Лекція 41. Творчість митців угрупування «Передвижники»

Творчість митців угрупування «Передвижники»

Найбільше прогресивне демократичне художнє об'єднання Товариство художніх пересувних виставок (1870-1923) було створене російськими живописцями і скульпторами реалістичного напряму. Виникнення Товариства значною мірою було обумовлене кризою офіційного академічного мистецтва, загальним злетом демократичної культури у 50-60-і роки XIX століття і підготовлене діяльністю петербурзької Артелі художників - демократів на чолі з І.Н. Крамським, ставшим у 1870 році одним із членів - засновників Товариства, його вождем та ідеологом.

Артель вільних художників, організована в 1863 році після демонстративного виходу із Академії її випускників - конкурентів на велику золоту медаль (" бунт чотирнадцятьох "), протягом ряду років була в Петербурзі своєрідним художнім центром, протиставленим Академії та її мистецтву, далекому від проблем життя — від сучасної дійсності.

Головне, чого поперед усе зуміли досягти члени Товариства, - це організація самодіяльних виставок та пересування їх по містам Росії. " Передвижники ", як стали називати членів Товариства, ставили перед собою задачу найширшої пропаганди мистецтва та суспільно — естетичного виховання народних мас. Крім того продаж картин на виставках давав матеріальну можливість працювати передвижникам незалежно від офіційних замовлень.

Крамський так розповідав про створення Товариства: "Взимку 1868-1869 року Мясоєдов, повернувшись із Італії, кинув в Артель думку про створення виставки яким - небудь гуртком самих художників. Артель з великим розумінням сприйняла нову думку...

Однак пропозиція Мясоєдова не одразу виконалась. Але, проживаючи в 1869 році в Москві, Мясоєдов поновив там свою пропаганду. Московські художники Перов, В. Маковський, Пряшников, Саврасов із жаром прийняли його і в кінці 1869 року запропонували петербурзькій Артелі об'єднатися усім разом та організувати нове товариство...

Я закликав товаришів покинути душну курну хату і побудувати новий будинок, світлий і просторий. Всі росли, усім ставало вже тісно. Майже у той час повернувся із Італії Ге і заговорив про товариство як про справу йому вже відому... Через рік " Товариство ", вже утверджене керівництвом, починало свою діяльність. До часу створення Товариства петербургська Артель майже припинила своє існування і частина її членів увійшла в нове об'єднання.

Товариство зібрало навколо себе усіх найкращих живописців і скульпторів другої половини XIX- початку XX століття. Це Перов і Крамський, Савицький і Максимов, Мясоєдов і В. Маковський, Пряшников і Ге, Саврасов і Шишкін, Куінджи і Дубовський, В. Васнєцов і Полєнов, Костанді і Пимоненко, Гун і Нєврев, Рєпін і Суріков, Сєров і Левітан, Ярошенко і Нєстєров, Касаткін і С. Іванов, Позен і Андрєєв, Попов і Архипов, Бакшеєв і Бялиницький - Бируля та багато інших.

Вже перша Пересувна виставка, відкрита 29 листопада 1871 року в залах Петербурзької Академії мистецтв, стала найбільшою подією в мистецькому житті. На виставці у Петербурзі брали участь шістнадцять художників і було виставлено сорок сім витворів. Потім в Москві виставка поповнилась рядом імен нових учасників. Загальне число робіт на виставці було доведене до восьмидесяти двох. Перша виставка побувала також у Харкові і Києві, її супроводжували Г.Г. Мясоєдов і В.Г. Пєров. Серед порівняно невеликого числа творів цієї виставки були також роботи, які увійшли в історію російського мистецтва: " Петро І допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі ", Н.Н. Ге, " Мисливці на привалі ", " Риболов ", " Портрет А.Н. Островського", " Портрет купця І.С. Камініна" В.Г. Перова, " Грачі прилетіли " А.К. Саврасова, " Порожняки" І.М. Пряшникова, " Русалки" І.Н. Крамського, скульптура "Цар Іван Грозний" М.М. Антокольського.

Велику матеріальну і моральну підтримку Товариству робив П.М. Третьяков. Він глибоко вірив у розквіт російської національної школи живопису. Третьяков брав для своєї га релеї все найбільш значне, що було створене в російському мистецтві другої половини XIX століття, і в першу чергу роботи передвижників.

Передвижники, будучи справжніми новаторами, в той же час опиралися в своїй творчості на кращі досягнення художників першої половини XIX століття. їм були близькі риси демократизма в картинах на селянські теми А.Г. Венеціанова. У творчості В.А. Федотова — родоначальника критичного реалізму в російському живописі - побутовий жанр вперше отримав публіцистичну і сатиричну загостреність. Роботи Федотова, що містили критику моральних звичок сучасного йому суспільства, пов'язували художника з ідейно - демократичним мистецтвом 60-х років.

Високо цінували передвижники, особливо Крамський, Рєпін і Суріков, творче надбання А.А. Іванова — художника-гуманіста, ратуючого за активну роль мистецтва в житті. " Найгеніальніша і народніша російська картина", так Рєпін в 1872 році називав " Явлення Христа народові" А.А. Іванова. Всупереч віджитим канонам академізму, Іванов створив величні зразки реалістичної майстерності у живописі.

Пошуки глибокого вираження думок і сподівань передових людей своєї епохи "передвижники" бачили в творчості найбільших майстрів портрету -О.А. Кипренського та В.А. Тропініна. Безпосередніми попередниками передвижників були художники - шістидесятники на чолі з найбільшим майстром побутового жанру і портрету В.Г. Перовим, який був як би з'єднувальною ланкою поміж мистецтвом 60-х і 70-х років. Разом з тим Пєров став одним із членів — засновників Товариства.

