Міжпредметна естетична компетентність

визначається як здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва.

Це означає, що сформовані в навчальному про­цесі естетичні ідеали і цінності, система інтегро­ваних художньо-естетичних знань і поліхудожніх уявлень має зробити учня здатним орієнтуватися в естетичних параметрах різноманітних сфер його життя поза мистецьким колом.

Предметна мистецька компетентність поля­гає у здатності учня до пізнавальної й практичної діяльності у певному виді мистецтва. До пред­метних мистецьких компетентностей належать музична, образотворча, хореографічна, театраль­на, екранна тощо. Учні мають розуміти специфіку й особливості різних художніх мов.

Структура змісту освітньої галузі "Мистецтво"

-У новій редакції стандарту освітньої галузі “Мистецтво" структура змісту освіти наближена до формату стандарту основної і старшої школи. Виокремлено три змістові лінії (замість наявних у попередньому стандарті п’яти): музична, обра­зотворча (домінантні) та мистецько-синтетична (додаткова). Об’єднання додаткових змістових ліній (відповідно до хореографічного, театрально­го та екранних видів мистецтва) в єдину групу — мистецько-синтетичну — дало змогу більш уза­гальнено передати зміст, а також забезпечити наступність між ланками освіти.

Вони реалізуються через вивчення окремих на­вчальних предметів або через упровадження інте­грованих курсів. За умови автономного вивчення в школі двох предметів — музичного та образотвор­чого мистецтв (по 1 годині на тиждень) — можна реалізовувати міжпредметні зв’язки між цими та ін­шими видами мистецтва. Проте ефективніше це здійснювати в інтегрованому курсі “Мистецтво” (2 години на тиждень), особливо за викладання його одним учителем (що найчастіше буває в сільських, малокомплектних школах) або в умовах злагодженої "командної” роботи та професійно-творчої співдружності двох учителів, які викладають інтегрований курс “у парі”. Останній кадровий формат може мати різні фахові поєднання: вчитель музи­ки та вчитель образотворчого мистецтва, вчитель музики та вчитель початкових класів, учи­тель образотворчого мистецтва та вчитель почат­кових класів.

Визначені Державним стандартом початкової загальної освіти вимоги до рівня загальноосвіт­ньої підготовки учнів з освітньої галузі “Мистец­тво” містять такі універсальні компоненти, що визначають результати навчання, виховання і роз­витку учнів:

• аксіологічний (сприймання, інтерпретація, оцінювання мистецьких явищ);

• праксеологічний (практична художня діяль­ність учнів);

• гностичний (пізнання особливостей художніх мов різних видів мистецтва);

• креативний (творче самовираження особис­тості школяра у сфері мистецтва);

• комунікативний (культура спілкування з при­воду мистецтва).

З урахуванням цих компонентів для системати­зації матеріалу нами розроблено структуру пода­чі змісту і вимог стандарту у загальній схемі- таблиці.

Структура подачі змісту складається з таких послідовних елементів:

• сприймання, аналіз-інтерпретація та есте­тичне оцінювання художніх творів;

• основні мистецькі поняття, їх практичне за­своєння;

• емоційно-естетичне самовираження в худож­ньо-практичній, зокрема творчій діяльності.

Наголошено на таких особливостях змісту: єд­ність народного і професійного, українського та зарубіжного мистецтва, мистецькі традиції рідно­го краю, мистецтво як засіб спілкування між людь­ми, його місце у сучасному культурному середо­вищі, роль у житті людей.

Вимоги до навчальних досягнень учнів за кожною змістовою лінією подано за таким алго­ритмом:

• мати уявлення про особливості, мову, жанри та форми конкретного виду мистецтва; його взаємозв’язок з іншими видами мистецтва; традиції рідного краю;

• розуміти й усвідомлювати виражальні засоби конкретного виду мистецтва; його значення у житті людей, культурному середовищі;

• уміти інтерпретувати зміст творів; висловлю­вати естетичне ставлення до них; виражати власні почуття і думки в практичній худож­ньо-творчій діяльності;

• застосовувати мистецьку термінологію

при аналізі творів мистецтва; основні виражальні засоби мистецтва у практичній діяльності, у досвіді творчого самовираження.

Отже, новий Державний стандарт, визначаю­чи вимоги до рівня підготовки молодших школя­рів у галузі мистецької освіти, наголошує на,ї здатності учнів застосовувати набуті знання і

вміння на практиці, у власній діяльності, зокрема під час аналізу та інтерпретації творів мистецтва,

• а також у практичних роботах.

У Стандарті зроблено акцент на необхідності усвідомлення учнями особливостей художньої

• мови того чи іншого виду мистецтва та зв’язків між ними, яке є свідченням розвитку образного мислення, творчої уяви, поліхудожнього розвитку. Роз’яснимо це положення.

Дата добавления: 2014-01-07