Типи темпераменту і його властивості

Темперамент — це сукупність індивідуальних вла­стивостей психіки; характеризує динаміку психічної діяльності. У психології розглядають чотири типи темпе­раменту.

Холеричний темперамент (за характеристикою І.П. Павлова) — явно бойовий тип, задерикуватий, лег­ко і швидко дратується Для холериків характерна цик­лічність у діяльності та переживаннях. Вони з усією пристрастю здатні віддаватися справі, захопитися нею, від­чуваючи приплив сил, готові перебороти й дійсно перебо­рюють будь-які труднощі на шляху до мети. Та ось висна­жилися сили, пропала віра у свої можливості, наступив «слинявий настрій». Воля холерика напориста, але вияв­ляється поривами, він відрізняється також підвищеною дратівливістю й емоційною реактивністю. Запальний, різкий у відносинах, прямолінійний, здатний доводити справу до великого напруження.

Сангвінічний темперамент — гарячий, дуже про­дуктивний діяч, але лише тоді, коли в нього багато ціка­вої справи, тобто є постійне збудження. Коли ж такої справи немає, він стає млявим. Для сангвініка характер­ні рухливість, легка пристосовуваність до умов життя, що змінюються; він швидко знаходить контакт із людь­ми, товариський, не відчуває скутості в спілкуванні з новими для нього людьми, незалежно від їхнього авторите­ту. У колективі сангвінік веселий, життєрадісний, охоче береться до живої справи, здатний до захоплення. Однак, розвиваючи кипучу діяльність, він може так само швид­ко охолонути, як і швидко захопитися, якщо справа пе­рестає його цікавити, якщо вона вимагає терпіння або має буденний характер. У сангвініка почуття легко виникають і легко змінюються.

Флегматичний темперамент — спокійний, завжди рівний, наполегливий і завзятий трудівник життя. Завдя­ки урівноваженості нервових процесів і деякій їх інерт­ності флегматик легко залишається спокійним навіть у найважчих обставинах життя. За наявності гальмування, що врівноважує процеси збудження, йому не важко стри­мувати свої імпульси, пориви, чітко дотримуватись ви­робленого розпорядку життя, системи в роботі, не відволі­катися з дріб’язкових приводів; завдяки цьому він може виконувати справу, що вимагає рівної витрати сил, трива­лого і методичного напруження. Флегматик поважний, він не витрачає дарма сил: розраховуючи свої сили, він до­водить справу до кінця. Він рівний у стосунках, у міру то­вариський, не любить даремної балаканини. Недоліком флегматика є його інертність, малорухливість.

Меланхолічний темперамент — це явно гальмівний тип нервової системи. Для„меланхоліка, мабуть, кожне явище життя стає гальмівним його агентом, він ні у що не вірить, ні на що не сподівається, в усьому бачить лише погане, небезпечне. Слабкість процесів збудження і гальмування при їхній неврівноваженості (перевага гальму­вання) призводить до того, що будь-який сильний вплив загальмовує його діяльність (позамежне гальмування). Меланхолік схильний піддаватися переживанню з не­значного приводу. Меланхолік дещо замкнутий, нетова­риський. Його лякає нова обстановка, нові люди, він бен­тежиться і губиться при встановленні з ним контакту, а тому схильний замикатися в собі, залишатися на самоті. У спілкуванні з незнайомими людьми соромливий, нері­шучий, боязливий. Однак у спокійній, звичній обстанов­ці меланхолік може бути хорошим трудівником, успішно справлятися з життєвими завданнями, вирізнятися так­товністю.

Тип темпераменту необхідно враховувати в діяльності юриста (слідчого, прокурора, судді, адвоката й ін.) у про­цесі спілкування з різною категорією людей, уміти його діагностувати з метою визначення оптимального режиму взаємодії, встановлення психологічного контакту, обран­ня способів впливу на особистість. Залежно від типу темпе­раменту особа по-різному може реагувати на той чи інший подразник, по-різному сприймати й оцінювати сприйняте. У цьому плані інтерес становлять ілюстрації типів темпераменту, наведені А. Ф. Коні.

Для характеристики впливу темпераменту на свід­чення, тобто на розповідь про те, як поставився свідок до того чи іншого явища або події, можна як приклад уяви­ти собі ставлення осіб з різними темпераментами до тієї самої події. Трамвай наїхав на жінку, яка переходила че­рез колію, і заподіяв їй тяжкі ушкодження чи, можливо, смерть. Сангвінік, хвилюючись, скаже: «Це була жахли­ва картина — пролунав надривний крик, хлинула кров, мені почувся навіть тріск зламаних кісток, ця картина стоїть перед моїми очима, переслідує мене, хвилюючи і тривожачи». Меланхолік скаже: «При мені вагон трам­вая роздавив нещасну жінку; і ось людська доля: можли­во, вона поспішала до люблячого чоловіка, до улюблених дітей, під сімейний дах — і усе розбито, знищено, зали­шилися сльози і туга про безповоротну втрату, і картина осиротілої родини з біллю виникає в моїй душі». Холе­рик, обурюючись, скаже: «Роздавили жінку! Я давно го­ворив, що міське управління недбало виконує свої обов’язки: чи можна доручати керування трамваєм та­ким вагоноводам, що не вміють вчасно натиснути дзво­ник і попередити тим розсіяного чи тугого на вухо пере­хожого. І ось результат. Судити треба за ці недогляди, і суворо судити». А флегматик розповість: «їхав я на візнику і бачу: стоїть трамвай, біля нього юрба народу, щось роздивляються; я підвівся у про льотці і бачу — ле­жить якась жінка поперек рейок, імовірно, наїхали і роз­давили. Я сів на своє місце і сказав візнику: «Пішов скоріше».

