ТЕМА: Порівняльна оцінка суцільних і стовпових систем розробки

Систему розробки довгими стовпами рекомендується застосовувати на пластах тонких і середньої потужності при різних кутах залягання, вугілля будь-якої міцності і бокових породах, будь-якої стійкості, оскільки підготовчі виробки проводять і підтримують у товщі корисної копалини. Виключення складають пласти, небезпечні по гірничих ударах, а також тонкі пласти, що залягають серед стійких порід на великих глибинах.

Стовпова система розробки більш сприятлива, як суцільна, для ефективного використання сучасних виїмкових комплексів і агрегатів, оскільки поділ підготовчих і очисних робіт у просторі забезпечує високі швидкості посування як очисних, так і підготовчих вибоїв особливо при комбайновій проходці на пластах підвищеної потужності. Ця система дозволяє проводити детальну розвідку пласта в межах виїмкового поля і організувати виїмку вугілля в лаві без ніш при застосуванні самозарубуючих комбайнів; збільшує надійність роботи підземного транспорту, забезпечує постійну довжину лави в межах виїмкового стовпа, осо-бливо при відробці пласта по падінню (підняттю),

Умови підтримки виїмкових виробок при стовповій системі більш спри-ятливі, чим при суцільній, а це позитивно позначається на роботі підземного транспорту.

Схема провітрювання при стовповій системі, особливо при розподілі поверху на підповерхи, складніше, ніж при суцільній. Тому успішне її застосування при розробці пластів високої газонасиченості залежить від ефективності дренажу метану з відробляючого пласта, зближених пластів і супутніх, вміщуючих порід; використання найбільш досконалих схем відособленого провітрювання джерел виділення метану, а також корисних витоків повітря через вироблений простір, наприклад, у флангову виробку або у виробку, що зберігається на границі «масив-обвалені породи».

Усе перераховане дозволяє підвищити рівень концентрації гірничих робіт за рахунок росту навантаження на очисний вибій, перейти від складних (по плану-ванню гірничих робіт) варіантів, стовпових систем розробки до більш простих і поліпшити основні техніко-економічні показники. Тому в даний час система розробки довгими стовпами стала основною.

Однак стовпова система має і свої недоліки: підвищені втрати (на 5 – 7%) корисних копалин в порівнянні із суцільною, більший обсяг проведення підготовчих виробок. Їх усунення можливе за допомогою широкого застосування без ціликової технології розробки, при якій охорона виробок здійснюється спеціальним кріпленням чи стінками з ангідриду й інших матеріалів для їх повторного використання або ж проведення нових виробок вприсічку до виробленого простору, що дозволяє знизити втрати вугілля.

При переході гірничих робіт на великі глибини збільшується газонаси-ченість пластів і знижується ефективність застосування високопродуктивних комплексів через необхідність подолання «газового бар'єру», За таких умов відробки пластів система розробки повинна забезпечити:

виключення утворення підвищених концентрацій метану на сполученні лав з вентиляційними штреками і у місцевих скопиченнях газу у виробках;

надходження струменю свіжого повітря до кожного виходу з очисного вибою;

провітрювання транспортних виїмкових виробок відособленими стру-менями свіжого чи вихідного повітря;

попередню дегазацію відробляючих і підробляючих пластів через свер-дловини, пробурені з підземних виробок або з поверхні;

високі навантаження на лаву.

Виконання перерахованих вимог можливо тільки при використанні стовпових систем розробок.

Особливе місце займають нові технологічні схеми з одно- і багаторазовим розворотом очисного вибою, отже і механізованого комплексу, на 180º для його переходу в суміжний виїмковий стовп без здійснення монтажно-демонтажних робіт і збільшення коефіцієнту безперервного використання.

Запитання для самоконтролю.

1. Які переваги і недоліки стовпової системи розробки?

2. Які переваги і недоліки стовпової системи розробки?

Дата добавления: 2014-01-07