Розсипні родовища

Родовища розсипищ формуються внаслідок концентрації цінних мінералів серед уламкових відкладів, що виникають у процесі руйнування та перевідкладення речовини гірських порід і корінних родовищ корисних копалин поблизу поверхні землі. Їх утворення пов’язане з фізичним та хімічним звітрюванням.

Розсипні родовища можуть бути: елювіальні, делювіальні, алювіальні (найбільш поширені), прибережні або літоральні, гляціальні та еолові (explain).

За часом утворення розсипища можуть бути як сучасними так і давніми (викопними). За умовами залягання вони можуть бути відкритими або похованими. За формою покладів серед розсипних родовищ виділяють плащові, пластові, лінзоподібні, стрічкові та гніздові.

У розсипищах концентруються мінерали, які характеризуються наступними ознаками: висока густина, хімічна стійкість у зоні окислення, фізична міцність. Такими мінералами є: золото, платина, кіновар, колумбіт, танталіт, вольфраміт, каситерит, шеєліт, монацит, магнетит, ільменіт, циркон, корунд, гранат, топаз, алмаз.

А л ю в і а л ь н і р о з с и п и щ а. У класі алювіальних розсипищ виділяють підкласи: косовий, русловий, долинний, терасовий і дельтовий. У поперечному перетині алювіальних розсипищ виділяють: плотик, піски або пласт, торфи, ґрунтовий шар. Плотик може бути рівним, хвилястим, карстовим або ребристим. За мірою витриманості вмісту цінного компоненту алювіальні родовища поділяються на добре витримані, витримані і невитримані.

Л і т о р а л ь н і р о д о в и щ а. Характеризуються наступними особливостями:

1. розташовуються вузькою смугою поміж лінією припливу та відпливу.

2. серед них найтиповішими є родовища рутилу, ільменіту, циркону, рідше зустрічаються родовища каситериту та алмазів, дуже рідко – золота і платини.

3. їм властиві добре відсортовані, рівномірно зернисті (зазвичай дрібнозернисті), добре обкатані скупчення мінералів.

4. протяжність розсипищ може бути дуже великою – до десятків і сотень кілометрів.

5. залягають у самій верхній частині піщаних відкладів узбережжя.

6. у поздовжньому напрямку розсипища мають форму струменів, а у поперечному розрізі – форму вузьких лінз.

Родовища сучасних прибережних розсипищ розташовані вздовж берегів Австралії, Нової Зеландії, Індонезії, Індії,, Африки, Америки. Серед викопних відомі кайнозойські, мезозойські та палеозойські в Україні (Самотканське), на Уралі, Тимані та в інших місцях. Запаси металів в розсипних літоральних родовищах сягають десятків мільйонів тон.

9.9. Осадові родовища. Осадовими називаються родовища корисних копалин, які виникли в процесі осадконакопичення на дні водойм. За місцем утворення вони поділяються на річкові, болотні, озерні та морські. Тіла корисних копалин цієї групи мають сингенетичний характер, залягають згідно з оточуючими їх осадовими породами та мають чітко визначену стратиграфічну позицію. Вони мають форму пластів та лінз, які внаслідок метаморфізму можуть деформуватися та набувати складних форм.

Зазвичай осадові родовища характеризуються значними розмірами. Окремі пласти простягаються на десятки кілометрів при потужності від 0,5 м (вугілля, напр.) до 500 м (поклади солі). Осадові родовища мають величезне промислове значення. Серед них родовища будівельних матеріалів (гравій, пісок, глини, сланці, вапняк, крейда, доломіт, мергель, гіпс, яшма, кременисті породи), викопних солей, фосфоритів руд заліза, марганцю та алюмінію, а також деяких кольорових рідкісних і благородних металів (уран, мідь, ванадій, срібло тощо; всі родовища горючих копалин.

Група осадових родовищ поділяються на чотири класи: механічні, хімічні, біохімічні та вулканогенні.

Дата добавления: 2014-01-07