Тема № 6. Виборчий процес в Україні

Пропорційна система

Вперше її запроваджено у 1889 році в Бельгії.

Пропорційна система – це система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу.

При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні.

Види пропорційної системи:

1. Пропорційна система з жорсткими списками;

2. Пропорційна система з преференціями;

3. Пропорційна система з напівжорсткими списками.

При пропорційній системі з жорсткими списками виборець голосує за список партії, що він обирає, в цілому. У виборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партій, іноді певна кількість перших кандидатів у партійних списках (Іспанія, Португалія, Ізраїль, Росія, Україна).

При застосування пропорційної системи з преференціями (в перекладі означає "переваги") виборець не тільки голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос. Таким чином, обирається той, хто отримав найбільше число преференцій, в разі рівності кількості преференцій у кількох кандидатів від партії перевагу віддають тому, хто займає вище місце у партійному списку (Фінляндія, Бельгія, Нідерланди).

Голосування при пропорційній системі з напівжорсткими списками передбачає для виборців можливість голосувати за список в цілому або визначати преференції, помітивши чи вписавши прізвище одного або кількох кандидатів.

Самим тяжким при пропорційній системі є досить складна система обрахунку голосів виборців.

З метою запобігання швидкому росту кількості дрібних, непредставницьких партій при пропорційних системах виборів запроваджують виборчий поріг, який полягає в тому, що для участі у розподілі місць після голосування допускаються лише ті політичні списки, що набрали певний, встановлений у законодавстві відсоток голосів.

Змішана система

Існує досить широкий спектр змішаних систем, які є поєднанням мажоритарної та пропорційної системи. Змішані виборчі системи застосовуються в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем або необхідно досягти компроміс між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду.

План.

1. Засади та стадії виборчого процесу в Україні.

2. Порядок організації та проведення виборів в Україні.

3. Конституційно-правовий статус Центральної виборчої комісії.

Законодавство до теми.

1. Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України": Закон України від 18 березня 2004 р. № 1630-ІV.

2. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25 березня 2004 р. № 1665-ІV.

3. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 року № 1667-ІV.

4. Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30 червня 2004 р. № 1932-ІV.

5. Про Державний реєстр виборців: Закон України від 22 лютого 2007 р. № 698-V.

Питання для самостійного вивчення.

1. Порядок організації та проведення виборів Президента України.

2. Порядок організації та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Засади та стадії виборчого процесу в Україні. Порядок організації та проведення виборів в Україні

Виборчий процес — це процес формування складу пред­ставницького органу державної влади чи місцевого самовря­дування.

Виборчий процес в Україні здійснюється на засадах:

1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

2) політичного плюралізму та багатопартійності;

3) публічності і відкритості виборчого процесу;

4) рівності прав партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу;

5) рівності всіх кандидатів у депутати або всіх кандидатів на пост Президента України;

6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від їх фор­ми власності;

7) неупередженості органів виконавчої влади, органів міс­цевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій (блоків), кандидатів у депутати або всіх кандидатів на пост Президента України.

Суб'єктами виборчого процесу є: 1) виборець; 2) виборчі комісії; 3) партії (блоки), які висунули кандидатів у депута­ ти; 4) кандидати у депутати, кандидати на посаду сільського, селищного або міського голови, кандидати на пост Президента України; 5) офіційні спостерігачі від партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу.

