Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вибір виду (організаційно-правової форми) підприємства 4 страница




3. Види, марки і типорозміри матеріалів, що застосовуються. Їх кількість досягає десятків (навіть сотень) тисяч.

4. Трудомісткість обробки деталей і складання виробу в цілому може коливатися в межах від часток нормо хвилини до кількох тисяч нормо годин. За цією ознакою розрізняють не трудомісткі (мало трудомісткі) і трудомісткі вироби.

5. Ступінь точності обробки деталей і складання вузлів та виробів. У зв’язку з цим вироби підрозділяють на високоточні, точні і низько точні.

6. Питома вага стандартних, нормалізованих і уніфікованих деталей та складальних одиниць.

7. Кількість виробів, що виготовляються. Може коливатися від одиниць до мільйонів на рік.

Характеристики виробів багато в чому визначають організацію виробничого процесу в просторі і в часі.

Усі виробничі процеси фірми в залежності від призначення продукції діляться на: основні, допоміжні, обслуговуючі.

Основні – це технологічні процеси, які перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізується дана фірма. При їх виконанні змінюються форми і розміри праці, його внутрішня структура, вид і якісна характеристика матеріалу. До них відносять і природні процеси, які проходять під дією сил природи без участі праці людини, але під її контролем.

Допоміжні процеси – допомагають безперебійному протіканню основних виробничих процесів. Отримана таким чином продукція використовується на фірмі для обслуговування основного виробництва.

Обслуговуючі процеси – створюють умови для успішного виконання основних і допоміжних процесів. До них відносяться між- і внутрішньоцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції.

Головну роль на фірмі займають основні процеси виробництва, але їх нормальне функціонування можливе тільки при такій організації всіх допоміжних і обслуговуючих процесів.

У проектуванні виробничих процесів необхідно дотримуватися низки вимог (критеріїв), а саме:

- виробнича потужність має бути достатньою, щоб забезпечити виконання робіт (задач) у задані строки;

- економічна ефективність процесу має бути найбільша, тобто мінімальні витрати і висока якість виконуваних робіт;

- гнучкість виробничого процесу (можливість перебудовувати виробничий процес);

- пропускна спроможність має бути достатньою (не повинно бути вузьких місць, усі виробничі дільниці мусять мати однакову або кратну продуктивність);

- має бути забезпечена висока надійність засобів виробничого процесу (можливість функціонування в аварійних ситуаціях);

- максимальний ступінь уніфікації та стандартизації;

- ремонтопридатність (можливість швидкого усунення збоїв);

- безпека;

- промислова санітарія та гігієна.

Проектуючи роботи, необхідно враховувати як принципи економічної ефективності, так і поведінкові принципи. Перше не повинне суперечити другому. Робота має відповідати здібностям працівника і можливостям обладнання, її зміст – психологічним очікуванням працівників, вартість роботи (операції) не повинна бути надмірно високою.

Раціональна організація виробничого процесу і всіх його частин складається на основі ряду принципів, а саме:

- диференціація – це розподіл виробничого процесу на окремі технологічні процеси, операції, переходи, прийоми;

- концентрація – збільшення одиничної потужності або продуктивності через зосередження процесів виробництва;

- інтеграція – виконання операцій в комплексі (обробка, зборка, транспортування, усунення відходів);

- спеціалізація – закріплення номенклатури продукції або виконання технологічних однорідних робіт для виготовлення продукції на кожному виробничому підрозділі (цех, ділянка, робоче місце);

- паралельність – поєднанні виконання різних виробничих процесів в часі;

- пропорційність – збалансованість пропускної спроможності всіх послідовних виробничих підрозділів (основних, допоміжних, обслуговуючих);

- безперервність – скорочення терміни виготовлення продукції в заданому ритмі;

- ритмічність – рівномірний випуск певної кількості продукції через задані інтервали часу за технологічною дисципліною;

- прямо точність – забезпечення найкоротшого шляху проходження предметів праці по всіх стадіях і операціях виробничого процесу;

- автоматичність – застосування автоматизації виробничих процесів;

- гнучкість – мобільність перебудови всієї виробничої системи або її частини на випуск іншої (нової) продукції;

- електронізація – програмне забезпечення, використання швидкодіючих машин;

- своєчасність – постачання матеріалів і комплектування у той час, коли вони потрібні для виробництва кінцевого виробу.

