КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 2: Міжнародна торгівля
Ринок Світовий Ринок Міжнародний Ринок Національний Мал.1. Структура світового ринку Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах – регіональному (географічному), товарно-галузевому та соціально-економічному. Згідно з регіональною структурою світового ринку розрізняють ринки окремих країн або їх угруповань. Схема 1. Регіональна структура світового ринку За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють окремі товарні ринки, які відповідають рівню ринку певного товару або його частини; розрізняють три провідних групи товарів – готові вироби, сировину і напівфабрикати, послуги. За соціально-економічною структурою світового товарного ринку розрізняють ринки промислово розвинутих країн (ПРК), країн, що розвиваються (КР) країн з перехідною економікою (КПЕ), країн соціалістичної орієнтації (КСО). Схема 2. Соціально-економічна структура світового ринку.
1. Поняття, значення та особливості міжнародної торгівлі в сучасних умовах. 2. Структура сучасної міжнародної торгівлі.
1. Зовнішня торгівля – традиційна та найбільш розвинута форма МЕВ. За деякими оцінками частка міжнародної торгівлі складає приблизно 80% всього обсягу МЕВ. До міжнародної торгівлі щорічно поступає до ¼ виробленої в світі продукції. З міжнародної торгівлі починається більшість видів міжнародного співробітництва. Зовнішня торгівля є потужним фактором економічного зростання. Одночасно зростає залежність країн від міжнародного взаємообміну. Все більше товарів поступає на внутрішній ринок через канали зовнішньої торгівлі, або виготовляються із сировини, матеріалів, комплектуючих, завезених з-за кордону. Зовнішня торгівля – товарно-грошові відносини певної країни з іншими країнами світу, що складається з оплаченого вивезення (експорту) та оплаченого ввезення (імпорту) товарів, послуг. Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Основні показники міжнародної торгівлі: товарооборот, товарна та географічна структура. Зовнішньоторговий оборот – сума вартості експорту та імпорту країни за певний період. Торгове сальдо, сальдо зовнішньої торгівлі або сальдо торгового балансу – це різниця вартості експорту та імпорту країни за певний період. Якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту ми кажемо про активне торгове сальдо, у протилежному випадку, тобто коли обсяг імпорту більше обсягу експорту, торговий баланс країни є пасивним. Сучасні особливості МТ: 1) Із середини ХХ ст. МТ зростає швидшими темпами, ніж світове виробництво; за даними СОТ протягом 1950-1994 років обсяг міжнародної торгівлі щорічно зростав на 6%, тоді як світове виробництво – лише на 4%. За 45 років обсяг світового товарообігу виріс в 14 разів, а обсяг виробництва – в 5,5. 2) МТ є однією з рушійних сил економічного зростання в сучасних умовах; 3) МТ характеризується швидкою оновлюваністю асортименту внаслідок прискорення морального старіння продукції; 4) відбувається інтелектуалізація світової торгівлі, зростає торгівля наукоємкими товарами (в експорті розвинутих країн частка високотехнологічної продукції наближається до 40%); прискорені темпи зростання характерні для ринку мікроелектроніки (10%); 5) швидкими темпами зростає торгівля послугами; 6) зростає частка виробництва, що йде на експорт, і частка імпорту у споживанні (20-30% продукції йде на експорт або покривається за рахунок імпорту); 7) зовнішня торгівля все більше монополізується (посилюється тенденція витіснення зі світового ринку середніх та дрібних експортерів та імпортерів); 8) зростає частка зустрічної торгівлі. Покупці все частіше вимагають від постачальників купити в них в обмін товар. На зустрічні закупки припадає 20-30% всієї світової торгівлі; 9) змінюються методи конкурентної боротьби (конкуренція від цінової переходить в сферу якості і технічної новизни виробів, надійності, дизайну, екологічності); 10) важливе значення для успіху в міжнародній торгівлі має вміло організована реклама, а також післяпродажне обслуговування. Важливо повідомити ринку про позитивні якості, новизну та ефективність продукції, що випускається. У той же час сучасна техніка вимагає своєчасного ремонту, наявності запчастин. Хто зможе це забезпечити, той і виграє на ринку; 11) поряд із законною торгівлею поширюється контрабанда, торгівля товарами з підробленими торговими знаками (особливо регіон Південно-Східної Азії). Обсяги такої торгівлі сягають 60 млрд. дол. на рік.
