По методам

• договірна
• створення СП

4. По структурі зв’язків:

a) Внутрішньо фірмове b) міжфірмове

a) Внутрішньогалузеве b) міжгалузеве

a) Горизонтальне (підпр. однієї галузі) b) вертикальна

5. По територіальному охопленню

• між двома і більше країнами
• в рамках регіону
• міжрегіональна
• всесвітня

6. По кількості суб’єктів

• двох стороння
• багато стороння

7. По кількості об’єктів

• одно предметна
• багато предметна

3. Роль України в МПП.

Роль України в міжнародному поділі праці низька і мало ппомітна (країни СНД дають 3% відсотки від ВВП світу).

Особливості МПП:

1) сировинна спрямованість експорту (80% експорту – сировина)

2) готова продукція недостатньо конкурентно спроможна, крім:

§ авіація

§ зброя

§ космічна

§ суднобудівна

3) не завжди продумана зовнішньоекономічна політика країни по лібералізації зовнішньої торгівлі

4) в іноземних країнах нашу продукцію часто не допускають шляхом квотування

5) капітали до нас не йдуть

6) над звичайно висока енергоємність виробництва

7) В сучасному експорті переважають продути металургії, що обумовило зміни в структурі виробництва країни, що обумовило в свою чергу процес до індустріалізації країн

1991-2003р. – питома вага в виробництві збільшилась з 23% до 59% (металургія, хімічна, нафтова), а машинобудування, металообробна, харчова, легка зменшились з 77% до 41%

Загострення проблем економічної безпеки країни. Стан економічної безпеки країни – означає сталість основних пропорцій, які зберігаються на при порушенні зовнішньоекономічних зв’язків.

Параметри безпеки:

1. Імпортна продукція в продовольстві не повинна бути більше 30%
2. Експорт готової продукції повинен бути не менше 40% (в України менше 20%)
3. Доцільне співвідношення доходів не повинно бути більше 1/10 (в України 1/50)
4. За межею бідності не може бути більше 10% відсотків населення (в Україні 40%)

Міжнародна економічна інтеграція

1. Сутність, цілі, причини, форми міжнародної інтеграції

2. Масштаби, значення і проблеми інтеграційних процесів в зах. Європі

3. Організаційна структура і механізм функціонування ЄС.

4. Особливості економічної інтеграції в іноземних регіонах світу

5. Економічний союз – СНД. Єдиний економічний простір.

6. Проблеми економічного розвитку.

1. Сутність, цілі, причини, форми міжнародної інтеграції.

Інтеграція – такий ступінь інтернаціоналізації, при якому здійснюється взаємопроникнення економік країн.

Види інтеграції:

• стихійна
• організована – оформлена договорами, угодами

Причини інтеграції:

1. Причини – передумови

• близькість рівнів економічного розвитку і ступенів економічної зрілості;
• географічна близькість, історичні зв’язки економік;
• спільність економік і інших проблем розвитку країн

2. Причини – стимули

• поглиблення МПП
• ріст масштабів МЕВ
• конкуренція
• протиріччя
• політика

Цілі інтеграції:

• подолання конкуренції
• зростання економіки
• збільшення ринків
• вирішення спільних проблем

Форми інтеграційних об’єднань

• Зона вільної торгівлі – це об’єднання в якому між країнами полегшується митні обмеження або взагалі відміняються, хоча зберігається митний контроль і торгову політику до третіх країн здійснюють самостійно.
• Митний союз (блок) – це єдина система зовнішньоторгівельних бар’єрів, а між собою їх зовсім немає
• Спільний ринок – це свобода переміщення не тільки товарів, а й всіх факторів виробництва (капітал, робоча сила, фінанси – валюта)
• Повний економічний союз – уніфікація економічної політики країн

2. Масштаби, значення і проблеми інтеграційних процесів в зах. Європі

Інтеграція почалася давно, перші кроки до неї:

1921р. – створення БЛЕС (Бельгія + Люксембург економічний союз)

1944р.(48) – виникло об’єднання Бенілюкс.

1951р. – виникає Європейське об’єднання вугілля і сталі ЄОВС (Франція, ФРГ, Італія, Бенілюкс)

1953р – тіж країни створили об’єднання ЄвроАтом (сполучення урядових і неурядових установ)

1957р. – Європейська економічна спільнота (6)

1973р. – Великобританія, Данія, Ісландія, Ірландія – відмовились

1981р. – Греція

1989р. – Іспанія, Португалія

1995р. – Швеція Фінляндія Австрія Норвегія (заморозила)

2004р. – Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Кіпр.

ЄЕС = ЄС

Рада Європи (1949) – це суспільно-політична організація в яку входять біля 40 країн.

1959р. – Європейська асоціація вільної торгівлі (11) на чолі з Великобританією, сьогодні в це об’єднання входять: Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн.

ЦЕФТА – 1992р. – центрально європейська асоціація вільної торгівлі: Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Болгарія, Румунія.

Ціль – підготовка до вступу в ЄС.

1992р. – Рада країн Баренцового моря – Фінляндія, Швеція, Норвегія, Росія

Ціль – регіональне співробітництво. Основні напрямки:

- спрощення пересування через кордони товарів, послуг, людей

- співробітництво в сферах транспорту, культури, енергетики

- зближення прикордонних областей

1993р. – рада країн Балтійського моря – Данія, Німеччина, Швеція, Латвія, Естонія, Росія, Литва

Співробітництво в різних сферах, поступове створення так званого „Євро регіону – Балтика” з спрощеним режимом в сферах транспорту і енергетики.

Планується створення енергетичного кола і газового кола.

1993р. – Балтійська зона вільної торгівлі – Естонія, Литва, Латвія

1978р. – Центральноєвропейська ініціатива (16) в тому числі: Австрія, Італія, Боснія, Молдова, Румунія, Україна, Білорусія. Ціль: регіональне співробітництво: транспорт, екологія, туризм...

1992р. – Організація Чорноморського Економічного співробітництва (ОЧЕС). Створена за ініціативою Туреччини (11): Азербайджан, Арсенія і т.д

Ціль: створення транспортних коридорів, зони вільної торгівлі.

3. Організаційна структура і механізм функціонування ЄС.

ЄС включає 25 країн та пройшла всі етапи інтеграційного зближення. Велика кількість національних установ.

Основні органи ЄС в Брюсселі і Страсбурзі:

1. Рада міністрів: зібрання міністрів аз напрямками (раз в місяць). Форми їх рішень: постанови – обов’язкові для виконання країнами, директиви – обов’язкові як ідея, а форми виконання у всіх свої. Рішення приймаються або одноголосно, або кваліфікованою більшістю. Кожна країна має різну кількість голосів – залежить від кількості населення.

2. Європейська рада – неструктурований орган періодичні збори голів урядів і держів. Зирається 2 раза на рік. Визначає основні шляхи розвитку ЄС

3. Європейська комісія – виконавчий орган в який входять представники всіх країн, призначається на 5 років. Готують пропозиції для ЄР і РМ, управляє бюджетом, фондами, слідкує за діями всіх законодавчих актів в країнах

4. Європейський парламент – 5 років. Функції: прийняття законодавчих рішень, ратифікація угод, контроль за виконанням законів в країнах, контроль за діяльністю європейської комісії

5. Європейський суд – вирішення суперечок конфліктів між країнами ЄС і ЄС - не ЄС, ЄС – юр. Особи, юридична оцінка угод ЄС і інших країн.

6. Європейський інвестиційний банк – займається кредитування інвестицій.

7. Європейський інвестиційний фонд – надає гарантії щодо інвестування.

Дата добавления: 2014-01-11