Тематичний план

ВСТУП

Классификация уязвимостей безопасности

Классификация источников угроз

Классификация угроз безопасности информации

Можно выделить три основных вида угроз безопасности информации:угрозы безопасности информации при обеспечении конфиденциальности, доступности и целостности (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Классификация угроз безопасности информации

Угрозы безопасности информации при обеспечении конфиденциальности:

· кража (копирование) информации и средств ее обработки;

· потеря (неумышленная потеря, утечка) информации и средств ее обработки.

Угрозы безопасности информации при обеспечении доступности:

· блокировка информации;

· уничтожение информации и средств ее обработки.

Угрозы безопасности информации при обеспечении целостности:

· модификация (искажение) информации;

· отрицание подлинности информации;

· навязывание фальшивой информации.

Носителями угроз безопасности информации являются источники угроз. Источниками угроз могут быть как субъективные, так и объективные проявления. Причем источники угроз могут находиться как внутри организации — внутренние источники, так и вне ее — внешние источники. Разделение источников на субъективные и объективные оправдано, исходя из предыдущих рассуждений, а деление на внутренние и внешние источники оправдано потому, что для одной и той же угрозы методы отражения для внутренних и внешних угроз могут быть разными.

Все источники угроз безопасности информации можно разделить на три группы (рис. 3.3):

· обусловленные действиями субъекта (антропогенные источники угроз);

· обусловленные техническими средствами (техногенные источники угроз);

· обусловленные стихийными источниками.

Антропогенными источниками угрозвыступают субъекты, действия которых могут быть квалифицированны как преднамеренные или случайные преступления. Только в этом случае можно говорить о причинении убытка. Эта группа источников угроз наиболее многочисленна и представляет наибольший интерес с точки зренияорганизации защиты, поскольку действие субъекта всегда можно оценить, спрогнозировать и принять адекватные меры. Методы противодействия в этом случае управляются и направлению зависят от воли организаторов защиты информации.

Антропогенным источником угроз можно считать субъекта, который имеет доступ (санкционированный или несанкционированный) к работе со штатными средствами объекта, который подлежит защите. Субъекты (источники), действия которых могут привести к нарушению безопасности информации, могут быть как внешними, так и внутренними. Внешние источники могут быть случайными или преднамеренными и иметь различный уровень квалификации.

Рис. 3.3. Классификация источников угроз безопасности информации

Внутренние субъекты (источники), как правило, являют собой высококвалифицированных специалистов в отрасли разработки и эксплуатации программного обеспечения и технических средств, знакомых со спецификой заданий, которые решаются, структурой и основными функциями и принципами работы программно-аппаратных средств защиты информации, которые имеют возможность использования штатного оборудования и технических средств сети.

Необходимо учитывать также, что особую группу внутренних антропогенных источников составляют лица с нарушенной психикой и специально внедренные и завербованные агенты, которые могут быть из числа основного, вспомогательного и технического персонала, а также представителей службы защиты информации. Данная группа рассматривается в составе перечисленных выше источников угроз, но методы противодействия угрозам для этой группы источников могут иметь свои отличия.

Следует отметить, что квалификация антропогенных источников угроз безопасности информации играет важную роль для оценки их влияния и учитывается при ранжировании источников угроз.

Вторая группа содержит источники угроз, которые определяются технической деятельностью человека и развитием цивилизации. Однако следствия, вызванные такой деятельностью, вышли из-под контроля человека и действуют сами по себе. Человечество действительно становится все больше зависимым от техники, и источники угроз, которые непосредственно зависят от свойств техники, меньше прогнозируемые и потому нуждаются в особом внимании. Данный класс источников угроз безопасности информации является особенно актуальным в современных условиях, поскольку ожидается резкий рост числа техногенных катастроф, вызванных физической и моральной устарелостью существующего оборудования, а также отсутствием средств на его обновление. Технические средства, которые являются источниками потенциальных угроз безопасности информации, также могут быть внешними и внутренними.

