Лабораторна робота № 15

Визначення критичної концентрації міцелоутворення

Розчин ПАР відрізняється цілим рядом властивостей. Їх головна відмінність від інших речовин полягає в тому, що вони утворюють агреговані частинки – міцели, які виникають внаслідок самовільної асоціації молекул ПАР.

Концентрація, при якій починається утворення міцел, називається критичною концентрацією міцелеутворення (ККМ).

Методи визначення ККМ засновані на визначенні тієї або іншої фізики-хімічної характеристики розчинів ПАР, оскільки при досягненні ККМ різко змінюються фізико-хімічні властивості розчинів. Цим пояснюється безліч методів визначення ККМ.

Варіант 1. Визначення ККМ за адсорбцією барвника

Цей метод базується на різкій зміні кольору барвника при досягненні ККМ внаслідок зміни спектру поглинання барвника за рахунок його солюбілізації у вуглеводній частині міцел. В цій роботі рекомендується використовувати барвник пінаціноїлхлорид. Зміни забарвлення розчинів останнього визначають спектроскопічним методом, тобто за кривими залежностей максимуму поглинання Д від концентрації розчину С при певній довжині хвилі.

Обладнання. Спектрофотометр СФ-10 або аналогічний прилад, склянка з притертим корком, механічний струшував, пробірки місткістю 10-20 мл.

Реактиви. Пінациноїлхлорид, розчини досліджуваних речовин, етанол для миття кювет.

Приготування розчинів

Розчин пінаціноїлхлориду готують розчиненням 0,005г барвника в 1л бідистиляту у склянці з притертим корком. Для повного розчинення склянку струшують на механічному струшувачі впродовж 2 годин.

Розчин ПАР готують таким чином. Наважку речовини (1% концентрації, розраховану на активну речовину) розчиняють в невеликій кількості свіжо-прокип’яченої дистильованої води при температурі до 20ْ С. готують 100мл вихідного розчину.

Розрахунок наважки Р для приготування 100мл розчину 1% концентрації здійснюють згідно формули:

,

де Р – наважка ПАР, г;

А – масова доля активної речовини, %

Попереднє випробування

Попереднє випробування здійснюється для визначення вузької межі концентрацій, в яких знаходиться точка, що відповідає ККМ. Зміна забарвлення розчину визначається візуально.

З 1% розчину розведенням попередньої концентрації вдвічі готують ряд розчинів з концентраціями від 0,5% і нижче до приблизно 0,015%. Об’єм розчину кожної концентрації – 50мл.

В ряд пробірок наливають 3-5 мл розчину різної концентрації, піпеткою додають по 2-3 краплі розчину пінацінаїлхлориду. Цей розчин при C > має синє забарвлення, яке при зменшенні концентрації до значення С < переходить у фіолетове. Перехід забарвлення майже непомітний, тому становлять по 8-10 паралельних випробувань. Таким чином визначають інтервал концентрацій точки ККМ.

Дата добавления: 2014-11-06