Національне відродження

Національне відродження в Україні почалося з повернення українському народу правди про його історичне минуле, завдяки політиці гласності після XIX конференції КПРС (червень 1988 р.), яка прийняла спеціальну резолюцію «Про гласність».

Величезна роль у цьому процесі належала засобам масової інформації. Зокрема союзні, а за ними и республіканські періодичні видання починаючи з 1987 – 1988 рр. розпочали публікацію матеріалів, раніш недоступних широкому загалу. В першу чергу це стосувалося «білих плям» вітчизняної історії, матеріалів про масові репресії 30–50-х рр., голод, антинародну політику держави. У журналах «Новый мир», «Современник», «Москва» почали друкуватися раніше заборонені твори письменників, дисидентів, спогади жертв репресій та інші документальні матеріали. Громадяни України нових поколінь уперше відкривали для себе імена В.Винниченка, С.Петлюри, М.Грушевського, С.Єфремова та деяких інших діячів національно-визвольної революції 1917 –1920 рр., котрі впродовж багатьох десятиліть замовчувалися в радянській історіографії або висвітлювалися в кривому дзеркалі - як «вороги народу». В’ячеслав Чорновіл в 1987 р. відновив видання «Українського вісника». Прагнучи легалізувати журнал, Чорновіл звернувся за дозволом до ЦК КПРС, але Москва відповіла мовчанкою.

Після створення у 1988–1990 рр. неформальних (не підвладних КПРС) осередків, клубів, спілок, таких, як «Культурологічний клуб» у Києві, «Культурологічне товариство Лева» у Львові, «Меморіал», Товариство української мови ім. Т.Шевченка, «Просвіта» та інші, офіційно було започатковано видання декількох часописів. Так, Товариство української мови ім. Т.Шевченка, створене у лютому 1989 р., започаткувало видання неформальної української преси: «Поступ» і «Віга» у Львові, «Просвіта» у Києві.

Активну роботу по відродженню національної свідомості, поверненню правди українському народу про його минуле провадила газета «Літературна Україна», орган Спілки письменників України. На її сторінках, зокрема, дру­кувалися матеріали про знахідку захоронень жертв масових розстрілів, що проводились сталінським режимом у 30-х роках у Биковнянському лісі поб­лизу Києва, та про Інші страшні злочини тоталітарної системи.

Історико-просвітницьке товариство «Меморіал», мета якого полягала у збе­реженні й увічненні пам’яті про жертви безпідставних репресій та поданні допомоги тим, хто постраждав від сваволі, разом з іншими організаціями заснувало міжнародний симпозіум «Голодомор 1932–33 років в Україні» (ве­ресень 1990 р.). На ньому вперше після багатьох десятиріч замовчування аналізу­валася небачена в історії людської цивілізації трагедія українського народу.

1989 р. у Києві було засновано Всеукраїнське товариство репресованих (ВУТР). З 1991 р. ВУТР почало видавати часопис «Зона».

Проте широкий загал українського народу почав знайомитися із жагучими проблемами минулого лише після прийняття закону СРСР «Про пресу та інші засоби масової інформації» (1 серпня 1990 р.). Цей закон запровадив свободу друку, скасував цензуру. Тепер уже в масових виданнях було опубліковано правдиві праці відомих українських істориків – І.Біласа про репресивно-ка­ральну систему в Україні, В.Верстюка про Центральну Раду, С.Кульчицького про добу «воєнного комунізму», Ю.Шаповала про репресії НКВС в 30-х роках та багато інших.

У цей же час з’явилися праці львівських та інших авторів про діяльність ОУН–УПА в роки війни. Історична свідомість народу України, особливо її Східної та Центральної частин, почала змінюватись щодо цих подій.

Тема 10. Україна в умовах розбудови незалежності.

Основні поняття: ДКНС, Акт проголошення державної незалежності, вибори, референдум, президент, Конституція, Верховна Рада, «помаранчева революція», ринкова економіка, маргіналізація, реформа, інфляція.

План:

1. Політичний розвиток України у 90-х рр. ХХ ст. - на поч. ХХІ ст.

2. Економічне становище України у 90-х рр. ХХ ст. - на поч. ХХІ ст.

3. Конституційний процес 1991 – 2011 рр.

4. Зовнішня політика незалежної України.

Дата добавления: 2014-01-07