в найбільш ефективні сфери діяльності й випуск нових товарів для нових ринків.

8.2. Відбір цільових ринків

Відбір цільових ринків здійснюється в наступній послідовності:

1. Виміри й прогнозування попиту.

2. Сегментування ринку.

3. Відбір цільових сегментів ринку.

4. Позиціонування товару на ринку.

Попитом називається кількість товарів і послуг, що будуть куплені за певною ціною і за певний час.

Закон попиту – за інших рівних умов, попит на товари й послуги змінюється у зворотній залежності від ціни.

Закон попиту не діє в трьох випадках:

1) при ажіотажному підвищенні цін,

2) для деяких дорогих товарів (золото, камені, антикваріат),

3) при перемиканні попиту на більш якісні й дорогі товари.

На зміну попиту впливають і нецінові фактори:

• зміна в грошових доходах населення;

• зміна у віковій структурі населення;

• зміна цін на товари-замінники (субститути);

• соціально- економічна політика держави;

• зміна попиту під впливом реклами й моди.

Для того, щоб регулювати попит, необхідно вміти його оцінювати. Існує кілька показників для оцінки величини й структури попиту. Одним з основних є показник еластичності попиту за ціною:

E_P=DQ/DP (8.1)

де E_P – коефіцієнт еластичності; DQ – приріст величини попиту [%]; DP - приріст ціни [%].

Показник еластичності попиту за ціною демонструє, наскільки змінюється величина попиту на товар при зміні його ціни на 1%. Коефіцієнт цінової еластичності для всіх товарів і послуг є величиною негативною, але для оцінки еластичності знак «-» відкидається і в розрахунок береться тільки абсолютне значення. Якщо E_P>1, то ми маємо справу з відносно еластичним попитом; якщо E_P<1, то попит не еластичний; при E_P=1 – одинична еластичність, тобто рівною мірою змінюються й ціна, й попит.

Сегментування ринку – це процес розбивки споживачів на групи на основі розходжень у потребах, характерах, поводженні покупців.

Ринки сегментують за наступними основними критеріями:

- географічним,

- демографічним,

- соціальним,

- поведінковим.

Основні підходи до сегментування ринку зводяться до наступного:

1. Концентрація на одному сегменті ринку.

2. Орієнтація на будь-яку купівельну потребу.

3. Орієнтація на будь-яку групу населення.

4. Вибіркова сегментація (фірма сегментує ринок залежно від складної ситуації для неї).

5. Повне охоплення ринку (монополія).

При виході на новий ринок більшість підприємств звичайно починають з одного сегмента й при вдалій спробі освоюють наступні сегменти. Важливо, визначившись на якому-небудь сегменті, встановити позицію товару й фірми, тобто зайнятися позиціонуванням. Щоб визначити свою позицію фірма повинна ретельно вивчити конкурентів, їхнє ринкове поводження і товари, асортименти, після цього в неї з'являється підстава визначитися на даному територіальному ринку.

Позиціонування – це забезпечення товару чіткого місця на ринку й у свідомості споживачів.

Для визначення більш чіткої позиції фірма повинна вирішити наступні проблеми:

1. Чи буде вона випускати ті товари, яких на ринку немає або мало.

2. Чи буде вона випускати ті товари, які на ринку представлені широко.

У першому випадку ситуація сприятлива, але вимагає підвищених витрат; у другому випадку витрати будуть менші, але фірма буде зобов'язана вступати в конкурентну боротьбу й навіть у війну, що дуже обтяжливо з фінансового погляду. Ухваливши рішення відносно ринкового позиціонування, фірма розробляє для його підтримки відповідний комплекс маркетингу.

Дата добавления: 2014-01-07