Систематизація компетентностей

Компетенціяінтерпретується як суспільно ви­значений рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини, тобто це — за­дана ззовні вимога, норма, а компетентність —інтегрована здатність особистості, що склада­ється із знань, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці, тоб­то передбачає індивідуальний досвід викорис­тання набутих у процесі навчання компетенцій. Отже, компетентність — це знання в дії.

Новий стандарт мистецької освіти: науковий коментар до основних змін

За десять років функціонування Державного стандарту початкової загальної освіти, прийнятого у 2000 р., відбулися соціокультурні зміни, які детермінують необхідність оновлення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Також набув подальшого розвитку напрям науково-педагогічного пошуку, присвячений тлумаченню змісту категорії компетентність, визначенню шляхів адаптації між­народного досвіду з упровадження компетентнісного підходу в освіту.

У новій редакції Державного стандарту почат­кової загальної освіти відповідно до розвитку особистісно розвивальної парадигми проголошено компетентнісний підхід — спрямованість на­вчально-виховного процесу на досягнення таких результатів, як ієрархічно підпорядковані компе­тентності учнів, а саме ключова, загальнопредметна і предметна. У документі визначено освітні компетентності з усіх галузей знань, на форму­вання яких спрямовано навчання у загальноосвіт­ній школі, розширено і поглиблено вимоги до при­кладних результатів освіти учнів молодшого шкільного віку.

Метою статті є аналіз змісту і структури розділу “Освітня галузь «Мистецтво»” нового Державного стандарту початкової освіти, а також концепту­альних змін у галузі мистецької освіти.

Численні наукові джерела (порівняльні дослі­дження О. Локшиної, О. Овчарук, дидактичні праці Н. Бібік, О. Савченко, психологічні розвідки І. Беха, О. Кононко та ін.) розкривають особливості засто­сування поняття компетентність до різних освітніх сфер, проте в галузі мистецької освіти, на жаль, ця тема майже не розроблена.

Незважаючи на розбіжності у визначеннях терміна компетентність у науково-педагогічних працях, сутність цього поняття пов’язується з

кінцевими результатами освіти, які чітко фіксують­ся і вимірюються. У Держстандарті розведено два суміжні поняття: компетенція і компетентність.

Кожна освітня галузь через свій специфічний зміст має сприяти формуванню загальної життє­вої компетентності школяра.

Концептуальні ідеї стандарту освітньої галузі "Мистецтво"

Створюючи Державний стандарт освіти в галу­зі “Мистецтво”, ми спиралися на наукові положен­ня О. Савченко щодо системного втілення компетентнісного підходу в освіту молодших школярів. Ці положення реалізовано у таких ви­могах до стандарту початкової освіти нового покоління. По-перше, треба врахувати багатокомпонентність змісту (знання, вміння, досвід ре­продуктивної і творчої діяльності, емоційно-цін­нісні ставлення, життєвий досвід, вплив середовища), ширше представити діяльнісний компонент, посилюючи практичну спрямованість освіти та забезпечуючи набуття особистого досвіду творчої діяльності. По-друге, забезпечити інтеграцію знань, адже визначальна особливість молодших школярів — цілісність сприйняття й освоєння навколишньої дійсності.

Розробляючи Державний стандарт освітньої галузі “Мистецтво”, ми врахували такі концепту­альні наукові ідеї:

• генетичний і функціональний вза­ємозв’язок художньої культури сус­пільства і внутрішнього художнього світу особистості (“людина в куль­турі — культура в людині”);

• цілісність художньо-естетичного розвитку особистості молодшого школяра, що забезпечується ви­користанням різних видів мисте­цтва, і взаємоузгодженням відпо­відних предметних мистецьких компетентностей, набуття яких не­обхідне для формування в учнів поліхудожнього образу світу, між- предметної естетичної компетент­ності;

• спрямованість мистецької освітньої галузі на розширення досвіду спіл­кування і співпраці учнів, власного художнього самовираження у різ­них видах художньо-творчої діяль­ності.