Детально розглянемо стадії виборчого процесу на прикладі у виборів народних депутатів України. Виборчий процес черго­вих виборів депутатів розпочинається за 120 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше ніж за 125 днів до дня виборів. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Прези­дента України про дострокове припинення повноважень Вер­ховної Ради України.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних де­путатів України» від 25 березня 2004 р. виборчий процес включає такі стадії:

1) складання списків виборців. Для підготовки та прове­дення голосування виконавчі органи сільських, селищних, мі­ських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, до 1 жовтня року, що передує рокові проведення чергових виборів, складають загальні списки виборців, які проживають на території відповідного села, селища, міста, району в місті, на підставі відомостей про місце їх постійного проживання, за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Для складання загальних списків виборців може використовуватися інформація про місце постійного проживання громадян, яку мають місцеві органи Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації Украї­ни. Керівники цих органів зобов'язані подати необхідну для складання загальних списків виборців інформацію на запит відповідно сільського, селищного, міського голови, голови ра­йонної у місті ради;

2) утворення територіальних виборчих округів. Вибори депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багато­мандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю те­риторію України. Для проведення виборів депутатів терито­рія України поділяється на 225 територіальних виборчих окру­гів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адмініст­ративно-територіального поділу та кількості виборців на під­ставі даних спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики. Територіальний вибор­чий округ включає в себе один або кілька районів, міст, райо­нів у містах. Крім територіальних виборчих округів, утворю­ється закордонний територіальний виборчий округ, до складу якого входять усі закордонні виборчі дільниці. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за 110 днів до дня виборів;

3) утворення виборчих дільниць. Для підготовки і про­ведення голосування та підрахунку голосів виборців територія села, селища, міста, району в місті, що входить до складу тери­торіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці. Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною. Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання. Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних ліку­вальних закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої систе­ми та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіцій­них представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокова­них за межами України. Виборчі дільниці утворюються з кіль­кістю виборців від двадцяти осіб до трьох тисяч осіб і не пізніш як за 50 днів до дня виборів. У винятковому випадку спеціальна чи закордонна виборча дільниця може утворюва­тися Центральною виборчою комісією не пізніш як за сім днів до дня виборів;

4) утворення виборчих комісій. Виборчі комісії є спеці­альними колегіальними органами, уповноваженими організо­вувати підготовку та проведення виборів депутатів та забез­печувати неухильне додержання та однакове застосування за­конодавства України щодо виборів депутатів.

До системи виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, входять: 1) Центральна ви­борча комісія; 2) територіальні виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії. Повноваження виборчих комісій щодо підго­товки та проведення виборів депутатів поширюються: 1) Цент­ральної виборчої комісії — на всю територію України; 2) тери­торіальної виборчої комісії — на територію виборчого округу; 3) дільничної виборчої комісії — на територію виборчої діль­ниці.

Центральна виборча комісія є постійно діючим держав­ним органом, який відповідно до Конституції України та за­конів України забезпечує організацію підготовки і проведен­ня виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів. Комісія здійснює кон­сультативно-методичне забезпечення виборів до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів і проведення місцевих ре­ферендумів. Комісія очолює систему виборчих комісій, які утворюються для підготовки і проведення виборів Президен­та України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму, спрямовує їх діяльність. Верховна Рада Украї­ни призначає на посаду та припиняє повноваження членів Комісії за поданням Президента України. До складу Комісії входять 15 членів Комісії. Голова Комісії, заступник Голови Комісії, секретар Комісії обираються з числа членів Комісії шляхом таємного голосування на її засіданні. Комісія працює на постійній основі. Члени Комісії звільня­ються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи. Строк повноважень членів Ко­місії — 7 років. Членом Комісії може бути громадянин Укра­їни, який на день призначення досяг двадцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти остан­ніх років та володіє державною мовою. Член Комісії не може бути народним депутатом України або мати інший представ­ницький мандат.

Територіальна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за 60 днів до дня виборів депутатів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше чотирнадцяти осіб за поданнями (не більш як на одну особу) центральних керів­них органів партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу. Голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії не можуть бути представниками однієї партії (блоку). Кожна партія (блок) — суб'єкт виборчого процесу має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад у те­риторіальних виборчих комісіях.

