Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Порядок роботи Верховної Ради України




Верховна Рада України функціонує на підставі Консти­туції України та особливого нормативно-правового акта — Регламенту Верховної Ради України. Регламент Верховної Ради України має силу закону, який встановлює порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування органів державної вла­ди, визначає законодавчу процедуру, порядок здійснення кон­трольної діяльності, процедуру окремих видів діяльності Вер­ховної Ради, її органів і організацій, народних депутатів, по­садових осіб та інші процедури, а також функції органів Верховної Ради України та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень, установлених Конституцією України.

Верховна Рада України працює сесійно.

Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого i першого вівторка вересня кожного року.

Позачерговi сесiї Верховної Ради України, iз зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

У разi оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або окремих її мiсцевостях Верховна Рада України збирається на засiдання у дводенний строк без скликання.

У разi закiнчення строку повноважень Верховної Ради України пiд час дiї воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засiдання першої сесiї Верховної Ради України, обраної пiсля скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцiєю України та Регламентом Верховної Ради України.

Засiдання Верховної Ради України проводяться вiдкрито. Закрите засiдання проводиться за рiшенням бiльшостi вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

Рiшення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засiданнях шляхом голосування.

Голосування на засiданнях Верховної Ради України здiйснюється народним депутатом України особисто.

Вер­ховна Рада проводить свою роботу сесійно. Перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради та роботи тимчасових комісій, дру­гий — для роботи комітетів Верховної Ради, четвертий — для роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для роботи комісій за дорученнями Верховної Ради. У сесій­ний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятни­цю о 14 годині. Робочий день Верховної Ради та її комітетів починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години.

Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові та позачергові. Чергові починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. Позачергові сесії скликаються на вимогу не менше 150 народних депутатів або Президента Укра­їни. Якщо в Україні введено воєнний чи надзвичайний стан, то Верховна Рада повинна зібратися у дводенний строк без скликання.

Порядок денний чергової сесії Верховної Ради включає два розділи: перший — питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верхов­на Рада доручає здійснити комітетам і комісіям Верховної Ради та відповідним органам. Розклад засідань Верховної Ради повинен містити інформацію про день і час проведення пле­нарних засідань не менш як на двотижневий термін, про по­рядок денний кожного пленарного засідання, реєстраційні номе­ри, назви, редакції та дати поширення серед депутатів проектів документів (у тому числі й альтернативних), що стосуються включених до розкладу засідань питань.

Засідання Верховної Ради, парламентських комітетів та тим­часових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради є від­критими і гласними, за винятками, встановленими законо­давством. Гласність роботи Верховної Ради забезпечується шляхом трансляції її засідань по телебаченню і радіо, публіка­ції стенографічного звіту засідань Верховної Ради, публікації її рішень у «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Го­лос України» та інших виданнях Верховної Ради України. Хід засідання Верховної Ради безпосередньо транслюється через візуальне зображення і звукове відтворення у службові при­міщення для преси та приміщення для публіки, що розташо­вуються у будинку Верховної Ради. Засідання Верховної Ради протоколюється. Ведення протоколу засідань Верховної Ради здійснює Секретаріат Верховної Ради. Протокол засідання Вер­ховної Ради підписує головуючий на засіданні.

На засіданнях Верховної Ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде Секретаріат Верховної Ради. Заявки на запис подаються не пізніш як за добу до засідання.

На засіданні Верховної Ради промовець не повинен вжи­вати образливі висловлювання та непристойні і лайливі сло­ва, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головую­чий на засіданні має право попередити промовця про неприпу­стимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а в разі повторного порушення — позбавити його пра­ва виступу на даному засіданні. Якщо головуючий на засідан­ні звертається до промовця, останній повинен негайно зупи­нити свій виступ, у противному разі головуючий на засіданні може припинити його виступ. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні, мікрофон може бути відключено без попередження. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюва­ного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попере­джень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми засідання.

Під час засідання Верховної Ради депутати не повинні зава­жати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викла­денню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставан­ням тощо). У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголо­сити перерву або закрити засідання. Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, обговорення зупиняється. Го­ловуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про факт, що відбувся, закриває засідання і негайно звертається до Ге­нерального прокурора з пропозицією вжити відповідних за­ходів.

Акти Верховної Ради України. У межах своєї компетенції Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти (за­яви, звернення, декларації). Закон — це нормативно-право­вий акт, що приймається Верховною Радою та регулює най­більш важливі суспільні відносини та має вищу юридичну силу щодо всіх інших правових актів. Постанова Верховної Ради — це індивідуальний правовий акт, за допомогою якого парламент оформляє свої дії щодо самоорганізації своєї ді­яльності, тобто обрання керівних посадових осіб Верховної Ради, утворення комітетів та обрання їх голів тощо. Декларація — це акт, який в загальній, принципо­вій формі передає основні властивості конституційно-право­вого регулювання, виражає наміри та зобов'язання учасників правових відносин. Заяви та звернен­ня — це акти індивідуального характеру, які містять заклики до парламентів, інших вищих органів зарубіжних країн здійс­нити певні дії (або утриматися від їх здійснення) з метою підтримання миру, подальшого розвитку відносин тощо.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2231; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.