Європейський центральний банк

Основні програми:

1. Зелена Європа (аграрна)

2. Валютна програма – існує з 70-х рр. 1967р. – валютна криза – створення своєї валюти на протидію $ „ЕКЮ”, 1979р. – створення європейської валютної системи починає діяти ЕКЮ – умовна грошова одиниця. 1992р. – в ЄС створюється Європейський валютний союз (Маастріг): рішення про поступовий перехід до євро. Умови вступу до ЄВС:

§ - цінова стабільність, інфляція не перевищує середнього по трьом країнам з найбільшою інфляцією.

§ - Дефіцит бюджету не більше 3% ВВП

§ - Держ борг не більше 60% ВВП

§ - Стабільність курсу валюти на протязі двох років коливання не більше ніж 2,25%. Одразу не ввійшли Греція, Великобританія Данія Швеція. 2001р. ввійшли Греція і Норвегія

3. Програма переміщення населення – 1985р. – Шенгенська угода про поступове спрощення митного контролю відміна візового режима між собою і пом’якшення з іншими країнами (не ввійшли Великобританія, Ірландія; входять Ісландія, Норвегія).

4. Бюджет ЄС. Загальний бюджет ЄС 120 млрд. €. Відрахування 1,27% національного ВВП. Цілеспрямовано відраховується 1% від ПДВ. Мито, компенсаційні збори, які збираються при імпорті товарів з-за кордону. 1/3 на СГ, 1/3 на депресивні регіони.

• - ЄС і Європа. Основна тенденція до створення єдиного економічного простору
• - ЄС і країни СНД (україна, Молдова, Росія, Білорусь). 1994р. угода про партнерство і співробітництво України, Росії, Молдови з ЄС)
• - ЄС і країни, що розвиваються. 1975р. Ломейська конвенція 71 країна, що розвивається і ЄС домовились про безмитну торгівлю, але тільки власними товарами і допомога в виробництві багатьох видів сг продукції.
• - ЄС і Мексика. 2000р. угода про зону вільної торгівлі.

4. Особливості економічної інтеграції в іноземних регіонах світу

Америка:

НАФТА (Північно-американська асоціація вільної торгівлі) 1994р – США, Канада, Мексика. Дуже масштабне об’єднання. Це приклад дуже інтенсивної стихійної інтеграції: (спільні програми з виробництва зброї і т.д.) у цьому об’єднанні не має наднаціональних органів. Інтеграція тут вище ніж у зонах вільної торгівлі, за 15 років планують повну відміну бар’єрів між собою.

Латинська Америка. Найбільш активне об’єднання МЕРКОСУР (Спільний ринок країн південного конусу). 1991р. Входять: Аргентина, Бразилія, Уругвай, Парагвай, з 1994р. – асоційований член Чилі (бере участь у окремих програмах), 45% населення латинської Америки, 50% ВВП, 60% Товарообігу, 33% об’єм зовнішньої торгівлі континенту, іде поступова відміна мита.

Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі. 1960р. в 1980р. була перейменована в ЛАІ + Болівія.

Антська група 1969р. влючає тіж країни (7) декларували себе як митний союз

Азія:

АСЕАН. – асоціація країн південної і східної азіїї. 1967р, як військове об’єднання. В 2003р. – зона вільної торгівлі. Країни: Бруней Індонезія Малазія Сінгапур, Тайланд Філіппіни, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Союз М’янма.

Зона вільної-торгівлі. Австралія – Нова Зеландія. 1983р.

АТЕС – азіатсько тихоокеанський економічний союз. Сторений 1991р. входять 22 країни, Ще навіть не зона вільної торгівлі. Країни: АСЕАН, Японія, Тайвань, Папуа, Нова Гвінея, США, Канада, Мексика, Китай, Росія і т.д.

Африка:

1981р. – Рада співробітництва араб сих країн Перської затоки.

Цілі: Створення спільного ринку. Країни: Єгипет, Ірак, Йорданія, Лівія, Сирія, Мавританія, Ємен.

Союз арабського Магрібу (захід) – Туніс, Марокко, Алжир. Гоорять про поступове створення спільного ринку.

5. Економічний союз – СНД. Єдиний економічний простір

1991р. – СНД (співдружність незалежність держав). Сформована після розпаду СССР. З 1992р. формувались більше 30 наднаціональних органів:

• Рада голів держав
• Рада голів урядів
• Економічна рада СНД
• Міжпарламентська асамблея

Рада голів держав – збираються два рази на рік, вирішують питання.

Рада голів урядів – координує співробітництво в сфері економіки.

Економічна рада - 1999р. – забезпечує виконанні прийнятих угод про формування зон вільної торгівлі. При цій економічній раді існує комісія з економічних питань

Також є виконавчий комітет – це міжнаціональний орган який виконує щоденні функції і забезпечує роботи всіх вище названих організацій.

Також існує 55 органів галузевого співробітництва.

Економічний суд СНД – тлумачення законів які приймаються, улагодження суперечок.

Фінансування. Здійснюється за рахунок дольових внесків бюджетів держав. Бюджет = 7 млн.$. Порядок прийняття рішень: шляхом консенсусу.

