КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Теорія порівняльної переваги Д.Рікардо
Теорія абсолютної переваги А.Сміта Класичні теорії міжнародної торгівлі Опис моделі (припущення): • однофакторна модель. Використовується лише фактор праця, • розглядається торгівля між 2-ма країнами, кожна з яких виробляє по 2 однакових товари; • повна зайнятість; • транспортні витрати дорівнюють 0; • свобода зовнішньої торгівлі. Сутність теорії: країна володіє абсолютною перевагою, якщо: - виготовляє певний товар з меншими витратами, ніж інша країна або - за одиницю витрат (1 год., 1 зміну, 1 тиждень, 1 рік) виготовляє більше товарів, ніж інша країна.
У цьому прикладі країна В володіє абсолютною перевагою у виробництві зерна (бо витрачає на виробництво 1 т зерна менше годин, ніж країна А), а країна А – у виробництві цукру.
У цьому прикладі країна В володіє абсолютною перевагою у виробництві зерна (бо на одиницю витрат вона виробляє більше зерна, ніж країна А), а країна А – у виробництві цукру. Абсолютні переваги вказують напрями зовнішньої торгівлі: країна має експортувати той товар, який вона виробляє з меншими, ніж інша країна, витратами (у виробництві якого країна має абсолютну перевагу), а імпортувати той товар, який виробляється іншою країною з меншими витратами. У наших прикладах: Країна А: Ех – цукор, а Іm - зерно. Країна В: Ех – зерно, а Іm - цукор. Рекомендації щодо зовнішньоторговельної політики: 1) уряд не повинен втручатися у зовнішню торгівлю, а має підтримувати режим відкритих ринків та свободи торгівлі; 2) країна має спеціалізуватися на тих товарах, у виробництві яких вона має абсолютну перевагу, і торгувати ними в обмін на товари, перевагами у виробництві яких володіють інші країни; 3) експорт є позитивним фактором для економіки країни, оскільки дозволяє реалізовувати надлишки вироблених товарів. Недоліки теорії: 1) Більшість зроблених припущень не відповідають сучасній практиці. 2) Сміт вважав, що країна завжди виготовляє певний товар з меншими витратами, ніж за кордоном, тобто на основі його теорії неможливо пояснити, чим торгувати країні, якщо вона не володіє абсолютною перевагою у виробництві жодного товару. Д. Рікардо розвинув теорію абсолютних переваг Сміта і довів, що торгівля вигідна обом з двох країн, навіть якщо одна з них не володіє абсолютною перевагою. Модель та сама, що і у Сміта. Сутність теорії: країна володіє порівняльною перевагою, якщо виготовляє певний товар з відносно меншими витратами, ніж інша країна, тобто альтернативна ціна його виробництва в даній країні є меншою. Альтернативна ціна (поняття введене Рікардо) – робочий час, необхідний для виготовлення одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого. – альтернативна ціна товару 1 в країні І, що означає: 1 товару 1 = товару 2.
У цьому прикладі абсолютною перевагою у виробництві і зерна і цукру володіє країна В (виготовляє обидва товари за меншу кількість часу). За Смітом, торгівля між цими країнами не можлива. Рікардо довів - що можлива, причому взаємовигідна. В умовах відсутності зовнішньої торгівлі, кожна країна споживає лише ті товари і лише стільки, скільки сама виробляє, а відносні ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами їх виробництва. Нам відомо, що Країна А виготовляє 1 т зерна за 5 год., а 1 т цукру за 10 год. зерно до цукру ми прирівняти не можемо, а от години до годин – можемо, але не 5 год. = 10 год., а 10 год. =10 год. За 10 год. Країна А може виробити 2 т зерна і 1т цукру, отже відносні ціни цих товарів: 1 т цукру = 2 т зерна або 1 т зерна = 0,5 т цукру 1 т зерна = 5/10 т цукру = 0,5 т цукру 1 т цукру = 10/5 т зерна = 2 т зерна Аналогічно, для Країни В: 1 т зерна = 4/2,5 т цукру = 1,6 т цукру 1 т цукру = 2,5/4 т зерна = 0,625 т зерна Отже, виробник зерна в Країні А на внутрішньому ринку може обміняти 1 т зерна лише на 0,5 т цукру, у той час як в країні В цей же товар коштує 1,6 т цукру (в 3 р. дорожче). Таким чином, країна А володіє порівняльною перевагою у виробництві зерна (виготовляє його з відносно меншими витратами). Так само, виробник цукру Країни В на внутрішньому ринку може обміняти 1 т цукру на 0,63 т зерна, а на зовнішньому ринку (в країні А) на 2 т зерна. Þ Країна В володіє порівняльною перевагою у виробництві цукру. Що ж до альтернативної ціни, то альтернатива в тому, що Країна А, відмовившись від виробництва 1 т цукру може додатково виробити 2 т зерна, тобто вивільнивши робочу силу з виробництва цукру, країна більш ефективно зможе її використовувати у виробництві зерна. Аналогічно для Країни В. Розглянемо інший приклад.
У цьому прикладі також абсолютною перевагою у виробництві і зерна і цукру володіє країна В (виготовляє за одиницю витрат більше обох товарів порівняно з Країною А). З умов маємо, що Країна А, втрачаючи 1 год., виготовляє 2 т зерна і за ту ж 1 год. вона може виготовити 4 т цукру. Отже, відносні внутрішні ціни країни А: 2 т зерна = 4 т цукру = 1 год. Þ 1 т зерна = 2 т цукру; 1 т цукру = 0,5 т зерна Країна В: 3 т зерна = 10 т цукру = 1 год. Þ 1 т зерна = 3,33 т цукру; 1 т цукру = 0,3 т зерна Отже, альтернативна (відносна) ціна 1 т зерна менша в Країні А, а цукру – в Країні В. Þ Країна А володіє порівняльною перевагою у виробництві зерна, а Країна В – у виробництві цукру. Порівняльні переваги, як і абсолютні вказують напрями зовнішньої торгівлі: Країні А вигідно спеціалізуватися на виробництві та експортувати зерно, а імпортувати – цукор; Країні В - спеціалізуватися на виробництві та експортувати цукор, а імпортувати – зерно. Щоб торгівля була взаємовигідною, ціна товару на зовнішньому ринку має бути вищою, ніж внутрішня ціна рівноваги на цей товар в країні-експортері, і нижчою, ніж в країні-імпортері. У нашому прикладі світова ціна має встановитися в межах: 2 т цукру < 1 т зерна < 3,3 т цукру 0,3 т зерна < 1 т цукру < 0,5 т зерна Недоліки теорії: Деякі зроблені припущення не відповідають сучасній практиці.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 687; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |