Комунікативна діяльність

Важливим видом слідчої (судової) діяльності є кому­нікативна діяльність. Одержання інформації слідчим (судом) передбачає необхідність комунікації — соціаль­

ної взаємодії, спілкування. У психології спілкування визначається як здійснювана знаковими засобами взає­модія суб’єктів. У кримінально-процесуальній діяльно­сті спілкування здійснюється в межах процедури, визна­чення процесуального положення учасників, предмета спілкування. У розслідуванні злочинів розрізняють так­тику спілкування слідчого з учасниками окремих слід­чих дій.

Одна зі сторін спілкування — комунікативна, що по­лягає в обміні інформацією між індивідами, які спілку­ються. У слідчій діяльності функція комунікації вияв­ляється в процесі спілкування між слідчим та іншими учасниками в межах процесуальних дій (допиту, очної ставки, пред’явлення для впізнання та ін.). На відміну від іншого соціального спілкування, предмет розмови в ході вербальних слідчих дій, методи, прийоми і засоби спілку­вання регламентовані кримінально-процесуальним зако­ном і передбачені положеннями криміналістики.

Комунікативна функція охоплює такі напрями: 1) встановлення психологічного контакту; 2) керування спілкуванням з боку слідчого (судді); 3) здійснення пси­хологічного впливу на підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи іншу особу в процесі спілкування; 4) одержан­ня слідчим (суддею) необхідної інформації в процесі спілкування.

Комунікативна діяльність слідчого (судді) відріз­няється особливостями: багатосторонністю спілкування (комунікація здійснюється з різними людьми за профе­сією, віком, рівнем інтелекту, процесуальним положен­ням та ін.); втіленням у процесуальну форму (у межах слідчих чи судових дій); визначеністю предмета спілку­вання (наприклад, предмет допиту свідка чи обвинуваче­ного); допустимістю і правомірністю засобів впливу в ході спілкування.

У ході комунікативної діяльності встановленню пси­хологічного контакту можуть заважати так звані бар’єри спілкування (змістовні і психологічні). Інтерес і прак­тичне значення має виділення видів бар’єрів спілкуван- ня (І./&Г. іисупов): 6ар^єдл£мгіі&рашін.ту- (непоінформова- ність про тип темпераменту може зруйнувати діалог, що почався); бар’єр характеру-^а’являється між особами як наслідок акцентуації, з одного боку, і як наслідок низь­кої емпатії тих, хто спілкується, — з іншого)^-барІ£і^не- гативних емоцій (емоції можуть впливати на сприйняття партнера по спілкуванню).

Дата добавления: 2014-01-15