Третья группа источников угроз объединяет обстоятельства, которые составляют непреодолимую силу, то есть такие обстоятельства, которые носят объективный и абсолютный характер, который распространяется на всех. К непреодолимой силе в законодательстве и договорной практике относят стихийные бедствия или другие обстоятельства, которые невозможно предусмотреть или их предотвратить или возможно предусмотреть, но не возможно предотвратить их при современном уровне знаний и возможностей человека. Такие источники угроз абсолютно не поддаются прогнозированию, и потому мероприятия защиты от них должны применяться всегда.

Стихийные источники потенциальных угроз информационной безопасности, как правило, является внешними по отношению к объекту защиты. Под ними понимают, в первую очередь, естественные катаклизмы.

Угрозы, как возможность осуществления любого действия, направленного против объекта защиты, проявляются не сами по себе, а через уязвимости (факторы), которые приводят к нарушению безопасности информации на конкретном объекте информатизации.

Уязвимости, свойственные объекту информатизации, неотделимы от него и обусловлены недостатками процесса функционирования, свойствами архитектуры автоматизированных систем, протоколами обмена и интерфейсами, программным обеспечением и аппаратной платформой, условиями эксплуатации и расположения.

Источники угроз могут использовать уязвимости для нарушения безопасности информации, получения незаконной выгоды (нанесение убытков владельцу, пользователю информации). Кроме того, возможны не преднамеренные действия источников угроз по активизации тех или иных уязвимостей.

Рис. 3.4.Классификация уязвимостей информационной безопасности

Каждой угрозе могут быть сопоставлены различные уязвимости. Устранение или существенное ослабление уязвимостей влияет на возможность реализации угроз безопасности информации.

Для удобства анализа уязвимости разделенны на классы (отражаются заглавными буквами), группы (отражаются римскими цифрами) и подгруппы (отражаются маленькими буквами). Уязвимости безопасности информации могут быть: объективными, субъективными, случайными (рис. 3.4).

Объективные уязвимости зависят от особенностей построения и технических характеристик оборудования, которое применяется на объекте защиты. Полное устранение этих уязвимостей невозможно, но они могут существенно снизиться техническими и инженерно-техническими методами отражения угроз безопасности информации.

Субъективные уязвимости зависят от действий сотрудников и, в основном, изымаются организационными и программно-аппаратными методами.

Случайные уязвимости зависят от особенностей среды, которая окружает объект защиты, и непредвиденных обстоятельств. Эти факторы, как правило, мало предполагаемые и их устранение возможно только при проведении комплекса организационных и инженерно-технических мероприятий из противодействия угрозам информационной безопасности.

Гірничовидобувна промисловість поставляє народному господарству країни паливо, руди металів, нафту, вугілля.

Вугілля – основний вид енергетичного палива, а також технологічна сировина для коксування і використання в металургійному виробництві, хімічній прмисловості.

Велике значення для паливно-енергетичного комплексу має видобуток вугілля, переважна частина якого видобувається підземним способом. Тому вдосконаленню технології підземного видобутку вугілля, що забезпечує високу ефективність виємки пластів, раціональне використання запасів і безпечність робіт, надається першочергове значення.

Сучасна вугільна шахта – це комплексно механізоване і автоматизоване гірничовидобувне підприємство великої потужності з високим рівнем концентрації і інтенсифікації виробництва, що має поточний характер основних технологічних процесів. Тому спеціаліст по розробці родовищ корисних копалин повинен бути високоосвідченою, розвинутою людиною. Від знань і організаторських здібностей гірничого інженера залежить якість і своєчасність виконання виробничих завдань, ефективна розробка родовищ, раціональне використання надр, і робочого часу, машин і обладнання. Кожен гірничий спеціаліст повинен вміти розробляти проекти очисного вибою, системи розробки, розкриття і підготовки шахтного поля, вибирати засоби комплексної механізації.

В 90-і роки XX в. через кризові явища у вугільній галузі України, різкого спаду об'ємів видобутку вугілля, скорочення кількості шахт і очисних вибоїв, неплатежів за відвантажене вугілля і гострого браку фінансових коштів спостерігався різкий спад випуску гірничо-шахтного обладнання. Так, коефіцієнт використовування середньорічної виробничої потужності заводів вугільного машино-будування України в 2000 році не перевищував 32 %.