Ефективність: За ці роки було прийнято біля 1000 документів із них ратифіковані усіма країнами 6. (Україна із 104 ратифікувала 47). Тому склалась ситуація при якій почали створюватись локальні інтеграційні об’єднання:

1994р. – Центрально-азіатське економічного об’єднання (Казахстан, Киргистан, Туркменістан, Узбекистан)

1995р. – Митний союз СНД (Білорусь, Казахстан, Росія, Таджикистан, Киргистан)

2000р. – Митний союз Європейське економічне об’єднання: ходять тіж країни.

2000р. – Митний союз (Білорусія, Росія, Казахстан)

ГУАМ – Грузія, Україна, Азербанжан, Молдова, Узбекистан – заморозив членство.

6. Проблеми економічного розвитку

В 1994р. – Угода: про партнерство і співробітництво з ЄС.

Україна є член ГУАМ, ОЧЕС і Єдиного економічного простору (Росія, Білорусія, Україна, Казахстан).

ГУАМ – 1997р. – ціль: будівництво транспортного коридору для поставки нафти із Каспійського моря. Було створено під егідою США.

2004р. – країни члени уклали угоду про зону вільної торгівлі

Відносини України з ЄС. Із 1994р. Україна та ЄС мають угоду про партнерство і співробітництво. Україна є учасником об’єднання Єдиний економічний простір (Україна, Росія, Білорусь, Казахстан). ЄС. З 1996 – 2003р. експорт України в Європу збільшився в 2,4 рази. У Росію зменшився на 21%, Імпорт із Європи збільшився на 50%, із Росії зменшився на 5,5%, В експорті України в 2003р. питома вага Європи становила 36,5% Росії 17,8%. Відповідно в імпорті 33,8% і 37,2%.

Постанова Євро комісії „Розширена Європа – сусідство” у відповідності з яким існує так, званий „План дій”, який конкретизує наші дії:

- надання преференцій в торгівлі, відкриття ринків;

- законна, легальна міграція людей;

- інтеграція в транспортну, енергетичну і телекомунікаційну систему Європи

- нові інструменти захисту і стимулювання інвестицій

Єдиний економічний простір. На сьогодні з 90 документів, які необхідні підписати, Україна підписала – 16. Білорусія та Росія узгодили 43, основу митного союзу.

Із самого початку ЄЕП формувалася як митний союз. Україна не хоче бути в митному союзі, вона наполягає на тому, щоб бутив в зоні вільної торгівлі усіх країн.

Міжнародні економічні організації у багатосторонньому економічному співробітництві.

1. Об’єктивно необхідність і сутність МЕО

2. Класифікація і функції МЕО

3. Рівні економічної діяльності ООН

4. Україна і МЕО

1. Об’єктивно необхідність і сутність МЕО

Об’єктивна необхідність регулювання МЕВ з’являється в ХХ ст. і обумовлена:

• значним збільшення масштабів МЕВ
• існування валюних системи, яка заснована на використанні паперових грошей, починають виникати міжнародні валютні організації.

МЕО – це сукупність міжнародних, міжурядових і неурядових організацій і установ, створених для розвитку економічного співробітництва, регулювання МЕВ, стабілізації розвитку світової економіки

Матеріальна основа їх виникнення і розвитку – це процес інтернаціоналізації і МПП

Міжнародні урядові організації:

• МЕО створюється на основі добровільної участі країн
• Передбачає існування наддержавних органів
• Затверджується міжурядовими угодами

Міжнародні не урядові організації передбачають колективні колективне та індивідуальне членство: не затверджується міжурядовими угодами.

2. Класифікація і функції МЕО

В світі приблизно 5000 організацій. Групи країн:

• Консультативні групи країн – які не мають жорстокої організаційної структури;
• Універсальні організації – які охоплюють більшість країн світу (МВФ, МОП, ВТО та ін)
• Галузеві організації – які, займаються проблемами виробництва і торгівлі визначними товарами;
• Регіональні – які, концентруються на питаннях взаємного інтересу географічному, з економічною близькістю.
• Фінансові організації – МВФ, Світовий банк, МБРР.

Функції міжнародних економічних організацій:

• сприяння – організація міжнародних конференцій, збір статистичних даних, публікації, розповсюдження результатів досліджень, допомога організації переговорів сторін.
• Спостереження – організація формулює свій погляд на проблеми країни і таким чином впливає на її економічне положення. При цьому аналізується, як правило, первинні данні та вторинні джерела.
• Нагляд – більш жорстке спостереження при якому країна повинна регулярно повідомляти в установленній формі дані про своє економічне положення і приймати рекомендації.
• Регулювання – нагляд з примусом країни до всіх рекомендацій МЕО через розробку відповідних норм, механізмів примусу. Країни домовляються про створення та виконання механізмів (СОТ).

3. Рівні економічної діяльності ООН.

Організації в системі ООН. ООН виникла в 1945р. (Ліга Націй)

Основний орган – Генеральна асамблея

Дата добавления: 2014-01-11