Відповідність даним принципам дозволяє організаціям досягати високих економічних результатів у виробничій діяльності.

Розроблення виробничих операцій (проектування робіт) включає точне визначення змісту роботи (кожного виду) в організації і, непрямо, – порядок розподілу роботи в ній (розділення і спеціалізація праці).

 

6.3. Формування виробничої програми

 

Виробнича діяльність будь-якої підприємницької структури починається з планування. Планування виробничої діяльності підприємства – це передбачення і програмування на малу, середню та велику перспективи обсягів виробництва товарів, що користується попитом.

У розділі плану виробничої діяльності фірми наводяться відомості про:

- виробничий процес,

- відповідність чинних технологій сучасним вимогам,

- наводяться схеми виробничих потоків,

- розробляється виробнича програма.

Вихідним моментом обґрунтування виробничої програми фірми виступає прийнятий варіант плану реалізації, зорієнтований на можливий обсяг реалізації з урахуванням попиту або на обсяг продажу, необхідний для одержання цільового прибутку з урахуванням ресурсного забезпечення обсягу реалізації продукту (послуг).

Виробничу програму фірми варто розглядати як документ, у якому передбачається завдання на створення (комплектування) продукту визначеної кількості, номенклатури, асортименту та якості у встановлений термін за замовленнями потенційних замовників або для вільної реалізації на основі ринкового попиту (рис. 6.3).

 

 


Рис. 6.3. Алгоритм розробки виробничої програми фірми

 

При розробленні програми виробництва застосовуються натуральні і вартісні показники (вимірники). Крім натуральних показників, робота всіх фірм оцінюється сумою витрат на виробництво у грошовому (вартісному) вираженні.

Виробнича програма фірми складається з основних розділів, відображених на рис. 6.4.

 

 

Рис. 6.4. Структура виробничої програми фірми

 

План комплектування продукту охоплює обґрунтування обсягу комплектування в натуральному і вартісному вираженні за номенклатурою та асортиментом.

Одним із важливих факторів, що впливає на формування плану виробництва с зміна попиту на продукцію.

Тут можливі три основні стратегії планування обсягів виробництва. Перша. Постійні обсяги виробництва при постійній чисельності виробничого персоналу незалежно від коливань попиту. Різницю між обсягами попиту і виробництва, як правило, регулюють шляхом збільшення або зменшення запасів продукції.

Друга. Змінні обсяги виробництва при постійній чисельності робочої сили. При цьому, обсяги виробництва змінюються залежно від попиту, з різниця між обсягами виробництва і чисельністю робочої сили регулюється шляхом організації позаурочної роботи з подальшим наданням відгулів, додаткових відпусток, передачі частини робіт субпідрядникам тощо. Така стратегія характерна для фірм з великою трудомісткістю продукції, із застосуванням висококваліфікованої праці, де створення запасів готової продукції є неможливим з ряду причин.

Третя. Змінний випуск продукції при змінній чисельності робочої сили, тобто прийом і звільнення робітників відбувається відповідно до обсягів виробництва, що характерно для фірм із сезонним характером роботи із застосуванням робочої сили не дуже високої кваліфікації.

Тому виробнича програма фірми встановлюється після узгодження розрахунків споживання й виробничих можливостей у плановому періоді. Встановленню виробничої програми передують уточнення попиту на продукцію (послуги) фірми та можливого обсягу її реалізації і одночасно виконання розрахунків щодо використання виробничих потужностей та основних фондів, як діючих на початок розрахункового року, так і тих, що будуть реально введені в дію в розрахунковому році. При цьому мають бути враховані розроблені заходи щодо покращення якості обслуговування споживачів та підвищення ефективності виробництва.

Завдання з підвищення якості продукту та послуг встановлює програму дій по вдосконаленню якості. Проектування контролю якості включає:

- визначення ключових моментів у процесі виробництва, що істотно впливають на характеристики продукту та послуг;

- визначення методів коригування характеристик продукту та послуг;

- визначення методів оцінювання контрольованих характеристик.