У новому Державному стандарті освітньої галу­зі “Мистецтво”, з огляду на компетентнісний під­хід, було реалізовано такі завдання-орієнтири:

• забезпечення наступності змісту і вимог до­шкільної й початкової освіти та перспектив­ності з основною школою;

• укрупнення досягнень учнів (включення про­стих умінь у складні);

• наближення результатів освіти до життєвих реалій, суспільних і особистісних потреб ди­тини молодшого шкільного віку;

• визначення складових ланцюжка етапів за­своєння інформації: “мати уявлення — розу­міти — вміти — застосовувати'']

• удосконалення опису державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів для забезпечення об’єктивності оцінювання на­вчальних досягнень за загальними критерія­ми відповідно до специфіки освітньої галузі “Мистецтво”;

• уникнення предметоцентризму (з огляду на мінімальну кількість навчальних годин та ці­лісність галузі).

Мета і завдання освітньої галузі "Мистецтво"

У новому Державному стандарті було насам­перед уточнено мету і завдання освітньої галузі “Мистецтво" в контексті реалізації компетентніс- ного підходу. Зокрема визначено, що метою загальної мистецької освіти є формування у молодших школярів комплексу ключових (ме- тапредметних), естетичних (міжпредметних) і мистецьких (предметних) компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів

художньої діяльності шляхом набуття власного естетичного досвіду.

Визначена вище мета конкретизується у таких завданнях загальної мистецької освіти в по­чатковій школі:

• виховання в учнів емоційно-ціннісного став­лення до мистецтва та навколишньої дій­сності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти й ін­терпретувати художні твори та сприймати й оцінювати естетичні явища;

• формування в учнів на доступному рівні сис­теми художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та специфіку мистецтва різних видів;

• розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їхніх художніх здібностей і мислення, здат­ності до самовираження і спілкування.

Принципи побудови змісту освітньої галузі "Мистецтво"

Зміст загальної мистецької освіти з урахуван­ням компетентнісного підходу ґрунтується на та­ких принципах:

• наступність між дошкільною і початковою, початковою й основною ланками загальної мистецької освіти;

• поєднання універсального (загальнолюдсь­кого), національного (державного) і локаль­ного (краєзнавчого) аспектів змісту мистець­кої освіти;

• інтегративність, поліхудожнє виховання і роз­виток учнів на основі взаємодії видів мисте­цтва;

• діалогічність;

• креативна спрямованість;

• варіативність програмно-дидактичного і методичного забезпечення;

• естетизація освітнього середовища

й активізація зв’язків школи з соціо-

культурним середовищем.

Останній принцип акцентує необхідність поси­лення діяльнісно-практичних аспектів освітньої галузі, виходу за вузькі межі шкільного навчання у широкий світ культури і підготовки дітей до здій­снення “діалогу культур” не тільки в музейному чи театральному, а й у родинному чи будь-якому ін­шому соціальному середовищі, яке оточує дитину в повсякденному житті.

Авторами Державного стандарту освітньої галузі “Мистецтво” у початковій школі зроблено першу спробу концептуалізації проблеми за­стосування поняття компетентність до мистецької освіти. Освітні компетентності систематизо­вано та об’єднано у такі групи: ключові (ме- тапредметні); естетичні (міжпредметні, галузеві); мистецькі (предметні — музичні, образотворчі, хореографічні, театральні, екранні).

Ключова компетентність у Державному стан­дарті трактується як здатність особистості ефек­тивно брати участь у різноманітних сферах людської діяльності, вона належить до загально- галузевого змісту освітніх стандартів.

У документі наведено такі ключові компетент­ності: вміння вчитися, загальнокультурна, грома­дянська, здоров’язбережувальна, соціальна ком­петентність та компетентність з питань інфор­маційно-комунікаційних технологій. Із цього пе­реліку для освітньої галузі ‘ Мистецтво” провідною вважаємо загальнокультурну, хоча всі інші також формуються у процесі навчання мистецтв. Ключо­ві компетентності є універсальними і не належать до конкретної освітньої галузі чи навчального предмета. їх розвиток потребує узгодження зміс­ту окремих освітніх галузей. Наприклад, загально­культурна компетентність, яку ми тлумачимо як провідну, визначальну саме для мистецької освіт­ньої галузі, реалізується в мистецькій освіті через такі галузеві компетенції, як етнокультурна, полі- культурна, культурно-дозвільна.

Міжпредметна естетична компетентність —

це здатність учня орієнтуватися в естетичних па­раметрах різних сфер його життя.

Дата добавления: 2014-01-07