Альтернативні (сучасні) теорії міжнародної торгівлі

Причина виникнення: суттєві зрушення у напрямках і структурі міжнародної торгівлі, які важко пояснити за допомогою класичних та неокласичних теорій торгівлі. До цих зрушень відносимо:

а) перетворення технічного прогресу на провідний фактор міжнародної торгівлі;

б) зростання у світовому товарообороті внутрішньофірмової торгівлі;

в) зростаюча питома вага зустрічних поставок схожих промислових виробів з країн з приблизно однаковою забезпеченістю факторами виробництва.

Більшість сучасних теорій заперечують (є альтернативними) теорію Хекшера-Оліна, тобто пояснюють торгівлю між країнами приблизно однаковими (а не різними як в теорії Хекшера-Оліна) товарами, і торгуючі країни теж характеризуються схожістю (а не різницями) у забезпеченості факторами виробництва.

Теорія ефекту масштабу (початок 80-х рр. ХХ ст.; Кругман, Ланкастер).

Одним з припущень теорії Хекшера-Оліна було існування постійної дохідності незалежно від обсягів виробництва. Якщо припустити існування економії масштабу або зростання доходу із зростанням обсягів виробництва, то взаємовигідна міжнародна торгівля матиме місце, навіть якщо країни є дуже схожими.

Ефект масштабу – скорочення довгострокових середніх витрат із зростанням обсягів вироблюваної продукції, тобто виникнення економії, обумовленої масовим виробництвом. Економія масштабу полягає у тому, що при збільшенні обсягу використання факторів виробництва, наприклад, у 2 р., обсяги виробництва збільшаться більш, ніж у 2 р.

Можливі причини економії масштабу:

- підвищення продуктивності праці;

- поглиблення спеціалізації операцій;

- застосування більш ефективного обладнання.

Опис моделі: більшість промислово розвинутих країн (а саме вони є основними партнерами на світовому ринку) забезпечені основними факторами виробництва у схожих пропорціях, звідси спеціалізація на виробництві і торгівля продукцією тих галузей, які характеризуються наявністю ефекту масового виробництва. Спеціалізація Þ ­ обсягів і ¯ витрат виробництва Þ ¯ ціни продукту (існування порівняльної переваги відносно країн, які у виробництві цього товару не мають ефекту масштабу). Умова реалізації ефекту масового виробництва: наявність місткого ринку, а міжнародна торгівля дозволяє розширити ринки збуту.

Однак реалізація ефекту масштабу веде до концентрації виробництва і укрупнення фірм Þ монопольне становище цих фірм Þ порушення досконалої конкуренції Þ зміна структури ринків (вони стають олігополістичними з переважанням міжгалузевої торгівлі однорідними продуктами або ринками монополістичної конкуренції з міжгалузевою торгівлею диференційованими продуктами). Результат цього процесу – концентрація міжнародної торгівлі в руках ТНК і Þ зростання внутрішньофірмової торгівлі.

Здобутки теорії ефекту масштабу: пояснює міжнародну торгівлю в рамках міжнародних корпорацій.

Теорія схожості переваг С.Ліндера

Опис моделі:

- ємний (великий) внутрішній ринок, попит якого задовольняють вітчизняні фірми з великими обсягами виробництва;

- уподобання споживачів у торгуючих країнах дуже схожі; на противагу теорії Х.-О., де експортується трудомісткий товар, а імпортується – капіталомісткий;

- товар експортується до країн з подібним рівнем доходів.

Сутність теорії: країна експортує ті промислові товари, внутрішній попит на які є досить значним і в той же час повністю задоволений. По мірі насичення внутрішнього ринку країна здобуває необхідний досвід та підвищує ефективність виробництва (тобто здобуває порівняльну перевагу відносно інших країн за рахунок ефекту масштабу), що дає їй змогу експортувати цей товар.

Здобутки теорії Ліндера – пояснює торгівлю:

- продукцією обробної промисловості між країнами з приблизно однаковим середнім доходом на душу населення і схожими характеристиками попиту; переважна частина міжнародної торгівлі продукцією обробної промисловості припадає на країни з відносно високим доходом – ЄС, США, Японію, Канаду. При чому в основному це торгівля схожими товарами. Кожна з цих країн імпортує немало товарів, які широко представлені в її експорті. Наприклад, Німеччина експортує автомобілі ВМW у США, а імпортує “Форди”.

- схожими, але диференційованими продуктами.

Недоліки теорії – не підходить для пояснення міжнародної торгівлі:

- продукцією добувної промисловості (для пояснення такої торгівлі важливу роль відіграє забезпеченість факторами виробництва, включаючи природні ресурси та клімат – тобто на основі теорії Х.-О.);

- між країнами з нерівномірним поділом доходів між окремими групами населення.

Теорія життєвого циклу продукту (середина 60-х років ХХ ст.).

Запропонував Р. Верном, який пояснював розвиток міжнародної торгівлі на основі життєвого циклу продуктів – періоду часу, протягом якого продукт володіє життєздатністю на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця.

Стадії життєвого циклу продукту: впровадження, зростання, зрілість та занепад.

Стадія	Масштаб виробництва	Місце базування виробництва	Становище виробника на ринку	Експорт
І.Розробка нової продукції у від-повідь на потре-бу, що виникла в межах країни	Виробництво носить дрібно-серійний характер	Країна нововведення (як правило, промислово розвинута країна)	Моно-польне	Практич-но немає
ІІ.Зростання	Попит зростає, виробництво розширюється	Також й інші країни	Конкуренція між вироб-никами	Розши-рюється
ІІІ.Зрілість	Великосерійне виробництво (стандартизована продукція)	Виробництво переміщується з країни нововведення в країни, що розвиваються, де виникають більші конкурентні переваги (дешева робоча сила для стандар-тизованого виробництва	Цінова конкуренція	Скоро-чується
ІV.Занепад	Попит (особливо в розвинутих країнах) і виробництво скорочуються	Країни, що розвиваються	Конкуренція між вироб-никами	Країна новове-дення стає ім-портером

Здобутки цієї теорії: відображає еволюцію багатьох галузей (виробництво радіоприймачів, калькуляторів, телевізорів, комп’ютерів тощо).

Недоліки теорії: на її основі не можна пояснити торгівлю товарами з коротким життєвим циклом, високими витратами на транспортування, товарами, які мають значні можливості для диференціації за якістю або вузьке коло споживачів.

Дата добавления: 2014-01-07