Виробнича програма фірми розробляється по роках проекту у розрізі кварталів. У квартальних показниках відображається сезонна нерівномірність виробництва, враховуються календарні строки наміченого введення в дію нових потужностей, строки виконання капітального ремонту і т.п.

Виробнича програма фірми обчислюється по окремих виробничих підрозділах і на більш короткі відрізки часу (місяць, декада, доба, зміна). Це дозволяє довести показники виробничої програми до виконавців і забезпечити узгодження в часі роботи окремих виробничих підрозділів. Деталізація виробничої програми по підрозділах і строках залежить від характеру й розміру фірми.

 

6.4. Ресурсне забезпечення виробничого плану

 

В значній мірі успішна реалізація проекту залежить від безперебійних постачань сировини, матеріалів, інших необхідних ресурсів і витрат, пов'язаних з їх доставкою, зберіганням і іншими чинниками. Вибір сировини і матеріалів визначається перш за все технічними вимогами виробничого процесу і ситуацією на ринку сировини. Крім того доцільно враховувати вимоги екології і виробничу стратегію, якщо вона передбачає мінімізацію риски залежності від постачальника і ціни сировини.

При класифікації сировини і матеріалів, необхідних для виробничого процесу, виділяють наступні підгрупи:

- безпосередньо сировина(необроблене або частково оброблене);

- оброблені матеріали і компоненти до них; інфраструктурні ресурси (вода, газ, електроенергія і так далі);

- запасні частини.

Фірми самостійно здійснюють матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі і інші посередницькі організації України.

План ресурсного забезпечення виробничої програми складається після пошуку ефективних джерел постачання та встановлює завдання на закупівлю конкретних видів сировини та матеріалів, необхідних для створення планових обсягів продукту, а також визначається обсяг робіт у взаємозв'язку з потребами в інших ресурсах. Витрати ресурсів при розробці виробничої програми розраховуються на основі встановлених техніко-економічних нормативів на одиницю виробу або партію виробу.

Виробничі рішення стосовно продуктів і послуг у багатьох аспектах схожі. Однак кілька базових відмінностей між продуктами і послугами, які зумовлюють різний підхід до виробничих рішень щодо послуг.

Вироби, як правило, матеріальні та відчутні, а послуги – ні. Отже, рішення щодо виробів більшою мірою сфокусовані на матеріальних факторах, а щодо послуг – на нематеріальних.

При підготовці бізнес-плану необхідно визначити кількість і якість сировини, матеріалів і інших ресурсів, необхідних для здійснення діяльності.

Забезпечення підприємств виробничими запасами можливо оцінити через порівняння фактичної їх наявності з потребою в них.

Для розрахунку потреб у сировині, матеріалах використовують загальновідомі методики планування. Наприклад, загальну потребу в матеріалах (М) визначають за формулою

М = Мп + Мр + Мз–Мв, (6.1)

де Мп – потреба в матеріалах для виконання виробничої програми;

Мр –потреба в матеріалах для виконання ремонтних робіт;

Мз – матеріальні запаси;

Мв –матеріали, одержані в результаті власного виробництва.

 

Потребу в матеріалах на плановий випуск можна визначити кількома методами:

1) нормативним:

М = Пв*Нм, (6.2)

де Пв – плановий обсяг випуску продукції;

Нм – норма витрат матеріалів на одиницю продукції;

 

2) ресурсним:

М = В*Км/Кг, (6.3)

де В – виробнича програма випуску;

Км – питома вага цього матеріалу у складі продукту, %;

Кг – плановий вихід готової продукції;

3) за допомогою динамічних коефіцієнтів.

Відомості щодо сировини, матеріалів та комплектуючих виробів можна також звести в таблицю (табл. 6.1). При цьому питання про необхідні запаси матеріальних ресурсів, особливі умови їх зберігання (наприклад, ресурсів, які швидко псуються) розглядаються окремо.

