Вимоги до оформлення курсової роботи

Кваліфікаційна наукова робота друкується з допомогою комп'ютерного набору на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210x297) через полуторний міжрядковий інтервал з використанням шрифту Times New Roman розміру 14pt., наповненість сторінки має становити 75 % від її загального обсягу. Текст роботи необхідно друкувати, установивши такі параметри сторінки: лівий край – 30 мм, правий – 20 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм [16]. Відступ від назви підрозділу (пункту, підпункту) до наступного тексту повинен становити півтора інтервалу.

Назви розділів та підрозділів для зручності читання потрібно виділяти напівжирним шрифтом, а визначення понять у тексті та термінів – курсивом.

Титульну сторінку включають до загальної нумерації сторінок; номер сторінки на ній не зазначають.

Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами. Номери проставляють внизу посередині нижнього поля сторінки без розділових знаків на відстані від тексту, що дорівнює двом інтервалам. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. На кінцевій полосі номер сторінки не зазначають. Рисунки і таблиці, розташовані на окремих аркушах, зміст, список літератури та додатки включають до загальної нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, рисунків подають цифрами без знака №.

Заголовки структурних частин випускної роботи бакалавра:

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1 (НАЗВА РОЗДІЛУ)

1.1

1.2

1.3

ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ 2 (НАЗВА РОЗДІЛУ)

2.1

2.2

2.3

ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

ДОДАТКИ

Висновки, Список використаних джерел, ДОДАТКИ як назви складових частин роботи друкують посередині рядка, великими літерами жирним шрифтом, не нумерують, крапку в кінці назви не ставлять. Кожний розділ починають з нової сторінки. Номер розділу ставлять арабськими цифрами після слова «РОЗДІЛ». Після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами. Заголовки підрозділів (1.1, 1.2 тощо) друкують малими літерами з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки пунктів (1.1.1, 1.1.2 тощо) друкують малими літерами з абзацного відступу в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Заголовок розділу, підрозділу від попереднього тексту відокремлюють трьома інтервалами. Відступ від назви підрозділу (пункту, підпункту) до наступного тексту повинен складати півтора інтервалу.

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А 4, розміщують у додатках (дивись додаток В).

Ілюстрації, вміщувані у тексті, іменують рисунками та позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунка чи схеми, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рисунок 1.2 – (другий рисунок першого розділу).

Рисунок може мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Найменування повинно відображати зміст рисунка та бути коротким. Його розміщують після номера рисунка через тире і виконують малими літерами з першої великої.

Приклад:

Передній мозок: 1 – кора великих півкуль мозку; 2 – гіпокамп; 3 – мигдалина; 4 – мозолисте тіло; середній мозок: 5 – таламус; 6 – гіпоталамус; 7 – гіпофіз; задній мозок: 8 – міст; 9 – довгастий мозок; 10 – ретикулярна формація; 11 – мозочок (адаптовано за M. Kage, P. Arnold).

Рисунок 5.1 – Структура мозку (медіальна поверхня, сагітальний зріз, ліва півкуля)

Зверніть увагу: елементи рисунка нумерують у порядку зростання за годинниковою стрілкою. Запис розмішують під рисунком симетрично до тексту.

Таблиці використовують для подання цифрового матеріалу або іншої інформації.

Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, у якому йдеться про таблицю або про наведені у ній дані, чи на наступній сторінці.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що подані у додатках) у межах розділу. Слово «Таблиця» зазначають зліва над першою частиною таблиці. Найменування таблиці записують після її номера через тире з великої літери.

Назва таблиці визначає її тему й зміст і має бути точною, виразною, лаконічною й відповідати змісту таблиці. Якщо таблицю переносять на наступні сторінки, то назву не повторюють, а пишуть «Продовження табл. 3» або «Закінчення табл. 2». Назву можна не давати, якщо таблиця не має самостійного значення, тобто потрібна по ходу читання основного тексту. У продовженні таблиці на наступних сторінках допускається заміна заголовків граф їх нумерацією арабськими цифрами. При цьому в головці таблиці необхідно подати нумерацію граф. Нумерація граф і рядків таблиці застосовується й тоді, коли на них треба робити посилання в тексті документа. Для розмежування рядків таблиці використовують горизонтальні та вертикальні лінії. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається. Увесь текст таблиці має бути набраний через один інтервал шрифтом ґарнітурою Times New Roman, розміром 12 пунктів. (додаток В)

Приклад:

Таблиця 4.2 – Коефіцієнти кореляції рівнів адаптивності (Ад) і самоефективності (СЕ) у досліджуваних групах

	Загальна група	Студенти	Хворі	Школярі
Ад	СЕ	Ад	СЕ	Ад	СЕ	Ад	СЕ
Ад	1,000	0,531	1,000	0,530	1,000	0,550	1,000	0,542
Самоприйняття	0,759	0,486	0,750	0,653	0,592	0,273	0,818	0,592
Прийняття інших	0,546	0,157	0,514	0,164	0,503	0,275	0,456	0,050
Емоційний комфорт	-0,124	-0,066	0,870	0,340	-0,018	-0,023	-0,451	-0,315
Інтернальність	0,858	0,452	0,774	0,182	0,847	0,450	0,910	0,589

Таблиця 5.3 – Розташування первинних і вторинних полів аналізаторів

Вид аналізатора	Первинне поле	Вторинне поле
Зоровий		18,19
Слуховий		42, 22
Шкірно-кінестетичний		1, 2, частково 5
Моторний		6, 8

Діаграми та графіки застосовують для унаочнення результатів статистичного опрацювання даних, одержаних у процесі дослідження.