Сучасні особливості товарної структури МТ: 1) зростає частка готових виробів і зменшується питома вага сировини та продовольства, крім палива. Якщо в 50-х рр. частка сировинних товарів і палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то країн середині 90-х рр. перша впала до 30%, з яких 25% припадає на паливо, а 5% - на сировину. Частка готових виробів зросла з 50 до 70%. Причини зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі: - розширення виробництва синтетичних матеріалів; - більше використання ресурсів вітчизняної сировини; - поглиблення ступеню переробки сировини; - перехід на ресурсозбережні технології. 2) зростають масштаби обміну напівфабрикатами, проміжними виробами, деталями (1/3 імпорту і 3/5 торгівлі машинами та обладнанням припадає на комплектуючі); Причина: розвиток МК (великомасштабне серійне виробництво) та поглиблення міжнародної спеціалізації. У виробництві “Боїнгу-747” використовується 4,5 млн. різних деталей та вузлів, у виготовленні яких зайнято 16 тис. компаній. 3) зменшується попит на продовольство у світовій торгівлі (країни-імпортери налагоджують виробництво продовольства на своїй території, використовуючи нові технології).
Географічна структура світової торгівлі представлена групами розвинутих країн, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою. Частка цих країн у міжнародній торгівлі практично не змінилася за останні 15-20 років. Основні тенденції в географічній спрямованості міжнародної торгівлі: 1) на розвинуті країни припадає 70-76% світового товарообміну, на країни, що розвиваються, - 20-24%, на країни з перехідною економікою – 6-8%. Найбільшими експортерами товарів на сьогодні (2004) є: США (10% світового товарного експорту), Німеччина, Японія, Китай, Франція, Великобританія, … Росія (17 місце), … Україна (45 місце – 0,3%). Найбільшими імпортерами товарів: США (має дефіцит торгового балансу – 17% світового товарного імпорту), Німеччина, Китай, Великобританія, Франція, Японія,… Росія (23 місце), … Україна (45 місце – 0,3%). 2) Країни, що розвиваються, в основному залишаються постачальниками на світовий ринок сировини і продовольства, а також простих готових виробів; Причини цього: - нарощуванню їх експорту (і розвитку переробної галузі) завадило зменшення попиту на сировину і продовольство на світовому ринку на початку 90-х рр.; - розвинуті країни збільшили свою частку у світовому експорті продовольства та сировини. Частка країн, що розвиваються, у світовому експорті цих товарів скоротилася із 40% (1960) до 28% (поч. 90-х); - існує протидія з боку розвинутих країн для розширення експорту готових виробів з країн, що розвиваються. Однак новим індустріальним країнам вдалося певним чином побороти цю протидію; частка готової продукції, промислових виробів, в т.ч. машин та обладнання, в цих країнах є значною; 3) Помітно зростає роль Азіатсько-Тихоокеанського регіону у МТ. За оцінками МБРР, на поч. ХХΙ ст. більше 40% всього обсягу світової торгівлі буде зосереджено в цьому регіоні. 4) Поглиблюється МПП між розвинутими країнами, що веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшенню частки країн, що розвиваються (3/4 експорту розвинутих країн йде в інші розвинуті країни, при цьому 4/5 експорту – непродовольчі товари). За даними МВФ, на 29 країн з розвиненою економікою припадає 73,4% світового експорту, а на 146 країн, що розвиваються – 26,6%. 5) Китай та Японія останнім часом суттєво розширюють взаємну торгівлю, в результаті чого може змінитися схема світових товарних потоків, в якій основним партнером Японії досі були США (1/3 японського експорту припадає на США). Якщо Китай успішно здійснить перехід до більш технологічно передового виробництва, він стане експортним конкурентом Японії. 6) дещо зменшується роль ЄС у світовій торгівлі. Хоча на сьогодні ЄС є центром світової торгівлі, а його експорт в 3 р. перевищує експорт США, частка ЄС у міжнародній торгівлі поступово скорочується (1991 – 44% світового експорту, 1997 – 40%, 2004 – 32%). Причини цього: - експортна експансія країн Південно-Східної Азії; - ЄС вже недостатньо виробляє продукції високих технологій, відстаючи від США в цьому напрямку приблизно на 10 р.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1620; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |