Тема 2: Теорії міжнародної торгівлі

1. Меркантилізм.

2. Класичні теорії міжнародної торгівлі.

3. Теорії співвідношення факторів виробництва.

4. Сучасні теорії міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля грає всезростаючу роль в економічному розвитку. Її обсяги постійно зростають. Звідси значення міжнародної торгівлі:

а) вона є фактором економічного зростання;

б) залежність країн від міжнародного товарообміну також зростає.

Очевидно, що міжнародна торгівля розвивається тому, що вигідна країнам, які беруть в ній участь. Отже, завдання теорії міжнародної торгівлі: дати відповідь на питання:

а) що лежить в основі виграшу від торгівлі (чим визначаються напрямки зовнішньоторговельних потоків);

б) якими товарами має торгувати країна.

Першими проблеми міжнародної торгівлі намагалися осмислити меркантилісти. Доктрина меркантилізму панувала на протязі 17-18 ст.

Значення меркантилізму:

1) це перша спроба створення гармонійної теорії міжнародної торгівлі;

2) заклав основи теорії платіжного балансу;

3) основою теоретичних розробок представників класичної школи (Сміт, Рікардо, Міль) була критика ідей меркантилізму;

4) прояв фактів неомеркантилізму в сучасних умовах. Неомеркантилізм – політика країн, які явно намагаються мати активний торговий баланс для досягнення певної мети. А цілі можуть бути, наприклад, такі: а) підвищення зайнятості за рахунок розширення внутрішнього виробництва, а надлишок вивозиться за кордон; б) збереження політичного впливу у певному регіоні шляхом постачання туди більшого обсягу продукції, ніж звідти вивозиться.

Основні положення меркантилізму:

1) статичний підхід (без динаміки). Багатство, яким володіють народи в кожний даний момент фіксовано і, отже, зростання добробуту окремої країни можливо лише шляхом перерозподілу наявного багатства, тобто за рахунок інших країн. Багатство в розумінні меркантилістів – це запаси золота та срібла. Чим більшою кількістю золота та срібла володіла нація, тим могутнішою і багатшою вона була.

Багато золота Þ велика армія і флот Þ можливості захоплення нових колоній. Велика кількість золота означала на той час і більшу кількість грошей в обігу, що стимулювало розвиток національного виробництва і зростання зайнятості (припущення неповної зайнятості).

2) Уряд має вживати всіх заходів для стимулювання експорту і обмеженню імпорту товарів. Для зростання добробуту свого населення країна має більше експортувати, ніж імпортувати, тим самим, вона отримує активне сальдо торговельного балансу, а отже, і приплив золота до країни.

3) Суворий державний контроль за всією економічною діяльністю в країні. Це означало існування складної системи мит, податків, квот та інших бар'єрів для імпорту.

Міжнародна торгівля виявилася розділеною на окремі зони за принципом: метрополія – колонії.

З часом практичні рекомендації меркантилізму все більше і більше почали вступати в суперечність з потребами капіталізму, що бурхливо розвивався і вимагав усунення феодальних обмежень і переходу до вільної торгівлі. Подальший розвиток теорії міжнародної торгівлі отримали в працях представників класичної школи.

Дата добавления: 2014-01-07