У діаграмах і графіках необхідно зазначити такі елементи:

– назва;

– словесне пояснення умовних позначень та окремих елементів;

– осі координат, шкала масштабу, числова сітка;

– числові дані показників графіка.

Назву та всі дані діаграми друкують 14-м шрифтом.

Приклад подання діаграми:

Рисунок 2 – Середні значення показників соціально-психологічної адаптації у досліджуваних групах: R_А – адаптивність; R_S – самоприйняття; R_L – прийняття інших; R_E – емоційний комфорт; R_I – інтернальність; R_D – прагнення домінувати; R_ESC – ескепізм; SE – самоефективність

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули або рівняння зазначають арабськими цифрами на рівні формули (рівняння) в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Приклад: U = I R. (6.1)

Пояснення позначень величин і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою з нового рядка зі слова "де" без двокрапки у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Після формули перед словом "де" ставиться кома. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати через крапку з комою в рядок.

Якщо необхідно навести числове значення величини, то його записують після розшифрування.

Посилання. При посиланні на розділ, підрозділ, пункт, підпункт або перелік даного документа слід писати: „... відповідно до розділу 3...”; „... згідно з підрозділом 3.1...”; „... згідно з пунктом 4.2.2...”; „... зазначеного у переліку 2...”.

Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки даного документа подають таким чином:

– „... наведено у таблиці 2.4” або „... наведено у табл. 2.4”;

– „... подано у таблиці 6.1” або „... подано у табл. 6.1”;

– „... згідно з рисунком 3.2...” або „... з рис. 3.2...”;

– „... показано на рисунку 3.4” або „... показано на рис. 3.4”

– „... у формулі (2.1)”; „... як видно з формули (2.1)...”;

– „... подано у додатку А”; „... наведено у додатку А”.

При повторних посиланнях пишуть:

– „... дивись таблицю 6.1” або „... див. табл. 6.1„;

– „... дивись рисунок 2.4” або „... див. рис. 2.4”;

– „... дивись формулу (2.1)” або „... див. формулу (2.1)”;

– „... дивись додаток А” або „... див. додаток А”.

Примітки вміщують у рукописі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому самому рядку подають текст примітки.

Приклад:

Примітка. ______________________________________________________

____________________________________________________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад:

Примітки.

1.__________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

2.__________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Додатки є продовженням бакалаврської роботи і мають наскрізну нумерацію сторінок, спільну з документом. Кожен додаток починається з нової сторінки. Слово Додаток пишуть з правого боку рядка малими літерами з першої великої. Заголовок додатка друкують 14-м шрифтом (з першої великої) посередині рядка.

Додатки позначають послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Додатки можуть бути поділені на окремі розділи: "Додаток А.3", "Додаток А.3.1".

При використанні всіх літер обох алфавітів допускається позначати додатки арабськими цифрами після позначення літерами.

Наприклад: Додаток А.1, Додаток А.2.

Якщо додаток один, його теж позначають – Додаток А.

Ілюстрації, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка. Якщо додаток розділено на розділи, то нумерація ілюстрацій, таблиць, формул має бути також у межах додатка. Якщо у додатку одна таблиця, рисунок чи формула, їх також нумерують.

Приклади:

Рисунок А.1 – перший рисунок додатка А;

Таблиця Б.4 – четверта таблиця додатка Б;

Формула (Г.5) – п’ята формула додатка Г.

При посиланні у тексті додатків на рисунки, таблиці та формули слід писати: „... на рисунку А.2” або „... у таблиці Б.3” або „... за формулою (В.4)”; „... у рівнянні (Б.1)”.[16]

Правила цитування

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та перекручень думок автора, пропуску слів, речень, абзаців; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні в «лапки» цитата не береться, (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на джерела інформації даного документа позначають у тексті: 1) при непрямому цитуванні - порядковими номерами загального списку літератури у квадратних дужках таким чином: „... у роботах [3, 4]...”;

2) при прямому цитуванні – порядковими номерами загального списку літератури у квадратних дужках з визначенням сторінки звідки взята цитата - „... [7, таблиця 34, с. 98] …”; „... [5, с. 18]...”.

Дата добавления: 2014-11-06