Опис приладу. Визначення змочувальної здатності

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14

Визначення змочувальної здатності

Мета роботи: визначення змочувальних властивостей розчинів ПАР.

З адсорбцією на межі розділу тверда речовина – рідина та зниження при цьому поверхневого натягу пов’язане явище змочування – гідрофілізація або гідрофобізація поверхні в залежності від орієнтації молекул адсорбованої ПАР.

Змочування характеризується або крайовим кутом змочування (термодинамічний фактор), який утворюється краплею розчину ПАР на твердій поверхні, або часом занурення мотка тканини у досліджуваний розчин (кінетичний фактор). Остання оцінка звичайно застосовується для розчинів миючих речовин.

Варіант 1. Метод «Час занурення тканини»

Цей метод (метод ЦНИХБИ) є дещо змінений метод Дрейвса. Мірою змочувальної здатності є час , с, занурення на дно склянки сурової бавовняної нитки.

Обладнання. Прилад для визначення часу змочування, секундомір, плитка або безенірційний нагрівач в комплекті з реле і контактним термометром.

Реактиви й матеріали. Розчин досліджуваної речовини, мотки пряжі.

Прилад для визначення змочування складається з п’яти частин:

- скляний стакан місткістю 340 400 мл, висотою 125 -150мм, внутрішнім діаметром 65мм, зовнішнім діаметром 68мм;

- скляний занурювач, що складається з палички з хрестовиною на одному кінці для упору та вигнутим іншим кінцем;

- сурова пряжа, яка змотана у вигляді кільця. Пряжа бавовняна №40/3, довжина нитки 200см, діаметр кільця - 15÷20мм.

- крючок з ніхромового дроту довжиною 22-22,5мм, діаметром 0,38мм, вага 0,019-0,020г;

- капронова нитка № 90, довжиною не більше 25мм, не враховуючи

Пряжу необхідно змотати так, щоб вона мала вигляд кільця. Для цього на закритий кінець пробірки намотується вручну нитка зазначеної пряжі; потім готове кільце знімають й укладають під товсте дзеркальне скло на 2-3 години, після чого кільце переносять до ексикатору і зберігають там над насиченим розчином азотнокислого амонію при вологості 65%.

Дата добавления: 2014-11-06