В загальному парку діючого вибійного обладнання питома вага очисних механізованих комплексів нового технічного рівня у той час складала тільки 8,8 %. В найпродуктивніших пластах потужністю більше 1,2 м приблизно в 95 % лав очисне обладнання відносилося до категорії морально застарілого, малонадійного і непристосованого для роботи в складних гірничо-геологічних умовах. Це рамне і кущове кріплення (М87, М88, МТ і ін.); вибійні конвейєри з калібром ланцюгів тягових органів 18 мм (СП202, СП250, СП291 і ін.), мають низьку (110 кВт) енергоозброєність приводних блоків; очисні комбайни, що поступаються сучасним зарубіжним аналогам за продуктивністю, ресурсом, надійністю в 2 – 5 разів, багато з яких вимагають підготовки ніш, що мають низьконадійні і небез-печні ланцюгові механізми подачі (1К101У, КШ1КГ, 1ГШ68 і ін.). Саме ця техніка з її вельми обмеженими можливостями вже декілька десятків літ зумовлювала рівень розвитку інфраструктури шахт, технологію і організацію праці в них. При цьому, коли переважна більшість вуглевидобувних підприємств через фі-нансові труднощі виявилися не в змозі з необхідними темпами обновляти основні фонди, а через зниження технологічної і виробничої дисципліни підтримувати нормальний рівень техобслуговування цього морально застарілого, часто і фізично зношеного обладнання, почалося різке зростання аварійності. На шахтах України за період 1998 – 2000 рр. відбувалося більше 250 тисяч аварій і відмов, через які простої очисних вибоїв складали 1 млн. годин, а втрати видобутку вугілля – більше 20 млн. т. в рік.

Аналіз стратегічних заходів, які робилися при виведенні вугільних галузей з кризового стану в розвинутих вуглевидобувних країнах (Великобританія, Німеччина. Польща), свідчить, що в основі цього процесу закладений, перш за все, принцип ефективного використання сучасної техніки і технології, концентрації гірничих робіт і інтенсифікації підземного виробництва на їх базі Причому, технологія постійно орієнтувалася на максимальне використання потенціалу техніки, а техніка, у свою чергу, постійно удосконалювалася і максимально адаптувалася під гірничо-геологічні і гірничотехнічні умови шахт.

За 2000 – 2004 рр. машинобудівними заводами при науково-технічному супроводі Донгіпровуглемашу освоєно виробництво всіх базових видів очисного, прохідницького і транспортного обладнання, що відповідає сучасним світовим вимогам за продуктивністю, безпекою, ергономікою, надійністю, розрахунковому ресурсу який складає 15 – 40 тис. годин проти 2,5 – 5 тис. годин у замінюва-них аналогів. Всього за цей період забезпечений серійний випуск більше 50 найменувань нового гірничо-шахтного обладнання і комплектуючих виробів до нього.

Створення обладнання нового технічного рівня, як правило, відбувається із залученням вчених і конструкторів провідних академічних і профільних інститутів, високотехнологічних підприємств України, у тому числі аерокосмічного комплексу і конверсійних виробництв військової проми-словості. Завдяки сумісним зусиллям вдалося в найкоротші терміни освоїти випуск:

нового покоління двохстієчного щитового кріплення ДМ, КДД і ДТ з терміном служби до капітального ремонту не менше 8 років, з підвищеною несу-чою здатністю і роздвижністю практично для всіх можливих до промислової від-робки шахтопластів України в діапазоні понад 0,85 м;

типажного ряду двохшвидкісних скребкових вибійних конвейєрів типу КСД з енергоозброєнням приводних блоків 160, 200 і 350 кВт, здатних при ресурсі 3 млн. т гірничої маси забезпечити стабільну роботу високонавантажених лав до 10 тис. т в добу при їх довжині 250 м – 350 м;

високопродуктивних очисних комбайнів УКД300, КДК500 і КДК700 з прин-ципово новими електричними безланцюговими системами подачі на базі частотно-регульованого приводу для діапазону пластів від 0,85 м до 4,2 м і продуктив-ністю від 10 до 24 т/хв.;

енергоозброєних прохідницьких комбайнів легкого і середнього класів КПД і КПУ для порід міцністю до 120 МПа, оснащених засобами пиловловлювання і високонапірного зрошування, пристроями для зведення анкерного і арочного кріплення;

типажного ряду стрічкових конвейєрів Л800Д, Л1000Д і Л1200Д, у тому числі вантажопасажирського виконання з підвищеною пристосовуваністю до ва-тажопотоків, оснащених пожежобезпечними станціями, системами управління, захистів, контролю і діагностики на базі мікропроцесорної техніки.

Конструктивні рішення, технічні характеристики і параметри нового поко-ління очисної, прохідницької і транспортної техніки максимально відповідають її комплексному застосуванню в умовах українських шахт.

На даний час в Україні до традиційних виготівників гірничо-шахтного об-ладнання додалися такі крупні підприємства як Новокраматорський машзавод, Дніпропетровський авіагрегатний завод, завод «Елміс» (колишній Київський радіозавод ім. А.Попова), Чорноморський суднобудівельний завод, «Луганськ-тепловоз», «Славбетонмаш», «Фрегат» і ін.

За останні 5 років при науково-технічному забезпеченні Донгіпровуглема-шу виготовлено і поставлено «під ключ» шахтам України більше 150 очисних комплексів сучасного рівня, близько 600 прохідницьких комбайнів, стрічкових конвейєрів і іншого основного гірничо-шахтного обладнання, ресурс, надійність і продуктивність якого в 2 – 3 рази вище, ніж у замінюваних аналогів.

З метою забезпечення стабільної роботи нових очисних і прохідницьких комплексів в складних умовах українських шахт створена і постійно удосконалюється система оперативної розробки, виготовлення і сервісного обслуговування індивідуальних виконань практично всієї нової техніки з обов'язковим обліком вимог замовника. При цьому постійно підвищується рівень комплексної механізації підземних технологічних процесів, включаючи допоміжні; виключа-ються великі об'єми ручних робіт при неодмінному забезпеченні безпечних і відповідних санітарним нормам умов праці обслуговуючого персоналу.

Аналіз роботи вугільної промисловості України за період 1995 – 2004 роки показує, що, не дивлячись на скорочення кількості працюючих шахт в 1,5 рази (з 251 до 166 технічних одиниць), кількості середньодіючих очисних вибоїв в 2,5 рази (з 909,7 до 369,3 од.), у тому числі комплексно механізованих вибоїв (КМВ) в 2,1 рази (з 485,6 до 235,2 од.), і чисельності підземного персоналу в 1,9 рази (з 316,4 до 166,4 тис. люд.), за рахунок технічного переозброєння вугільних підприємств очисними комплексами на базі сучасного щитового кріплення вітчизняного виробництва.починаючи з 1996 р. забезпечено стійке зростання середньогалузевих навантажень на КМВ з 357 т/доб. до 804 т/доб. або в 2,25 рази. За цей же період продуктивність праці ГРОВ в КМВ виросла в 1,7 рази і склала в 2004 г. 9,4 т/вихід, що в 3,1 рази вище, ніж продуктивність праці ГРОВ у вибоях з інди-відуальним кріпленням.

За даними галузевої статистики упровадження п'яти очисних комплексів на базі вітчизняного механізованого кріплення сучасного технічного рівня дає приріст об'ємів видобутку вугілля на 1,2 млн.т.