Таблиця 6.1

Забезпеченість випуску продукції основними видами матеріальних ресурсів

№ п/п Основний вид сировини, матеріалів Одиниці вимірювання Середньо-річна потреба У тому числі
з місцевих ресурсів з інших регіонів імпорт
             
             

 

За допомогою маркетингу постачань визначаються постачальники, їх надійність і можливості скорочення витрат на постачання (табл. 6.2)

Таблиця 6.2

Ресурсне забезпечення діяльності фірми

Перелік партнерів по регіонах Обсяги Якісні характеристики Можливість заміни
факт прогноз
           
           

 

Джерела надходження ресурсів підтверджуються угодами з основними постачальниками та договорами про наміри (табл. 6.3).

Сировина повинна розглядатися не лише сточування зору його доступності, але і з позицій його вартості. Висока ціна на сировині, навіть в разі його наявності, може створити серйозні проблеми для реалізації проекту. Окрім цього має бути проаналізована цінова еластичність продукції, тобто її реакція на збільшення попиту. У тому випадку, коли ціна на сировині зростає одночасно із збільшенням попиту, можна стверджувати, що на ефективність проекту сильно впливатимуть об'єми внутрішнього і зовнішнього попиту на сировині. Також має бути проаналізована ситуація з можливістю постачання імпортної сировини (у тому числі його ціна).

Таблиця 6.3

Технологічний процес підготовки ресурсного забезпечення

Етапи Заходи
1. Укладення угод з постачальниками матеріалів Підписання договорів (контрактів)
2. Укладення угод з постачальниками послуг Підписання договорів (контрактів)
3. Оплата послуг постачальників (виробників) послуг Підготувати рахунки та документи банку для оплати послуг
4. Замовлення транспортування (залізничний, автотранспорт) Підписання графіку транспортування
5. Забезпечення зберігання запасів Підготувати складові приміщення

 

У бізнес-плані необхідно роз'яснити, які ціни використовувалися як базові при розрахунку вартості сировини. Ціни можуть бути встановлені на основі пропозицій постачальників сировини, ціни на аналогічних підприємствах і ін. Окрім цього необхідно вказати як часто і на основі яких чинників в майбутньому передивлятимуться ціни.

Всі передбачені витрати з врахуванням альтернативних варіантів і залежності від можливих рисок структуруються в таблицю і використовуються при проведенні інвестиційного і фінансового аналізу.

Розробка програми постачань передбачає остаточний вибір джерела постачань, розробку необхідних документів, узгодження їх з чинним законодавством.

 

6.5. Вибір устаткування

 

Наступним кроком у створенні фірми є прийняття рішення стосовно виробничих потужностей, місця їх розташування та проектування матеріально-технічних об’єктів.

У даному підрозділі варто також описати, які виробничі потужності потрібні для виробництва, а саме: устаткування, будинок, опоряджувальні роботи.

До засобів праці, задіяних у виробничому процесі, зараховують знаряддя виробництва, землю, будинки і споруди, транспортні засоби. Серед засобів праці визначальну роль відіграє устаткування, особливо робочі машини.

Вибір найкращої технології і "ноу-хау" відбувається на основі оцінки різних альтернатив з прийняттям для впровадження тій з них, яка найбільш відповідає виробничій і інвестиційній стратегії, екологічним і соціально-економічним умовам. Специфіка галузі, діяльність іноземних інвесторів, національні цілі і політика, стратегія економічного зростання, наявність місцевих ресурсів, рівень кваліфікації і багато інших умов можуть вплинути на остаточний вибір технології, потужність підприємства і собівартість продукції. Необхідно також врахувати тенденції в зміні технології і їх вплив на діяльність підприємства.

Разом з вибором технології необхідно знайти можливі джерела її придбання. Непатентована інформація і "ноу-хау" можуть бути придбані як у окремих фахівців, так і в місцевих і іноземних компаній, що займаються даним видом діяльності. Додатковим джерелом інформації можуть бути спеціалізовані консультаційні фірми.

У тому випадку, коли необхідна технологія запатентована або має торгівельну марку, її необхідно купити у власника. Досить часто технологія і "ноу-хау" об'єднуються в устаткуванні.

