Ситуація. Оцінювання звичайних акцій із постійним темпом зростання дивідендів

Оцінювання звичайних акцій із постійним темпом зростання дивідендів

Дивіденди на акції можуть щорічно збільшуватися. Якщо вони зростають із постійним темпом, то ціна акції визначається за формулою:

,

де D_t — дивіденд t року, який визначається як D ₀ (1 + g). У західній літературі ця формула називається “моделлю Гордона” за іменем американського економіста, котрий увів її в науковий обіг і практику визначення ціни акції. Припустимо, що ми визначаємо дивіденд другого року, за темпу зростання – g = 10 %, D ₀ = 1,82 дол. Тоді D ₂ = D ₀ (1 + g) = 1,82 (1,1) = 2,93 дол. Ціна акції становитиме:

Очікуваний темп зростання дивідендів на практиці у певні періоди може дорівнювати 0, тоді формула оцінки акції трансформується у формулу ціни довічної ренти: . Якщо D ₁ і r є константами (тобто незмінні), то чим вище значення g, тим вища ціна акції.

Припустимо, що g із 10 % зросла до 12 %, потім — до 13 %. Тоді ціна акції в першому випадку становитиме 73,25 дол., у другому — 97,7 дол.

Попит на такі акції підвищуватиметься, оскільки акціонери, придбаваючи акцію, цікавляться насамперед дивідендами. Виникає питання: чи можливо застосовувати формулу Гордона в тому разі, якщо g дорівнює або перевищує r? З наближенням значення g до значення r модель починає “вибухати”, тобто ціна прямує до нескінченності. Тому моделлю можна користуватися тільки у випадках, коли значення g менше значення r.

Було б нереалістичним припускати, що приріст дивіденду протягом тривалого часу не змінюється. Відхилення можливі, але всі вони будуть обертатися навколо очікуваної g. Тому формула як зазначається в західній фінансовій літературі, є однієї з кращих у фінансовій практиці для оцінювання акцій.

Дата добавления: 2014-11-06