Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Непередбачуваність як одна з характеристик динамічної системи




Фінансовий ринок являє собою динамічну систему. Для теоретиків і практиків важливою проблемою є виявлення можливостей її розвитку й упорядкування прогнозів. Суб’єкти фінансового ринку завжди намагалися, наскільки це можливо, заглянути вперед. Відповідно до лінійної парадигми, на ринку формується ціна рівноваги, тобто ринок передбачуваний. Хоча багато дослідників із цим положенням гіпотези ефективного ринку не погоджуються, посилаючись на різноманітні аномалії і непередбачені стрибки цін. Нелінійна парадигма, заснована на теоріях фракталів і складності, вивчає причини переходу від усталеності, тобто рівноваги і турбулентності, доказує хаотичність ринку і перехід від рівноваги до невизначеності.

З цього робиться висновок, про можливе прогнозування на короткі відрізки часу, і неможливість довгострокових прогнозів. У XIX ст. А. Пуанкаре писав, що мала помилка на попередньому етапі розрахунків може в подалі викликати величезну помилку, тому пророчити майбутній розвиток не можна. Сучасні дослідники на цій основі виявили так званий «ефект істотної залежності від початкових умов» і зробили висновок про те, що динамічним системам властива непередбачуваність у довгостроковій перспективі. У західній літературі називають дві причини непередбачуваності.

Перша причина полягає в тому, що складні динамічні системи характеризуються зворотною зв’язок. Це означає, що мала помилка на попередньому етапі викликає помилку на виході, потім ці вихідні дані знову потрапляють на вхід і все це повторюється кілька разів або до безкрайості. Різниця початкових розмірів зростає не прямо пропорційно, а по экспоненте.

У літературі наводиться, що стало вже класичним, приклад ефекту суттєвої залежності від початкових умов. Едвард Лоренц, американський учений із масачусетського технологічного інституту працював над упорядкуванням комп’ютерної метеорологічної моделі. Принцип моделі полягав в тому, що в комп’ютер вводилася інформація про стан погоди, на підставі яких складався короткочасний прогноз. Отримані дані вводилися в комп’ютер для наступних прогнозів. У один із днів своєї роботи в 1961 р. Е. Лоренц вирішив перевірити попередні розрахунки, але для швидкості роботи комп’ютера вирішив ввести округлені старі значення. Раніше розрахунки велися із шістьма порядками після коми, тепер вони були замінені на три порядки після коми. Е. Лоренц вважав, що незначні похибки не змінять раніше створену модель. Проте, отримані результати відрізнялися від старих, більш того, у міру подальшої роботи вони загубили всяку подібність із першими. Математичний феномен, відкритий Лоренцем випадково (випадок — Бог винахідник!), він назвав його «ефектом метелика». У своїй статті «Передбачуваність: чи може помах крилець метелика в Бразилії призвести до утворення торнадо в Техасі?» він показав, що давати довгострокові прогнози погоди неможливо і ніколи не буде можливим.

Якщо звернутися до нашої фінансової теми, то можна, наприклад, задати таке питання: маленька бабуся, що продає кілька облігацій у Брюсселі, могла б стати причиною краху на японській фондовій біржі?[253]

Другою причиною є накопичення в системі критичних рівнів. Класичний приклад — «соломина, що переломила верблюду спину». Якщо на спину верблюда постійно добавляти новий вантаж, то наступить момент, коли він не може витримати ваги, і тоді додана соломина вбиває його. Накопичена вага в результаті перевершує верблюжу витривалість і призводить до аварії. Цей, що здається раптовим колапс є нелінійною реакцією, тому що немає прямого зв’язку між соломиною і загибеллю верблюда.

Колапси на фондових ринках також пояснюються накопиченням критичних рівнів, що у системі важко передбачати. Падіння попиту на акції може продовжуватися до якійсь певної хвилини, після якої починається масове скидання, паніка, всі учасники ринку тільки продають, і ніхто не купує. У цю визначену хвилину був проданий черговий лот акцій, але не можна вважати, що саме він був причиною краху, цей колапс також був нелінійною реакцією, і немає зв’язку між проданим черговим лотом і панікою, крахом який відбувся на фондовому ринку.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 324; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.