Волино-Подільська плита

Являє собою поховане продовження Українського щита з різною глибиною залягання доріфейського фундаменту. До тектонічних елементів плити належать західний схил УЩ, Ковельський виступ та Львівський прогин (рис….).

Західний схил щита охоплює широку субмеридіонально орієнтовану смугу з відносно неглибоким заляганням фундаменту, поверхня якого плавно занурюється до глибини 1500 м.

Ковельський виступ являє собою великий блок підняття доріфейського фундаменту. Він відділений від решти плити системою розривних порушень і сам розбитий на окремі блоки. Фундамент, який залягає на глибині 400 – 1600м ускладнюють достатньо контрастні підняття. У будові чохла крім порід верхнього протерозою і нижнього палеозою приймають участь спорадично поширені відклади нижнього девону і нижнього карбону, які повсюдно перекриті відкладами крейди та кайнозою.

Львівський палеозойський прогин ускладнює крайову занурену частину Волино-Подільської плити. Поверхня фундаменту залягає тут на глибині від 1500м на сході до 7000м на заході. Чохол, особливо в девонських і кам’яновугільних відкладах, характеризується інтенсивною плікативно-диз’юнктивною тектонікою, яка ускладнюється за мірою наближення до каледонських складчастих брилових споруд, насунутих на Волино-Подільську окраїну СЄП. На південному заході прогин зрізується Передкарпатським крайовим прогином, а на півночі відділений від Ковельського виступу системою скидів.

Вважається, що Волино-Подільська плита являє собою велику літо платівку південно-західної окраїни СЄП і складена, відповідно, структурно-речовинними комплексами (СРК), характерними для західної частини УЩ, але суттєво змоложеними. Вік порід фундаменту за калій-аргоновим методом 1600 – 1050 млн років.

Доплитний комплекс ріфею (поліська серія) представлений теригенною червоноколірною формацією континентальних рівнин. Ця формація заповнює Волино-Оршанську западину, обмежену поздовжніми розломами. Потужність поліської серії, місцями прорваної інтрузіями діабазів, сягає тут 900м і більше. Ізотопний вік порід поліської серії 1055 – 700 млн років. Вище залягають утворення волинської серії нижнього венду, представлені переважно ефузивними породами, які чергуються з туфами, туфобрекчіями та туфолавами і належать до траппової формації континентальних рівнин. Потужність волинської серії до 500м, вік 710 – 620 млн років.

Пізньобайкальському етапу розвитку Волино-Поділля відповідає СРК теригенних осадів, що складають валдайську серію верхнього венду та балтійську серію нижнього кембрію. Цей комплекс утворює нижню частину власно осадового чохла плити. В нижніх частинах це грубоуламкові породи низовинних гумідних рівнин, а вище – морські теригенні тонковерствуваті відклади. Потужність порід комплексу до 600м, ізотопний вік знаходиться у межах 600 – 550 млн років.

Каледонський СРК складений теригенними відкладами нижнього-верхнього кембрію (бережковська серія) та переважно карбонатними породами ордовіку, силуру та жединського ярусу нижнього девону. Загальна потужність каледонського комплексу до 1600м. Осади каледонського комплексу, утворені у шельфовій зоні мілководного континентального моря на пасивній континентальній окраїні, подібні за формаційною характеристикою з пізньобайкальським комплексом порід і приймають участь у будові Придністровської зони перикратонних опускань.

Герцинський СРК складений переважно карбонатною товщею середнього і верхнього девону, а також нижнього і середнього карбону, сформованих у відкритому морському басейні. Лише в нижній частині цього комплексу (ейфельський ярус середнього девону) приймають участь лагунні доломіт-ангідритові утворення, а в верхній – осади невитриманого літо фаціального складу – від мілководних теригенно-карбонатних до субконтинентальних вугленосних.

Низхідні рухи герцинського етапу охопили західну частину Волино-Поділля та призвели до утворення Львівського прогину, а у пізньому девоні у південній частині плити формується рифтова западина з потужністю відкладів до 960м. Сумарна потужність кам’яновугільних відкладів у Львівській западині сягає 1200м. Умови осадконакопичення в епоху середнього девону – верхнього карбону вказують на геодинамічні умови, притаманні прогинам, що формуються на рифтових структурах пасивних окраїн океанів.

Під впливом складчасті, якої зазнавали сусідні Карпати, у західній зануреній частині западини чітко проявилися розривні і плікативні тектонічні порушення.

Геодинамічні умови Волино-Подільської плити зумовили концентрацію епігенетичної мінералізації стратиформного типу у товщах венду. З вулканітами волинської серії пов’язане промислове мідне зруденіння у межах Ковельського виступу, з пісковиками валдайської серії – флюоритове (Шахтинське родовище). Крім того, до теригенних відкладів валдайської серії приурочені рудовияви свинцю, цинку, міді та бариту.

Дата добавления: 2014-01-07