На даний час науково-технічний і виробничий потенціал творців нового гірничо-шахтного обладнання націлений не тільки на подальше рішення проблем технічного переоснащення вугільної галузі України, але і на максимальний роз-виток експортних поставок для шахт і рудників, в першу чергу, країн СНГ

Механізоване кріплення ДМ, КДД, ДТ, ДТР, ДТМ створене на базі запатентованих технічних рішень інституту «Донгіпровуглемаш», направлене на подальший розвиток двохстієчного однорядного щитового кріплення. На даний час в провідних вуглевидобувних країнах світу (Німеччина, Англія, США. Польща) двохстієчне кріплення практично витіснило чотирьохстієчне. До числа переваг двохстієчного щитового кріплення, зокрема, відносяться: розширення робочого діапазону потужностей пласта (за рахунок збільшення коефіцієнта роздвижністі), підвищення швидкості кріплення, зручності і безпеки роботи персоналу (за ра-хунок наявності подвійного проходу між конвейєром і стійками), поліпшення умов провітрювання і підтримки безпосередньої покрівлі. Висока надійність і ресурс мехкріплення забезпечуються конструктивними параметрами секцій кріплення і застосуванням високоміцних матеріалів.

Створене за останні роки двохстієчне мехкріплення дозволяє забезпечити ефективну відробку пологих пластів з складними гірничо-геологічними умовами залягання в діапазоні від 0,85 до 4,1 м. Підвищення в 2,5 – 3 рази ресурсу і надійності цього кріплення, зниження в 3 рази трудомісткості технічного обслуговування в порівнянні з традиційно застосовуючого на шахтах України кріплення, дозволило істотно збільшити коефіцієнт машинного часу і підвищити безпеку умов праці робітників очисного вибою.

За підсумками роботи в I півріччі 2005 р. мехкомплексами на базі сучасного кріплення здобуто 17,9 млн.т вугілля або 55,7 % від загального видобутку при їх питомій вазі 39,6 % в загальній кількості середньодіючих очисних вибоїв. Аналіз показників роботи очисних комплексів на базі вітчизняного і імпортного механізованого кріплення на українських шахтах в поточному році показує, що вітчизняні мехкомплекси не поступаються імпортним аналогам.

ЗАТ «Горлівський машинобудівник» освоєно серійне виробництво очисних комбайнів УКД300, 1КДК500, 2КДК500 і КДК700 принципово новій конструкції з електричними механізмами подачі на базі частотних перетворювачів. Ці комбайни мають підвищену безпеку, продуктивність, надійність, а найголовніше, їх ресурс до капітального ремонту – від 2 до 5 млн. т, що в 2,5 – 3 рази перевищує аналогічний показник серійних машин, застосовуючих в пластах 0,85 – 4,1м.

Особливу увагу надається створенню і освоєнню серійного виробництва комбайнів для тонких пластів. Масштабне впровадження комбайнів УКД300, УКД200/250, КДК400 і КА200 дозволить розв'язати проблему ефективної відробки тонких пластів, запаси вугілля в яких складають близько 70% від всіх промислових запасів на шахтах України, що продовжить економічно доцільний термін життєдіяльності великої групи шахт, що вже відробили запаси вугілля в пла-стах більше 1 м, і тим самим в значній мірі зніме соціальну напруженість в бага-тьох шахтарських селищах і містах.

Згідно даним галузевої статистики в I півріччі 2005 р. об'єм породи, що присікається очисними комбайнами, склав 4,3 млн.т або 13,6 % об'єму видобутої комбайнами гірничої маси. В той же час цей показник для очисних комбайнів нового технічного рівня УКД300, УКД200, УКДЗ, спеціально розроблених Донгіпровуглемашем для роботи на тонких пластах, склав 3,6 %. Для порівняння: коефіцієнт присічки бічних порід у найпоширенішого на сьогоднішній день комбайна 1К101У дорівнював в II кварталі поточного року 17,8 % і за I півріччя цими комбайнами видобуто 1,6 млн. т породи.

Досвід роботи очисних комбайнів на шахтах підтвердив правильність зак-ладених технічних рішень. Так, комбайн УКД300 досяг на тонких пластах поту-жністю 1,0 – 1,1м середніх навантажень 1700 т/доб. при максимальних 2600 т/доб.

Таким чином, сьогодні можна з упевненістю сказати, що на даний час практично створена технічна основа на базі передової вітчизняної техніки для переозброєння підприємств галузі,за допомогою якої можливо рішення питань концентрації і інтенсифікації вугільного виробництва і досягнення об'ємів видобутку вугілля, намічених проектом Концепції розвитку вугільної промисловості України.

Дата добавления: 2014-01-07