Економічна суть оборотного капіталу та його склад

У процесі сільськогосподарського виробництва незамінну роль відіграє оборотний капітал як один з найважливіших факторів, що значно впливає на формування собівартості продукції. Обо­ротний капітал підприємств представлений такими активами, що призначені для виробничого споживання чи реалізації протя­гом операційного циклу або протягом 12 міс. з дати балансу, а також грошовими коштами та їх еквівалентами. При цьому під операційним циклом розуміють проміжок часу з моменту прид­бання запасів для здійснення господарської діяльності до часу отримання коштів від реалізації виробленої за їх участю продукції. За своїм економічним змістом категорія оборотного капіталу може бути визначена як сукупність оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди — це грошовий вираз предметів праці, що зна­ходяться на стадії виробничих запасів і незавершеного виробництва, які беруть участь лише в одному циклі виробництва і повністю пе­реносять свою вартість на створюваний продукт. Оборотні фонди з економічного погляду є авансованою вартістю на стадії виробницт­ва. За своєю функціональною роллю вони істотно різняться між со­бою в процесі виробництва. Відповідно до вказаної ознаки виділя­ють такі їх групи: виробничі запаси, незавершене виробництво і тварини на вирощуванні та відгодівлі. В активі балансу підприємств оборотні фонди відображаються в розділі II «Оборотні активи», підрозділі «Запаси». До складу цього підрозділу включена і готова продукція, хоч за своїм економічним змістом цей вид оборотних за­собів слід було б розглядати як елемент фондів обігу.

Виробничі запаси — це предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання, в аграрних підприємствах вони бувають сільськогосподарського і промислового походження. До виробничих запасів сільськогосподарського походження відносять корми, насіння і посадковий матеріал, підстилку, сільськогосподар­ську сировину для промислової переробки, дорослу птицю, кролів.

Виробничі запаси промислового походження представлені в аграрних підприємствах мінеральними добривами, отрутохімікатами, нафтопродуктами і твердим паливом, запасними частина­ми, малоцінними і швидкозношуваними предметами, що викори­стовуються протягом не більше одного року, будівельними мате­ріалами для поточного ремонту тощо. Якщо в аграрних підпри­ємствах є переробні промислові виробництва, то до виробничих запасів цього виду можуть входити тара, основні і допоміжні ма­теріали, пакувальні матеріали, напівфабрикати та ін.

Співвідношення між виробничими запасами промислового і сільськогосподарського походження в аграрних підприємствах різ­не і залежить від ступеня розвитку переробних виробництв та інших видів промислової діяльності, інтенсивності виробництва та його спеціалізації. За інших однакових обставин основна част­ка виробничих запасів представлена запасами сільськогосподар­ського походження і сягає 60 % і більше. Розмір виробничих за­пасів повинен забезпечити безупинність виробництва і залежить від обсягу виробництва продукції, норм і характеру виробничого споживання предметів праці.

Тварини на вирощуванні і відгодівлі — це оборотні активи, що представлені вартістю дорослих тварин на нагулі, молодняка на вирощуванні, вибракуваних з основного стада дорослих тва­рин для реалізації, а також вартістю птиці, звірів, кролів. За своєю економічною природою ці засоби виробництва не є запа­сами в буквальному розумінні цього слова, а знаходяться на ста­дії виробництва. Тому правомірніше було б розглядати їх як еле­мент незавершеного виробництва.

Незавершене виробництво — це та частина оборотних фон­дів, яка вже виробниче спожита, але готової продукції ще не одержано. Як бачимо, ці оборотні фонди знаходяться на стадії виробництва, їх величина залежить від масштабів виробництва і виробничого напрямку підприємства, рівня його спеціалізації на головній галузі.

В аграрних підприємствах незавершене виробництво поділя­ють на такі види: у рослинництві, тваринництві, у переробних ви­робництвах і в підсобних виробництвах. Незавершене виробниц­тво в рослинництві представлене витратами на лущення стерні і підняття зябу, вартістю внесених восени добрив і витратами на їх Доставку та внесення в ґрунт під урожай майбутнього року, вит­ратами на насіння і посів озимих, на снігозатримання тощо. У тваринництві цей вид оборотних фондів представлений витра­тами по незакінченій інкубації яєць, вартістю перехідних запасів ^меду у вуликах; у переробних виробництвах — вартістю і витра­тами на переробку виробниче спожитої сировини, що знаходиться в процесі виробництва на всіх етапах виробничого циклу; у підсобних виробництвах — незакінченим ремонтом техніки, незакінченим випалюванням цегли і т. ін.

Другою важливою складовою оборотного капіталу є фонди обігу. Вони не беруть безпосередньої участі в процесі виробницт­ва, а лише обслуговують його, будучи водночас результатом цьо­го виробництва. До фондів обігу включають готову продукцію, товари, одержані векселі, дебіторську заборгованість за розра­хунками та іншу поточну дебіторську заборгованість, поточні фі­нансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти в національ­ній і іноземній валюті, інші оборотні активи.

Готова продукція — це така продукція, що призначена для реалізації заготівельним і переробним підприємствам, для про­дажу на біржах, кооперативних крамницях, сільських ринках, для продажу і видачі в рахунок оплати праці працівникам аграрних підприємств, для громадського харчування тощо. Якщо продук­ція не відповідає вимогам для її реалізації, то вона відображаєть­ся у складі незавершеного виробництва.

По елементу фондів обігу «товари» відображається вартість то­варів, придбаних підприємством для наступного продажу, а по елементу «векселі одержані» — показується заборгованість по­купців, різних замовників за відвантажену продукцію (виконані роботи чи надані послуги), яка забезпечена векселями.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги — це кошти, які повинні надійти підприємству від інших суб'єктів ринку за продану їм продукцію, надані послуги і виконані робо­ти, як оплата за одержані векселі тощо.

В дебіторську заборгованість за розрахунками включають заборгованість з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів та з внутрішніх розрахунків. Зокрема, тут відображається заборгованість фінансових податкових органів, різні переплати за податками; суми авансів, наданих іншим підприємствам у раху­нок наступних платежів; суми нарахованих підприємству диві­дендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню; за­боргованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

Відносно новою складовою фондів обігу для аграрних підпри­ємств станом на 2009 р. є поточні фінансові інвестиції. Це — такі інвестиції, які здійснюються на строк не більше одного року і можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них від­носять короткострокові комерційні ринкові цінні папери, казна­чейські векселі, депозитні сертифікати, інші ринкові цінні папе­ри, придбані з метою перепродажу протягом одного року.

Важливою складовою фондів обігу є грошові кошти та їх еквіва­ленти. Вони представлені грошовими коштами в касі, на поточних та інших рахунках в банках (ці кошти можуть бути вільно викорис­тані для поточних операцій), а також еквівалентами грошових кош­тів. Вони являють собою короткострокові фінансові інвестиції, які є високоліквідними, вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і для яких притаманний незначний ризик зміни вартості.

Дата добавления: 2014-01-07