У деяких виробництвах від вибору технології в значній мірі залежить комплект постачання устаткування. У інших випадках, не дивлячись на вибір технології, можна досить вільний формувати комплект устаткування, необхідного для забезпечення роботи фірми Тоді кількість виробів і трудомісткість їх виготовлення впливають на склад і кількість устаткування цехів і дільниць, їх розташування, тривалість виробничого циклу, розмір виробництва, собівартість та інші економічні показники роботи фірми.

На кожну одиницю устаткування підприємством-виготовлювачем складається паспорт, у якому вказуються дата виготовлення устаткування і повний перелік його технічних характеристик (швидкість обробки, потужність двигунів, правила обслуговування й експлуатації тощо).

Крім опису кількості необхідних елементів оснащення необхідно також указати їхня вартість і суми витрат на експлуатаційні видатки, споживані виробничим обладнанням.

Наводяться відомості про приміщення, машини й обладнання із зазначенням кількості й терміну експлуатації (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Макет характеристики по термінах служби наявного обладнання

і пропозиції по змінах

Групи обладнання Наявна кількість Термін служби Кількість обладнання, яку необхідно встановити
1/3 2/3 1/2   Більше1
нормативного
               
               

 

При обслуговуванні устаткування висувають специфічні вимоги як до інструментів, які використовуватимуться для цих цілей, так і до кваліфікації співробітників, які вироблятимуть ці роботи. Тому необхідно включити в перелік витрат засобу на закупівлю спеціальних інструментів і підготовку відповідних працівників.

Розглядаючи питання забезпечення проекту виробничими потужностями, потрібно враховувати такі чинники:

• наявність виробничих приміщень, споруд; необхідність нового будівництва, розширення;

• технологію виробництва, її прогресивність, необхідність придбання зарубіжних патентів, ліцензій, ноу-хау;

• потребу в оновленні обладнання при вдосконалюванні виробничого процесу, джерела надходження та основні якісні показники.

Таким чином, у даний розділ включаються в основному капітальні витрати, на які, властиво, і потрібні інвестиції. Тому всі витрати варто описати досить детально, щоб інвестор переконався в продуманості проекту, а також був упевнений, що має справу з людьми, що вміють лічити гроші.

Таким чином, виробництво – складний технологічний, організаційний та управлінський процес. Тут потрібні компетентні фахівці, професіонали своєї справи – виробничих питань, з питань якості продукції та постачання, трудових відносин та збуту. Виробництво для бізнесмена - це вміння визначити мету, сформулювати завдання, довести їх до виконавця та контролювати виконання, приймати рішення, розподіляти обов'язки та відповідальність, а отже, планувати, аналізувати та управляти процесом виробництва.

 

Контрольні питання й завдання:

 

1. Структура й призначення виробничого плану.

2. Зміст виробничого плану.

3. Структура основного виробництва.

4. Суть показників що характеризують структуру виробництва.

5. Виробничий процес, поняття і структура. Принципи раціональної організації виробничого процесу.

6. Характеристика типів виробництва і методи організації виробництва.

7. Ступінь освоєння запропонованої до виробництва продукції.

8. Оперативне регулювання виробництва і його організація.

9. Чинники, що визначають появу нових технологій.

10. Зміст, завдання й основні напрями аналізу виробничої програми підприємства.

11. Оцінка впливу чинників на виконання виробничої програми (факторний аналіз виконання виробничої програми).

12. Особливості стратегічного й оперативного аналізу виробничої програми підприємництва.

13. Аналіз можливостей формування портфеля замовлень на послуги підприємства.

14. Аналіз і оцінка партнерських відносин.

15. Аналіз виконання договірних завдань. Договори з постачальниками та підрядчиками.

16. Пошук і оцінка резервів виробництва продукції.

17. Зміст, завдання й основні напрями аналізу ресурсного потенціалу підприємства й ефективності його використання.

18. Поняття і показники якості продукції. Сертифікація продукції і стандартизація продукції. Система управління якістю продукції.

19. Організація технічного контролю на підприємстві.

20. Організація освоєння нового продукту.

 

Задачі для розв’язання:

 

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ′ЯЗАННЯ ЗАДАЧ:

 

Задача 1. В звітному році собівартість товарної продукції склала 450,2 млн. грн., що визначило витрати на 1 грн. товарної продукції – 0,89 грн. В плановому році витрати на 1 грн. товарної продукції встановлені в 0,85 грн. Обсяг виробництва продукції буде збільшений на 8 %.

