Конструктивна діяльність

Конструктивна діяльність полягає в уявному пред­ставленні її ходу і результатів. Своє реальне втілення конструктивна діяльність одержує у плануванні, резуль­тати якого відображаються в планах розслідування у кримінальній справі, у планах проведення слідчих дій. Йдеться про втілення розумової діяльності у певних кон­струкціях, відповідно до яких буде здійснюватися слідча діяльність. Слід зазначити, що такі конструкції не є жор­сткими, вони ситуаційно обумовлені й у процесі виконан­ня діяльності можуть змінюватися, до них можуть вноси­тися певні корективи.

У конструктивній діяльності слідчого розрізняють прогнозування, планування, прийняття рішень, які роз­глядають як певні етапи.

Прогнозування — це розробка прогнозу, дослідження перспектив якого-небудь явища або дій, що проводяться. Якщо йдеться про події, які мають відбутися, то вжива­ють термін передбачення. У широкому значенні теорію і практику прогнозування іменують прогностикою. Діяль­ність з прогнозування передбачає: уявлення мети прогно­стичної діяльності; наявність достатньої інформації для формування прогнозів; використання відповідних ме­тодів прогнозування.

Специфіка прогностичної діяльності слідчого полягає в тому, що в більшості випадків у процесі розслідування злочинів (особливо на початковому етапі) спостерігається дефіцит інформації. Тому прогностична діяльність перед­бачає формулювання припущень (криміналістичних версій), використання типових моделей розвитку подій (наприклад, таблиць Відонова).

Наступним етапом конструктивної діяльності є плану­вання. Прогностична діяльність реалізується в плануван­
ні — розробці оптимальних шляхів і способів її здійснен­ня. Відображається в різного роду планах (усних чи пись­мових, розгорнутих чи скорочених, схематичних та ін.).

Завершальним етапом конструктивної діяльності є прийняття рішень (тактичних або процесуальних). Прий­няття рішень у психологічній літературі визначається як вольовий акт, що передбачає зіставлення альтернатив і ви­роблення відповідної програми дій. У психології розробля­ються спеціальні методи прийняття

по^шлок (спосіб вироблення нових форм поведінки в про­блемних ситуаціях); метод зіставлення і перебору альтер- -натив; метод брейнштормінгу (мозкової атаки) та ін.

^слідчій діяльності важливе значення має прийнят­тя тактичних рішень як вибір впливу на слідчу ситуацію, на процес розслідування чи його окремі компоненти. Прийняття тактичних рішень у більшості випадків від­бувається у ситуації ризику. Терміну «ризик» у психоло­гії відповідають три основних значення:

ризик як міра очікуваного неблагополуччя в діяль­ності, обумовлена сполученням імовірності неуспіху і ступеня несприятливих наслідків у цьому випадку;

ризик як дія, що з того чи іншого погляду загрожує суб’єкту втратою (програшем, травмою, збитком);

ризик як ситуація вибору між двома можливими варіантами дії: менш привабливим, однак більш надій­ним, і більш привабливим, але менш надійним (резуль­тат якого проблематичний і пов’язаний з можливими не­сприятливими наслідками).

Дата добавления: 2014-01-15