Показник Херста

Показник Херста — Н — міра зсуву в частково броунівському русі. Показник Н використовується для виміру впливу інформації на тимчасовий ряд даних. Н рівне 0,5 підтверджує гіпотезу ефективного ринку: «ринок не має пам’яті». Вчорашні ціни не роблять впливу на сьогоднішні, а сьогоднішні не можуть уплинути на формування цін у майбутньому. Якщо показник Н перевищує 0,5, то це означає, що вчорашня інформація продовжує впливати на формування цін сьогодні. Е. Петерс називає це явище «функцією довгострокової пам’яті, що обумовлює інформаційний вплив протягом великих періодів часу і позначається стосовно будь-якого тимчасового масштабу»[262]. Таким чином, при збільшенні показника Н понад 0,5 аргументи авторів гіпотези ефективного ринку заперечуються.

Період впливу визначається довжиною циклу. Відповідно до термінів прийнятих у статистиці — це час декореляції ряду. Для щомісячних даних індексу Стендарт енд Пур 500 довжина циклу становить в середньому 48 місяців[263]. Це означає, що в термінах нелінійної динаміки протягом 48 місяців використовується інформація про попередній стан ринку. Особливе значення надається рішенням, що приймають менеджери, тобто «людському фактору».

На думку авторів нової парадигми, гіпотеза ефективного ринку спрощує модель, крім впливу часу на прийняття рішень. З її можна вивести тільки єдине рішення: досягти «оптимізації портфеля» або визначити «справедливу ціну». Тим часом, єдина «справедлива ціна» припускає «раціонального інвестора». Прагматично можна тільки створити таку модель, проте, на ділі усі інвестори різні зі своїми навичками, сумнівами, швидкістю реакції, відданістю справі, забобонами. У складні періоди різкого падіння цін інвестори, як і ринок у цілому, поводяться ірраціонально, з’являється так зване «стадна поведінка».

Французький дослідник Гастон Дефоссе відзначає, що гравці на біржі часто перебільшують інформацію про наслідки очікуваних подій. Багато хто слідують моді, наприклад, виявляють цікавість до цінних паперів нафтових компаній або до паперів золотих копалень. При вчиненні угоди по купівлі-продажу обидві сторони далеко не завжди вивчають стан ринку і рух валютного курсу. Учасники ринку можуть, наприклад, купувати акцію по номері, що випав при грі в рулетку або по своєму власному настрої або після ознайомлення зі своїм гороскопом[264]. Таким чином, поводження учасників торгів залежить від безлічі факторів, часто друг від друга незалежних і, що важко і зрозуміти і передбачати.

Що можна запропонувати менеджерам корпорацій на підставі вивчення гіпотези фрактального ринку? Очевидно, можна зробити деякі висновки, що можуть бути корисні для управління фінансами корпорації.

Візьмемо в якості відправної точки шість уроків американських економістів Р. Брейлі і С. Майєрса, що вони запропонували на підставі гіпотези ефективного ринку (див. 11.2).

Перший урок: про те, що в ринку немає пам’яті, не так безапеляційний як при лінійній парадигмі. При показнику Херста рівним 0,5 гіпотеза ефективного ринку підтверджується; учорашні ціни не роблять впливу на сьогоднішні, тобто міра зсуву в частково броунівському русі недостатня для того, щоб інформація про ціни в минулому періоді вплинула на формування поточних цін. Проте, якщо показник Херста перевищує 0,5, то вчорашні ціни продовжують впливати на формування цін. Це означає, що в цьому випадку ринок має довгострокову пам’ять, що визначається довжиною циклу. Як було відзначено вище, довжина циклу становить, відповідно до щомісячного індексу Стендарт енд Пур 500, 48 місяців. Визначення політики і прийняття рішень по емісії цінних паперів ускладнюється. Історична інформація про рух цін на акції компанії-емітенту набуває особливого значення. Рекомендація для фінансового менеджера повинна бути уточнена. Він повинний діяти у відповідності зі сформованою обстановкою на фінансовому ринку, але з обов’язковим урахуванням старого руху цін.

Другий урок: вір ринковим цінам, підтверджується в нелінійній парадигмі навіть у більшому ступені, ніж у лінійній. Рекомендація авторів не сподіватися на прогнози, а приймати рішення відповідно до руху поточних цін по суті виходить із гіпотези фрактального ринку про неможливість прогнозування на тривалі терміни.

Третій урок: ніяких фінансових ілюзій, очевидно, підходить до будь-яких дій фінансових менеджерів. Положення про те, що на фінансовому ринку немає місця для романтики й ілюзій про миттєво отримані високі прибутки, не спростовується новою парадигмою. Питання ставиться дуже жорстко: на фінансовому ринку панують жадібність і страх. Ці не кращі з почуттів у новій парадигмі навіть названі причинами економічної еволюції. Придавіть ці пристрасті, говорять послідовники нової парадигми, і система загубить життєву силу. Виникає питання: чи можна на жадібності і страху створити демократичне товариство з гуманістичними ідеями?

Четвертий урок: альтернатива «зроби самий» і п’ятий урок: одна акція дає уявлення про всіх інших — очевидно, не змінюються при орієнтуванні на нову теорію.

Шостий урок: зри в корінь, по суті, також не змінюється, але запропоновані нові види аналізу інформації отриманої на фінансовому ринку можуть істотно змінити висновки. Фрактальний ринок вимагає введення таких методів аналізу як фрактальна розмірність, фрактальний розподіл і фрактальна геометрія.

Дата добавления: 2014-11-06