Визначте собівартість товарної продукції планового року.

 

Розв'язання:

1. Визначимо обсяг виробництва товарної продукції звітному році:

450,2 / 0,89 = 505,84 млн. од.

2. Визначимо обсяг виробництва товарної продукції плановому році:

505,84 х 108/ 100 = 546,31 млн. од.

3. Визначимо собівартість товарної продукції планового року:

546,31 х 0,85 = 464,4 млн. грн.

Відповідь: собівартість товарної продукції планового року складе 464,4 млн. грн. При цьому є можливість одержання додаткового прибутку за рахунок скороченні витрат на 1 грн. товарної продукції.

 

Задача 2. На основі порівняння варіантів капіталовкладення для оновлення обладнання з врахуванням його паспортної продуктивності (дані у табл. 1) виберіть найкращий з варіантів.

Таблиця 6.1

Варіанти оновлення обладнання

Показник Одиниця виміру Перший варіант Другий варіант
  Сума капіталовкладень тис. грн.    
  Сума річних поточних витрат з використанню обладнання тис. грн.    
  Паспортна продуктивність обладнання Виробів за год.    
  Річний фонд часу обладнання при роботі в одну зміну год.    
  Сума наведених витрат тис. грн.    

 

Розв'язання:

Кращий з варіантів вибирається за найменшою сумою наведених затрат на одиницю годинної продуктивності обладнання й який дає економію. Методика розрахунку надана в табл. 6.

 

Таблиця 6.2

Вибір варіанта капіталовкладень

Показник Одиниця виміру Перший варіант Другий варіант
  Сума капіталовкладень тис. грн.    
  Сума річних поточних витрат з використанню обладнання тис. грн.    
  Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень - 0,15 0,15
  Паспортна продуктивність обладнання виробів за год.    
  Річний фонд часу обладнання при роботі в одну зміну год.    
  Сума наведених витрат тис. грн.    
  Сума наведених витрат на 1 виріб р.6: (р4 х р5) грн. 74,1 64,4
  Економія наведених витрат на один виріб(р.7 1-го в-ту – р.7 2-го в-ту) грн. - +9,7
  Економія наведених витрат (р.8 х р.4 х р.5) тис. грн. - 87,3

 

Відповідь: необхідно вибрати другий варіант капіталовкладень, він дає економію у 87,5 тис. грн..

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ′ЯЗАННЯ:

Задача 1. В звітному році підприємству за рахунок організаційно-технічних заходів вдалося скоротити втрати робочого часу.

Визначте показники екстенсивного і інтенсивного навантаження устаткування в базисному і звітному роках за даними табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Показники виробничої діяльності підприємства

Показники Базисний рік Звітний рік
Обсяг товарної продукції, млн. грн.    
Середньорічна виробнича потужність, млн. грн.    
Фактично відпрацьований час (в середньому на одиницю устаткування за рік, ч.)    
Втрати робочого часу на плановий ремонт устаткування % від режимного фонду    
Число вихідних і святкових днів, дні    

 

Задача 2. За звітними даними встановлена економія матеріалів за рахунок зниження норм на 8%, за рахунок зниження цін на 3%. Собівартість товарної продукції по звіту склала 120,6 млн. грн., витрати на сировину і матеріали 80,8 млн. грн.

Визначте вплив вказаних чинників на собівартість продукції.

 

Тестові завдання для контролю знань:

1. Основне завдання виробничого плану – довести, що фірма:

А) Реально спроможна організувати виробництво

Б) Має можливості придбати необхідні ресурси для здійснення виробничого плану

В) Здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості

Г) Всі відповіді вірні

Д) Всі відповіді не вірні

 

2. Розробка виробничого плану починається з:

А) Переліку сировини та матеріалів

Б) Опису технологічного процесу виготовлення продукції

В) Пошуку додаткових виробничих і невиробничих приміщень

Г) Всі відповіді вірні

 

3. Виробничий план складається з:

А) З 7 підрозділів

Б) З 3 підрозділів та аналізу впливу зовнішніх факторів




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 407; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.123 сек.