Дільнична виборча комісія утворюється відповідною те­риторіальною виборчою комісією не пізніш як за 35 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Особи включаються до складу дільнич­ної виборчої комісії за поданнями зареєстрованих в установ­леному законом порядку районної, міської чи вищого рівня організації партії (організацій партій, що входять до блоку) — суб'єктів виборчого процесу. Дільнична виборча комісія утво­рюється у кількості не менше десяти осіб. На виборчих діль­ницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голо­ви, секретаря та двох — чотирьох членів комісії. Голова, за­ступник голови та секретар дільничної виборчої комісії не можуть бути представниками однієї партії (блоку);

5) висування та реєстрація кандидатів у депутати. Кан­дидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за 365 днів до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за 365 днів до дня виборів. Громадянин України, який має право бути обра­ним депутатом, може дати згоду балотуватися кандидатом у депутати від партії (блоку). Висування кандидатів у депутати розпочинається за 119 днів і закінчується за 90 днів до дня виборів.

Виборчий блок може бути утворено двома і більше партія­ми на підставі рішень з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій. Таке рішення підписується керівником партії та скріплюється печаткою. З'їзди (збори, конференції) партій, які приймають рішення про утворення виборчого блоку, мо­жуть відбутися в будь-який час до закінчення терміну вису­вання кандидатів у депутати. Угода про утворення виборчого блоку повинна містити: 1) повну та скорочену назву блоку; 2) керівні органи виборчого блоку та умови їх функціонуван­ня; 3) норми представництва на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) від партій, що входять до блоку; 4) порядок про­ведення міжпартійного з'їзду (зборів, конференції) щодо ви­сування кандидатів; 5) порядок прийняття рішень міжпартійним з'їздом (зборами, конференцією); 6) умови висування та норми представництва кандидатів у депутати до виборчого списку від партій, що входять до виборчого блоку; 7) порядок прийняття рішення про виключення особи з виборчого списку кандидатів у депутати від партії (блоку). Про утворення ви­борчого блоку повідомляється Центральна виборча комісія не пізніш як за п'ять днів до дня проведення міжпартійного з'їз­ду (зборів, конференції).

Кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком), не може перевищувати кількості депутатів, що ста­новить конституційний склад Верховної Ради України. Пар­тія (блок) може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійну особу. Висування кандидатів у депутати партією здійснюється на її з'їзді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартійному з'їзді (зборах, конференції) партій, що вхо­дять до блоку. У з'їзді (зборах, конференції), на якому здійс­нюється висування кандидатів у депутати, повинно брати участь не менше 200 делегатів.

Однією з умов реєстрації виборчого списку партії (блоку) є внесення грошової застави. Грошова застава становить дві з половиною тисячі мінімальних розмірів заробітної плати, яка вноситься партією (блоком) у безготівковому порядку на спе­ціальний рахунок Центральної виборчої комісії. Грошова за­става повертається партіям (блокам), які взяли участь у роз­поділі депутатських мандатів. Грошові застави партій (бло­ків), що не пройшли до Верховної Ради, перераховуються до Державного бюджету України;

6) проведення передвиборної агітації розпочинається з мо­менту прийняття Центральною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до вибор­чого списку партії (блоку), і закінчується о 24 годині остан­ньої п'ятниці перед днем виборів. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України, зокрема у формі політичної реклами. До політичної реклами не належать офіційні повідомлення в період виборчого проце­су про дії кандидатів у депутати, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету Украї­ни, що виділяються на підготовку і проведення виборів для цілей, визначених цим Законом, та коштів виборчих фондів партій (блоків).

Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення не пізніш як за 35 днів до дня виборів інформаційних плакатів партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу. Ці плакати повинні містити передвиборні програми партій (блоків), по­дані ними при реєстрації кандидатів у депутати, виборчий список партії (блоку) із зазначенням прізвищ, імен, по бать­кові, року народження, посади (заняття), місця роботи та про­живання, партійності включених до нього кандидатів у депу­тати, а також фотографії перших п'яти кандидатів у депутати. Форма, розмір та поліграфічне виконання інформаційних пла­катів установлюються Центральною виборчою комісією. Текст інформаційного плаката погоджується з представником партії (блоку).

