Методи судово-психологічної експертизи

При проведенні судово-психологічних експертиз завжди використовується комплекс методів. Судово-пси­хологічна експертиза передбачає дослідження психіки людини, психологічних механізмів її поведінки. Саме цим зумовлена специфіка методів, що обираються. У кожному конкретному випадку обрання методів дослі­дження залежить від завдань експертизи і тих питань, що поставлені на вирішення судового експерта.

Судово-психологічне дослідження починається з вивчення матеріалів кримінальної справи. Ретельне вив­чення таких матеріалів складає основу для ретроспектив­ного психологічного аналізу діяльності учасників події. Піддаються вивченню відомості, які містяться у протоко­лах слідчих дій, аналізуються показання різних осіб (свідків, потерпілих, обвинувачених). Особливу увагу не­обхідно звертати на документи, в яких є інформація про соціально-психологічні особливості особистості підекс- пертного, його поведінку в момент вчинення злочину, ставлення до вчиненого. Необхідно проаналізувати ре­зультати судово-психіатричної експертизи.

Проведення судово-психологічної експертизи передба­чає використання біографічного методу. При даному ме­тоді підекспертний вивчається з погляду минулих етапів його життя, виявлення фактів, які мають психологічне значення. Під час застосування біографічного методу пе­редбачається отримання даних про батьків підекспертно- го, його стосунки у родинному колі (з батьками, братами, сестрами), найважливіші етапи його життя (характерис­тика дошкільного, шкільного періоду і дорослості).

Судово-психологічне дослідження передбачає вико­ристання методу незалежних характеристик з метою одержання об’єктивного уявлення про психологічні особ­ливості особи, яку випробовують. Вивчаються за ма­

теріалами кримінальної справи характеристики з місця роботи, місця проживання або навчання. Аналізуються відомості про під експертного, які містяться у протоколах допиту батьків, друзів, знайомих, колег по роботі та ін.

Майже кожна судово-психологічна експертиза перед­бачає використання методу бесіди. Йдеться про безпосе­реднє спілкування судового експерта з особою, яку ви­пробовують. Така бесіда має проводитися за заздалегідь розробленою програмою, відповідно до вивчених ма­теріалів кримінальної справи. Бесіда здійснюється за до­помогою постановки запитань підекспертному. Безпосе­редність спілкування передбачає встановлення психо­логічного контакту з випробовуваним. У цьому аспекті важливе значення має повага до прав особи підекспертно- го, повага до його честі й гідності, незалежність від ін­ших учасників процесу. Експерт-психолог завжди пови­нен пам’ятати про презумпцію невинуватості (обвинува­чений у злочині — ще не злочинець).

У процесі бесіди з випробовуваним важливого зна­чення набуває метод спостереження. Спостереження дає змогу реєструвати реакції на подразники, зміну по­ведінки у процесі постановки запитань, ставлення до тих чи інших подій, осіб, обставин. За допомогою цього мето­ду можуть бути продіагностовані певні психологічні особливості підекспертного.

Судуяо-психплогічна експертиза — це психодіагно- стичне обстеженняГкїіПіщшм цизУльтатом якого є діаг­ноз психологічний (встанойлуння індивідуальне--пслхо- логїчШіх особливостМтллбй^г-У-цебму аспекті важливе значення мають психодіагностичні методики (тести). Тести класифікуються за різними підставами: за особли- "ми:мтк-г^цгтг>рур я "тту за в д я нь (тести вербальні і те­сти практичні), за формами процедури обстеження (тести груп©ві~й-індїшід у нльні), за-епрямованістю (тести інте­лекту і тести особистості).

При провадженні судово-психологічних експертиз використовуються методики дослідження особистості (тест ММРІ — Міннесотський багатоаспектний осо- бистісний опитувальник; тематичної апперцепції тест — ТАТ; тест Роршаха тощо); методики дослідження мис­лення (розповідь за малюнком; метод піктограм; метод виключення й ін.); методики дослідження пам’яті (за­вчання слів; метод опосередкованого запам’ятовування; запам’ятовування десяти чисел та ін.); методика дослі­дження сприйняття й уваги (дослідження сприйняття форми предметів; дослідження обсягу уваги й ін.)[17].

Тести, використовувані у практиці судово-психо­логічної експертизи, мають бути валідними. Валід- ність — один із основних критеріїв тесту, який означає його придатність для цілей дослідження; це комплексна характеристика тесту, яка охоплює відомості про галузь досліджуваних явищ і репрезентативність діагностики. Крім того, тест повинен бути надійним — відображати точність виміру, а також стійкість результатів тесту до дії сторонніх випадкових чинників.

Дата добавления: 2014-01-15