Реакції темпераменту на подразник можуть бути про- стежені на такому прикладі. Життєва ситуація полягала в тому, що чотири чоловіки з чітко вираженими типами темпераменту спізнилися до театру.

Холерик — вступив у суперечку з білетером, нама­гаючись проникнути в партер на своє місце; він запевняв, що годинник у театрі поспішає, намагався відтіснити білетера і проскочити на своє місце.

Сангвінік — відразу зрозумів, що в партер не пустять, але на верхні яруси потрапити простіше і пішов туди.

Флегматик — побачивши, що до зали не пускають, подумав: «Перша картина завжди нецікава, піду в буфет і там дочекаюся антракту».

Меланхолік — «Мені завжди не везе. Так рідко виби­раюсь до театру й то невдало». І поїхав додому.

Яскравіше типи темпераменту виявляються в дитя­чому віці. Про це свідчать різні психологічні досліджен­ня. Так, зокрема, з 39 школярів (10-15 років), узятих як об’єкт дослідження, у 33 виявилися яскраво виражені риси темпераментів, «комбіновані» — у 6 осіб. З «чистих» типів сангвініків — 9 осіб, холериків — 10, флегмати­ків — 9, меланхоліків — 5.

Темперамент людини в процесі життєдіяльності мо­же «маскуватися». Психологія встановила, що процес формування характеру відображається на перетворенні темпераменту. Певною мірою умови середовища вплива­ють на властивості типу нервової системи (основи темпе­раменту).

Психологічна характеристика типів темпераменту визначається його властивостями: а) сенситивність (підвищена чутливість до подій, що відбуваються; визначає силу найменших зовнішніх впливів, необхідну для ви­никнення психічної реакції, а також швидкість цієї ре­акції); б) реактивність (визначає ступінь мимовільності реакції на зовнішні і внутрішні впливи однакової сили); в) активність (енергійність впливу людини на навко­лишнє середовище, зовнішній світ); г) співвідношення реактивності й активності (визначення залежності діяльності людини — від випадкових зовнішніх чи внут­рішніх обставин); ґ) темп реакцій (швидкість протікан­ня різних психічних реакцій і процесів); д) пластичність і протилежна їй якість — ригідність (гнучкість при­стосування до зовнішніх впливів або його інертність); е) екстраверсія і протилежна їй якість — інтроверсія (за­лежність реакцій і діяльності людини від зовнішніх вра­жень, що виникають у певний момент (екстравертованість), чи від образів, уявлень, пов’язаних з минулим і майбутнім (інтровертованість); є) емоційна збудливість (властивість, обумовлена мінімальним впливом, необ­хідним для виникнення емоційної реакції і швидкості її виникнення).

Перераховані властивості стосовно типів темперамен­ту перебувають у певних сполученнях, зв’язках. їм при­таманні певні психологічні характеристики.

Сангвінік. Знижена сензитивність. Висока реактив­ність і висока активність, урівноваженість. Пластич­ність. Екстравертованість. Підвищена емоційна збудли­вість. Прискорений темп реакцій.

Холерик. Знижена сензитивність. Висока реактив­ність і висока активність з перевагою реактивності. Ри­гідність. Екстравертованість. Підвищена емоційна збуд­ливість. Прискорений темп реакцій.

Флегматик. Знижена сензитивність. Низька реак­тивність і висока активність. Ригідність. Інтровертова­ність. Знижена емоційна збудливість. Уповільнений темп реакції.

Меланхолік. Підвищена сензитивність. Невисока ре­активність і активність. Ригідність. Інтровертованість. Підвищена збудливість. Депресивний характер емоцій. Уповільнений темп реакцій.

Оцінка психологічних характеристик типів темпера­менту показує, що в їхній структурі є як «хороші», так і «погані» властивості. Однак слід зазначити, що немає тем­пераментів «поганих» чи «хороших». Тип темпераменту не визначає і соціальної цінності особистості. Серед видат­них людей зустрічалися люди з різними темпераментами: імператор Петро І, фізіолог академік І. П. Павлов — холе­рики; полководець, генералісимус О. В. Суворов і пись­менник, філософ О. І. Герцен — сангвініки, письменник М. В. Гоголь і композитор П. І. Чайковський — мелан­холіки, полководець М. І. Кутузов і байкар І. А. Крилов — флегматики.

Дата добавления: 2014-01-15