Партія (блок) — суб'єкт виборчого процесу на власний роз­суд може виготовляти матеріали передвиборної агітації за ра­хунок і в межах коштів виборчого фонду партії (блоку). Пар­тія може виготовляти друкований матеріал своєї передвибор­ної агітації (передвиборної агітації блоку, до якого вона входить) із застосуванням майна, що їй належить. Відомості, що міс­тяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам закону.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого само­врядування не пізніш як за 70 днів до дня виборів відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошення у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації.

Передвиборна агітація у засобах масової інформації про­водиться у формі публічних дебатів, дискусій, «круглих сто­лів», прес-конференцій, інтерв'ю, виступів, політичної рекла­ми, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідом­лень про партію (блок), кандидатів у депутати та в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України. Порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, установ­люється Центральною виборчою комісією;

7) голосування. Проводиться у день виборів за допомо­гою виборчих бюлетенів. Виборчі бюлетені є документами суворої звітності. Виборчий бюлетень містить назву та дату виборів, номер територіального виборчого округу і номер ви­борчої дільниці, крім спеціальних виборчих дільниць, а також позначення місця для печатки дільничної виборчої комісії, прізвища, ініціалів та підпису члена дільничної виборчої ко­місії, який видаватиме виборчий бюлетень. У виборчому бю­летені зазначаються повна назва кожної партії (блоку з обо­в'язковим зазначенням назв партій, що входять до блоку), прізвища, імена, по батькові перших п'яти кандидатів у депу­тати, включених до виборчого списку партії (блоку). Право­руч напроти назви кожної партії (блоку) розташовується по­рожній квадрат. Назви партій (блоків) розміщуються у по­рядку їх номерів, визначених жеребкуванням, яке проводить Центральна виборча комісія за участю представників партій (блоків) після закінчення реєстрації кандидатів від партій (бло­ків) не пізніш як за 32 дні до дня виборів. Після переліку партій (блоків) розміщується текст: «Не підтримую кандида­тів у народні депутати України від жодної політичної партії, виборчого блоку політичних партій» і напроти цього тексту розташовується порожній квадрат.

Голосування проводиться в день виборів з сьомої до два­дцять другої години без перерви. Голосування проводиться в спеці­ально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких облад­нуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначають­ся місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. Контроль за облаштуванням приміщення для голо­сування покладається на дільничну виборчу комісію.

Член дільничної виборчої комісії на підставі списку ви­борців по відповідній виборчій дільниці за умови пред'явлен­ня виборцем одного із документів, що посвідчує його особу, видає виборцю один виборчий бюлетень для голосування. Виборчий бюлетень має контрольний талон, відокремлений лінією відриву. Член дільничної виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень, вписує своє прізвище та ініціали і розпи­сується у визначеному місці на виборчому бюлетені та конт­рольному талоні. Виборець розписується за отримання вибор­чого бюлетеня у визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня та у списку виборців. Потім виборець особисто заповнює виборчий бюлетень та особисто опускає його до виборчої скриньки;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсум­ків голосування. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Засідання дільнич­ної виборчої комісії починається відразу після закінчення го­лосування, проводиться без перерви і закінчується після скла­дення та підписання протоколів про підрахунок голосів ви­борців на виборчій дільниці.

Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці прово­диться дільничною виборчою комісією у такій послідовності:

— список виборців на виборчій дільниці у разі внесення до нього під час голосування доповнень після закінчення го­лосування закривається, підписується головою і секретарем дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою вибор­чої комісії;

— дільнична виборча комісія на підставі списку виборців встановлює кількість виборців на виборчій дільниці. Ця кіль­кість оголошується і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці;

— дільнична виборча комісія підраховує невикористані ви­борчі бюлетені. Кількість таких виборчих бюлетенів оголошу­ється і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Неви­користані виборчі бюлетені погашаються;

