Структура курсової роботи

Завершена курсова робота має такі складові: титульна сторінка, зміст, вступ, теоретична частина, експериментальна частина, висновки, список використаних джерел, додатки.

Титульна сторінка – перша сторінка роботи. Вона нумерується, але номер не пишеться. На титульній сторінці зазначаються: назва вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де навчається студент; тема роботи, прізвище, ім’я, по батькові автора; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місце і рік написання роботи.

У назвах і змісті абревіатури та скорочення не допускаються. Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи наведено у додатку А.

У змісті визначаються назви розділів та основних підрозділів, а також вказуються номери сторінок роботи, на яких вони розкриваються. Зміст забезпечує логіку і послідовність викладу матеріалу. Основними структурними елементами роботи є «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛИ основної частини», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ», «ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» (додаток Б). Усі ці основні частини повинні бути чітко виділені в тексті роботи.

У вступі стисло викладається історія питання та дається оцінка сучасного стану проблеми, що досліджується, з посиланням на джерела, обґрунтовується необхідність проведення дослідження, актуальність роботи, визначаються предмет, об’єкт, мета, завдання дослідження. Залежно від виду курсової роботи визначається зміст вступу та основної частини.

Таблиця 2.1 – Типова структура вступу кваліфікаційної роботи

Реферативна курсова робота (ІІ курс)	Емпірична курсова робота (ІІІ курс)
Актуальність Об’єкт Предмет Мета Завдання Методи дослідження Структура роботи	Актуальність Об’єкт Предмет Мета Завдання Методи дослідження Опис та аналіз методик дослідження Структура роботи

Кожну складову вступу описують, починаючи з нового абзацу. Ключові слова (актуальність роботи, предмет, об’єкт, мета, гіпотеза, завдання дослідження, методи дослідження) слід виділяти жирним шрифтом.

У реферативній курсовій роботі висвітлюються методи дослідження. Це потребує опису теоретичних методів, використаних для вивчення літературних джерел (аналіз, узагальнення, абстрагування, порівняння, класифікація); у курсовій з емпіричною частиною окремо подається опис теоретичних методів, емпіричних (спостереження, різні види психодіагностики тощо) та методів обробки даних (ранжування, табулювання, побудови діаграм, графіків).

У розділах основної частини висвітлюються результати теоретичного аналізу проблеми дослідження, розглядається методика емпіричного дослідження, його хід та узагальнюються результати. Зміст розділів повинен відповідати темі роботи та понятійному апарату.

У реферативній роботі вимагається виділення двох розділів: теоретичного спрямування (історія дослідження проблеми, сучасний стан її розробки, основні наукові підходи до її розв’язання). В емпіричній роботі три розділи: теоретичний (30-40 % від загального обсягу роботи), методичний (методологічне обґрунтування дослідження), емпіричний (проведення пілотажного дослідження й обробка даних за 1–2 методиками у групі не менше ніж 30 чоловік).

Якщо розділ містить декілька питань, то він поділяється на підрозділи і пункти. Їх нумерують і дають їм заголовки (додаток Б).

У висновках лаконічно, ґрунтовно і систематизовано, відповідно до завдань дослідження, узагальнюються результати аналізу літератури, власних досліджень, підбиваються підсумки роботи, робляться висновки відповідно до визначених у вступі завдань. При цьому висновки не повторюють ні зміст вступу, ні зміст основної частини.

В аспекті актуальності розгляду обраної проблематики на сучасному етапі доцільним є проведення теоретичного аналізу сучасних досліджень науковців. Тому слід використовувати переважно літературу, яка видана в останні 15-20 років. Якщо у роботі використана застаріла література, необхідно обґрунтувати доцільність цього використання і співставити такі дослідження із сучасними.

У списку використаної літератури перераховуються всі науково-теоретичні джерела, які використовував студент. Добираючи необхідну літературу, доцільно орієнтуватися на такі джерела:

– психологічні словники, енциклопедії;

– підручники із психологічних дисциплін, зміст яких пов’язаний із темою роботи;

– монографії;

– статті у спеціалізованих психологічних виданнях;

– статті у збірниках наукових праць;

– автореферати дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук;

– спеціалізовані сайти Інтернету [9].

Опрацювання літератури слід починати з нових за часом робіт, щоб запобігти дублюванню однієї і тієї самої інформації.

При вивченні вибраної літератури необхідно визначити:

– основні ідеї публікації та погляди автора;

– відмінності позиції одного автора від інших;

– сутність полеміки щодо визначеної проблеми;

– положення, які викликають заперечення;

– питання, які не висвітлено в дослідженні автора;

– перспективні напрями дослідження, вказані автором.

При будь-якому використанні наукових джерел обов’язковим є посилання на автора, публікацію, сторінки, на яких розміщено інформацію.

Список складається за алфавітом прізвищ авторів або заголовків і оформлюється згідно з вимогами до наукової літератури. Спочатку включаються у список джерела українською та російською мовами, а потім іноземні.

Дата добавления: 2014-11-06