Народження та хрестини. Похоронні та поминальні звичаї та обряди

В усіх місцевостях України велика увага приділялась звичаям та обрядам, що пов’язані із народженням дитини. Дотримання і виконання необхідних настанов - обов’язкова передумова успішного народження, здоров’я та благополуччя матері щасливої долі дитини.

Цей комплекс обрядовості поділяють на 4 групи: дородові, власне народини, післяродові, обрядові дії, що знаменують приєднання “приєднання” дитини до роду.

Дородові виконувались вже в час весілля, і спрямовані на забезпечення плодовитості подружжя, народження хлопчиків (розплітання коси хлопчиком, постіль на необмолочених снопах).

Період вагітності обставлений низкою пересторог, оберегів, і вірувань. Старались якнайдовше приховувати вагітність від посторонніх, уникати зустрічей з каліками, хворими, негарними людьми, вона не повинна була дивитись на вогонь і померлих, бити тварин, брати чуже, сердитися, сваритися, гніватися і т.д.

Пологи (злоги, родиво, народини) відбувалися в домашніх умовах, але без посторонніх. Породіль відгороджували завісою, щоб оберегти від поганих очей. Приймала пологи бабка-повитуха, котру запрошували заздалегідь. В різних місцевостях її називали баба, бабка, баба-повитуха, баба-кушарка, баба-бранка, породільна, баба-прупорізка. Самі від її знання залежали мати та дитина. Тому вона користувалася наздвичайною пошаною.

Крім безпосередніх обов’язків баба виконувала обряди: розв’язування вузлів, відмикання замків розплітання кіс для полегшення родів відсікання пуповини хлопчикам на сокирі, поліні, дівчаткам на веретені, гребені, щоб прищепити їм повагу до праці., закопування посліду, перше купання дитини. Пуповину зав’язували конопляним прядивом – матіркою, щоб дитина була плодовитою, щоб у жінки діти велися.

Вагомим ритуалом була перша купіль. Вона супроводжувалася певними діями і словесними формулами, в яких зберігся відгомін стародавніх вірувань у цілющу силу води. Перша купіль розглядалася як очищення та охорона від злих духів.

Відбувалися також очисні обряди породіллі та бабки-повитухи. Вважалося, що жінка нечиста, тому годилося якнашвидше охрестити дитину, після чого бабка проводила обряд очищення на себе (зливки, очищення, проща, злиття на руки).

Упродовж кількох днів після народження був звичай відвідування породілля замідними жінками з родини сусідів, й принесеннями традиційних продуктів: сиру, масла, каші. Цей обряд належить до першого із групи обрядів прилучення дитини до роду. Наступні – вибір імені, хрещення (з обовязковою участю кумів, які називалися хресний, хресна, матка, батько, нанашка, нанашко).

Церковне хрещення супроводжувалося народними обрядами. Перед хрещенням дитину клали на кожух, на стіл на піч поміж буханцями. Баба повитуха готувала пелюшки, сповивала дитину, передавала її кумам промовляючи “Нате вам новонароджене, а принесіть молитвенне і хрещене”, інколи несла немовля до церкви і там аж передавала кумам, пильнувала, щоб все робилося як годиться. Немовля тримали в правій руці, при ньому мали бути обереги: часник, сіль, шматок хліба, тощо.

На хрестинну гостину приносили подарунки: полотно, хліб, яйця, цукор та інші продукти Частування гостей, головними серед яких вважалася баба та куми супроводжувалося примовляннями. Подекуди виконувалися обрядові пісні.

Традиційно на хрестини готували певний набір страв: обов’язково мала бути каша (залишок древніх жертвоприношень). Подекуди з кашею виконували обрядові дії: баба або хресний піднімали кашу над столом, відомі звичаї, молити кашу розбивати кашу. На Гуцульщина дитині обтинали волосся, що символізує її прилучення до роду. Подекуди післі хрестин влаштовували калачини – в одне із свят хресні відвідували дитину з калачами.

Після хрестин дитину оберігали оберегами: в колиску клали гострі предмети, повязували на руку червону стрічку. Через рік відбувався обряд першого постригу (на Полтавщині Харківщині, Чернігівщині).

Дата добавления: 2014-11-06