— дільнична виборча комісія підраховує кількість вибор­ців, які отримали виборчі бюлетені, за підписами у списку виборців та витягу із списку виборців. Ця кількість оголошу­ється;

— дільнична виборча комісія підраховує кількість контроль­них талонів виборчих бюлетенів з підписами виборців та членів виборчої комісії, які їх видавали. Кількість таких талонів оголошується;

— у разі відповідності кількості контрольних талонів кіль­кості виборців, які отримали виборчі бюлетені, ця кількість оголошується і вноситься до протоколу про підрахунок голо­сів виборців. У разі невідповідності кількості контрольних талонів кількості підписів виборців у списку виборців, які отримали виборчі бюлетені, дільнична виборча комісія скла­дає акт із зазначенням встановленої її рішенням причини та­кої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії;

— список виборців, доданий до нього витяг із списку ви­борців, які голосували за межами виборчої дільниці, заяви, на підставі яких складався витяг із списку виборців, відкріпні посвідчення, на підставі яких виборці включалися до списку виборців, рішення суду або рішення територіальної виборчої комісії про включення виборця до списку виборців у день голосування запаковуються в окремий пакет;

— контрольні талони виданих виборчих бюлетенів запако­вуються зі вказівкою про їх кількість;

— дільнична виборча комісія перевіряє, чи дорівнює кіль­кості виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією, сума кількості невикористаних виборчих бюлетенів і кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені. При невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням встановленої її рішенням причини таких розбіжностей, який підписується присутніми членами дільнич­ної виборчої комісії;

— дільнична виборча комісія перевіряє цілісність пломб або печаток на виборчих скриньках. У разі виявлення на ви­борчих скриньках пошкоджень пломб або печаток чи інших пошкоджень, які порушують цілісність виборчої скриньки, складається акт із зазначенням характеру виявлених пошко­джень, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії;

— виборчі скриньки відкриваються дільничною виборчою комісією почергово. Першими відкриваються переносні виборчі скриньки, що використовувалися при голосуванні виборців за межами приміщення для голосування, а останніми відкри­ваються, у разі їх наявності, виборчі скриньки з пошкоджени­ми печатками або пломбами, а також іншими пошкодження­ми, виявленими під час голосування;

— при відкритті непошкодженої виборчої скриньки її вміст висипається на стіл, за яким розміщуються члени дільничної виборчої комісії;

— виборчі бюлетені з пошкодженої виборчої скриньки ви­ймаються по одному без їх перемішування. Дільнична вибор­ча комісія при цьому підраховує кількість виборчих бюлете­нів, що знаходяться у цій виборчій скриньці;

— якщо при відкритті переносної виборчої скриньки у ній виявиться більше виборчих бюлетенів, ніж зазначено в конт­рольному листі у цій виборчій скриньці, дільнична виборча комісія складає акт про таку невідповідність, в якому зазна­чає кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій вибор­чій скриньці, та прізвища членів дільничної виборчої комісії, чиї підписи стоять на вказаних виборчих бюлетенях. Ці ви­борчі бюлетені не враховуються при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців;

— виборчі бюлетені, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців, запакову­ються;

— виборча комісія підраховує загальну кількість виборчих бюлетенів, за винятком виборчих бюлетенів, які не підляга­ють врахуванню. Установлена у підсумку підрахунку кіль­кість виборчих бюлетенів є кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок го­лосів виборців на виборчій дільниці;

— виборчі бюлетені розкладаються на місця, позначені окре­мими табличками, що містять з обох боків назви партій (бло­ків), написи «недійсні», «проти всіх». При розкладанні вибор­чих бюлетенів визначений виборчою комісією член виборчої комісії показує кожний виборчий бюлетень усім членам ви­борчої комісії, виголошуючи результат волевиявлення ви­борця. У разі виникнення сумнівів щодо змісту виборчого бюлетеня виборча комісія вирішує питання шляхом голосу­вання. При цьому кожен член виборчої комісії має право оглянути особисто виборчий бюлетень;