Картини В. Г. Перова "Сільський хресний хід на Пасху" (1861), "Чаєпиття в Митіщах" (1862), "Проводи покійника" (1865), "Останній шинок у застави" (1868), Н.В. Нєврєва "Торг" (1866), В.В. Пукерьова " Нерівний шлюб" (1862), І.М. Пряникова "Жартівники" (" Гостинний двір в Москві", 1865), Л.І. Соломаткіна "Свавільники -городові" (1861), В.І. Якобі "Привал арештантів" (1861) та інші свідчили про великі досягнення критичного реалізму, про гостру соціальну направленість мистецтва. їх твори сміливо оголювали соціальну злиденність і неосвіченість народу, негативну роль релігії, паразитизм і розпусність духовенства, безправ'я жінки, трагічну долю революційної інтелігенції.

Передвижники створили велику портретну га релею, в якій відобразили найкращих людей Росії, видатних діячів культури, науки, представників суспільної думки, борців за прогресивні ідеали. Багато з цих портретів були виконані на замовлення П.М. Третьякова для його га релеї. Видатними майстрами портрету були Пєров, Ге, Крамський, Репін, Ярошенко, Сєров. їх руці належать чудові портрети Ф.М. Достоєвського, Л.Н. Толстого, Н.А. Нєкрасова, М.Е. Салтикова-Щедріна, М.П. Мусорського, І.С. Тургенєва, А.Н. Островського, А.Ф. Писемського, Н.І. Пирогова, П.М. Третьякова, В.В. Стасова, І.І. Левітана, Н.С. Лєскова, Н.А. Римського - Корсакова, М.Н. Єрмилової, П.А. Стрепетової.

Велика роль передвижників у художній освіті. Багато найкращих передвижників довгі роки вчителювали в Московському училищі живопису, ваяння і зодчества (Пєров, Саврасов, Пряшников, Левітан, Сєров, Полєнов, Архипов та інші). З 1894 до складу професорів Петербурзької Академії мистецтв увійшли Рєпін, В. Маковський, Куінджи, Шишкін, а пізніше Кисельов, Дубовський та інші художники, які в значному ступені підвищили роль і авторитет Академії як центру художньої освіти. Те саме можна сказати про Київське художнє училище, де викладали українські художники-передвижники. В якості професорів та викладачів передвижники виховали велику плеяду художників, успішно працюючих в радянському зображувальному мистецтві.

В 70-ті - 80-ті роки діяльність Товариства досягла найвищого розквіту. Головне місце на пересувних виставках належало картинам Рєпіна. В своїй творчості він відобразив найбільш суттєві явища оточуючої дійсності у всій її складності та протиріччі. Величезним успіхом у демократичного глядача користувались полотна епопеї Сурикова. Його картини, як твори інших великих передвижників, знали у найвіддаленіших куточках Росії. На творах Рєпіна, Сурикова, Максимова, Савицького, Мясоєдова, В. Маковського та багатьох інших передвижників виховувались кращі, передові люди Росії. Зразки, створені передвижниками, укріплювали віру в справедливість, в необхідність боротьби також, як і твори класиків Російської літератури -Пушкіна, Салтикова-Щедріна, Л. Толстого, Чехова.

Навіть в тяжкі роки реакції після поразки революції 1905-1907 років, коли творів із соціальним змістом становиться все менше, на виставках передвижників експонуються цікаві портрети, живописні та пейзажні роботи І.Е. Рєпіна, Л.В. Попова, А.В. Моравова, С.В. Малютина, Н.К. Пимоненко, І.П. Богданова-Бельського, В.Н. Бакшеєва, Н.І. Фешина, А.П. Коріна, В.Д. Полєнова, С.Ю. Жуковського, Л.В. Туржанського, П.А. Нільса та інших. В 900-ті роки на виставкх передвижників з'являється новий глядач - робочі фабрик та заводів, для яких було близьким мистецтво художників-демократів.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції багато передвижників продовжували вести творчу роботу. Серед цих художників були А.Е. Архипов, В.Н. Бакшеєв, В.К. Бялиницький-Бируля, А.В. Моралов, С.В. Малютин, Н.А. Касткін, Н.В. Орлов, В.Д. Полєнов, А.П. Родімов, скульптор Н.А. Андрєєв. До них приєднувались експоненти Товариства П.П. Беньков, І.І. Бродський, А.М. Герасимов, В.М. Горєлов, С.А. Катсман та інші. Скульптори Г.Д. Олексіїв, І.Я. Гінзбург, В.Н. Домогатський, І.С. Сфимів, С.Т. Конєнков, В.В. Лишов. Ці та деякі інші живописці та скульптори, будучи живими носіями кращих традицій передвижництва, зіграли велику роль в становленні і розвитку радянського мистецтва. Протягом 1922-1923 років були організовані 47-ма та 48-ма виставки передвижників, на яких крім членів Товариства брала участь велика кількість молодих художників реалістичного напряму. В каталозі 47-ї виставки була опублікована ідейно-творча декларація Товариства пересувних виставок.

Передвижники широко відкривали двері молодим силам - тим художникам, яким були близькі їх прагнення продовжувати і розвивати великі традиції реалістичного живопису.

Творчі заповіти передвижників знайшли гарячу підтримку і розвиток в діяльності Асоціації художників революційної Росії.

Мистецтво передвижників, в якому відобразились найкращі риси російської національної художньої культури, для сучасних художників завжди буде служити яскравим прикладом новаторського духу, сміливості творчих прагнень, глибокого проникнення в історію і сучасність, пристрасного утвердження духовної сили і моральної стійкості людини, всього прогресивного в житті.

Дата добавления: 2014-01-07