Самостійного опрацювання курсу

№ п/п	Найменування тем	Кількість годин
	Способи підготовки пластів. Визначення сумарної довжини і числа очисних вибоїв. Обгрунтування висоти поверху.
	Розкриття свити пологих пластів вертикальними стволами ікапітальним, погоризонтним квершлагами.
	Розкриття пологих пластів при діленні шахтного поля на блоки.
	Суцільна система розробки на крутих пластах.
	Порівняльна оцінка суцільних і стовпових систем розробки.
	Комбіновані системи розробки пологих пластів з розворотом механізованих комплексів.
	Камерно-стовпова система розробки.
	Розробка потужних пологих пластів похилими шарами з обваленням порід покрівлі.
	Технологія очисних робіт при відробці потужних пластів з застосуваннямз щитових перекрить.
	Управління гірничим тиском в очисних виробках. Управління повним обваленням порід.
	Технологія очисних робіт при комбайновій виїмці з застосуванням індивідуального кріплення.
	Складання та зміст паспортів виїмкової дільниці
	Технологія очисних робіт при безлюдній виїмці вугілля.

ТЕМА: Способи підготовки пластів. Визначення сумарної довжини і числа очисних вибоїв. Обгрунтування висоти поверху

Розрізняють пластову, польову і пластово-польову, а також індивідуальну і групову підготовку пластів.

При пластовій індивідуальній підготовці усі виробки, включаючи й основні, проводять і підтримують по кожному із пластів. При польовій підготовці основні виробки (головні штреки, бремсберги, уклони) проводять по пустих породах.

При пластово-польовій підготовці основні і поверхові штреки проводять по пустих породах на деякій відстані від пласта, а допоміжні — по пласту. Для з'єд-нання польової виробки з пластовими додатково проводять квершлаги або гезенки. Пластово-польова підготовка знаходить широке застосування при розробці потужних пластів, особливо, якщо вони схильні до самоспалахування, оскільки дозволяє знизити втрати вугілля в ціликах, що залишаються для охорони пластової виробки.

При груповій підготовці основні виробки (зазвичай з тривалим терміном служби) проводять загальними для групи або всіх відробляючих пластів. Вони можуть бути польовими чи пластовими.

Основним місцем видобутку вугілля на шахті є лава, рідше — камера. Деяка кількість вугілля вилучається при проведенні підготовчих виробок по пласту. Співвідношення між видобутком з очисних і підготовчих вибоїв залежить від заcтосовуючої системи розробки, довжини лави і інших факторів і характеризується коефіцієнтом очисної виїмки К₀. Коефіцієнт К₀ показує, яка частина від загального видобутку по шахті приходиться на очисні вибої. При розрахунках приймається К₀ = 0,92 ÷ 0,94.

Для виконання запланованого рівня видобутку вугілля і забезпечення стій-кої і ритмічної роботи шахти повинні мати визначену лінію очисних вибоїв, що складається з діючих, резервно-діючих або резервних вибоїв. Діючі вибої працюють повне число робочих змін на добу (дві-три зміни по 6 г.). Резервно-діючі вибої — неповне число робочих змін на добу і призначені для компенсації втрат видобутку при виході з ладу або змушених простоях частини діючих лав. Рекомендується планувати роботи в одну зміну одного вибою з 3—4 одночасно дію-чими.

Резервними називають обладнані і підготовлені до роботи вибої, але які вводяться у роботу періодично. Їх планують на пластах з низьким рівнем механізації.

Припустимо, що очисні вибої, витягнуті в одну лінію L₀, за рік роботи перемістилися на відстань l₀, м (відстань, на яке переміщається вибій виробки за визначений проміжок часу, називають посуванням вибою). При цьому вироблена площа пласта, м², буде F = L₀ · l₀, а обсяг вилученого вугілля, м³, N = L ·₀1₀ ·т.

При середній щільності вугілля γ ^т/_м3 балансові запаси, т, дільниці

Z_б = L₀·1₀ ·т·γ повністю не виймаються. Частина (2—3 %) губиться у виді штибу на підошві пласта, окремі шматки випадково закидаються у вироблений простір і ін.Тому кількість видобутого вугілля Q = L₀ ·1₀ ·т ·у ·С₀ , де С₀ — коефіцієнт видобутку, що враховує втрати відбитого вугілля у виробленому просторі, приймається 0,97—0,98.

Однак у всіх випадках Q повинне бути рівним річному очисному видобутку шахти, тобто Q = К₀ ·А. Звідси сумарна довжина діючих очисних вибоїв

L₀ =

Посування вибою, м/рік, l ₀ = N ·п · r, де N — число робочих днів на рік (300); п — число циклів, що виконуються на добу (4—6); r — посування вибою за цикл (зазвичай 0,5, 0,63, 0,8 м).

Сумарна довжина очисних вибоїв може бути кілька сотень метрів. Довжина ж лави на пологих пластах (обумовлена спеціальним розрахунком) при потужності пласта до 0,7 м — 120—140 м, понад 0,7 м — 150— 250 м при застосуванні механізованих комплексів з вузькозахватними комбайнами. Таким чином, на шахті одночасно повинна знаходитися не одна, а кілька діючих лав. Їхнє число

n_л = L₀ /L,

де L — прийнята довжина лави, м.

Для отримання цілого числа лав допускається відповідне коректування їхньої довжини.

Мал.4. Схема для розрахунку похилої висоти поверху.

Діюча і резервно-діюча (резервна) лінії очисних вибоїв складають загальну лінію очисних вибоїв.

Похила висота поверху h_п визначається з виразу

h_п = n₁L, + Σ h_ш+ Σ h_Ц,

де п_г — число лав, розташованих у крилі поверху по падінню пласта; Σ h_ш — сумарна ширина штреків і просіків; Σ h_ц — сумарний розмір над- і підштрекових ціликів, розташованих по падінню пласта. При безціликовому способі охорони виробок останній доданок у попередній формулі виключається.

Найбільш простий випадок визначення похилої висоти поверху, при розта-шуванні в крилі однієї лави, зображений на мал. 4.

При орієнтованих розрахунках похилу висоту поверху можна визначити за формулою

h_п = A / (2l₀ ·т ·у ·С),

де С — коефіцієнт видобутку вугілля в межах поверху. При розробці свити пологих пластів

h_п = А / (2l₀ ·Σ m·γ·С),

де Σ т — сумарна потужність одночасно відробляючих пластів.

Запитання для самоконтролю.

1. Які існують спососби підготовки пластів?

2. Діючі і резервно-діючі вибої.

3. Визначення сумарної довжини діючих очисних вибоїв.

4. Як визначають похилу висоту поверху?

Дата добавления: 2014-01-07