— недійсні виборчі бюлетені підраховуються окремо. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем виборчої ко­місії до протоколу про підрахунок голосів виборців на вибор­чій дільниці. Недійсні виборчі бюлетені запаковуються;

— дільнична виборча комісія підраховує кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку), а також кількість голосів виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку). Під час підрахунку голосів кожен член виборчої комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці оголошуються і заносяться се­кретарем виборчої комісії до протоколу про підрахунок голо­сів виборців на виборчій дільниці;

— дільнична виборча комісія зобов'язана при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці перевірити, чи дорів­нює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці, сумі кількостей недійсних виборчих бю­летенів на виборчій дільниці, виборчих бюлетенів, голоси в яких подані за кандидатів у депутати, включених до виборчо­го списку кожної партії (блоку), а також кількість голосів виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку). При невідповідності цих даних дільнична ви­борча комісія складає акт із зазначенням встановленої її рі­шенням причини такого розходження, який підписується при­сутніми членами дільничної виборчої комісії;

— виборчі бюлетені з голосами виборців, поданими за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кож­ної партії (блоку), та виборчі бюлетені, в яких виборці не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку), запаковуються окремо;

— дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільни­ці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

Пакети з протоколами дільничної виборчої комісії про під­рахунок голосів виборців на виборчій дільниці, виборчими бюлетенями, контрольними талонами і предметами, списками виборців, а також, за наявності, окремими думками членів ви­борчої комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заява­ми, скаргами та рішеннями, прийнятими виборчою комісією,

невідкладно після закінчення засідання виборчої комісії доста­вляються до територіальної виборчої комісії.

Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею пору­шень вимог виборчого закону, внаслідок яких неможливо до­стовірно встановити результати волевиявлення виборців.

Транспортування виборчих документів здійснюється пред­ставниками трьох різних партій (блоків), серед яких голова дільничної виборчої комісії або заступник голови та два чле­ни цієї виборчої комісії — представники двох інших партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборчій дільниці, у супроводі працівника органів внутрішніх справ України.

Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інші документи дільничної виборчої комісії пере­даються відповідній територіальній виборчій комісії на її за­сіданні.

З моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування у територіальному ви­борчому окрузі.

За наявності скарг, підтверджених відповідно оформлени­ми актами, складених кандидатами у депутати, уповноваже­ними особами партій (блоків), офіційними спостерігачами, про порушення виборчого закону під час проведення голосу­вання та (або) підрахунку голосів виборців на виборчій діль­ниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці. У разі ви­явлення при повторному підрахунку голосів виборців терито­ріальною виборчою комісією на відповідній виборчій дільни­ці обставин, внаслідок яких неможливо достовірно встанови­ти результати волевиявлення виборців, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним.

Територіальна виборча комісія на підставі протоколів діль­ничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, а у разі повторного підрахунку голосів виборців — протоколу територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній вибор­чій дільниці, встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу, відомості про які цифрами і прописом заносяться до протоколу територіальної виборчої комісії. Перший примірник протоколу територіальної вибор­чої комісії про підсумки голосування в межах територіально­го виборчого округу територіальна виборча комісія невідкладно надсилає до Центральної виборчої комісії;

9) установлення результатів виборів депутатів. Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоко­лів територіальних виборчих комісій про підсумки голосу­вання в межах відповідних територіальних виборчих округів та протоколів закордонних дільничних виборчих комісій не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів установлює результати виборів депутатів, про що складає протокол. Пра­во на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів вибор­ців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кілько­сті отриманих голосів. Результатом виборів депутатів є ви­значення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами від партій (блоків), відпо­відно до кількості депутатських мандатів, отриманих вибор­чими списками партій (блоків). Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр».

Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депу­татом України зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного опри­люднення результатів виборів депутатів документ про її звіль­нення з роботи (посади), не сумісної з депутатським манда­том, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

Дата добавления: 2014-01-07